Висновки

Концепція електронного документа з'явилася в 80-х роках з появою на ринку мікрокомп'ютерів і першого графічного інтерфейсу користувача (GUI). Як стверджують співробітники компанії Delphi Consulting Group, уже сьогодні в деяких галузях діяльності електронним способом обробляється до 90 % інформації.

Електронні документи дозволяють перемістити центр ваги комп'ютерної технології із традиційних структурованих алфавітно-цифрових даних на потоки даних, доповнені більшими обсягами неструктурованого тексту, зображень, звуку, відео й графіки. Такі документи зможуть також включати гіпертекстові зв'язки, перероблені OLE-об'єкти, текстові об'єкти й реляційні дані. Електронний документ буде обмежений такими параметрами, як його вміст, структура даних, формати й стандарти режиму передачі й, найважливіше, характер його використання. При зміні кожного із цих параметрів відповідно буде змінюватися документ. Він буде відкритим, гнучким, адаптуємим, багатомірним.

З’ясовано, що електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у формі електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Особливістю електронного документа є можливість його відтворення в різних умовах. Відтворення включає такі дії, як перенесення файлу, його редагування, підготовку до друку (форматування), друк на паперовому або іншому носії. До інших операцій з документами, характерних для комп’ютерних систем, відноситься зберігання і обробка інформації (автоматичне виділення анотацій, ключових слів (ознак предметного вказівника)). Введення електронного документообігу є виконанням зобов’язань України по адаптації законодавства до норм Європейського Союзу. Легітимізація електронної форми документів та електронного документообігу дає можливість усім суб’єктам правовідносин використовувати їх на рівні з традиційними паперовими документами.

Гігантське збільшення потоку електронних документів викликало необхідність створення спеціальних правил для їхнього бібліографічного опису та каталогічного обліку. Наразі ця проблема відділилася в спеціалізовану й динамічну у своєму розвитку галузь вивчення. Існує чимало методів і підходів, розробники яких прагнуть врахувати всі особливості електронних видань. Електронні видання як частина єдиного бібліотечно-інформаційного фонду проходять всі стадії обробки. Облік та обробка здійснюються за правилами, прийнятими у бібліотеці щодо інших бібліотечних документів.

Підводячи підсумки, необхідно відзначити, що в усіх сферах життя використовується велика кількість паперових документів. В процесі автоматизації суспільної діяльності і запровадження новітніх технологій виникає потреба в переході з паперового документообігу на електронний. Тому на практиці закономірно виникає питання: чи всі види паперових документів можливо замінити електронними? На мою думку, це не тільки можливо, а й реально завдяки сучасним інформаційним технологіям. Проте, для того, щоб така перспектива стала реальністю, необхідно створити надійне законодавче підґрунтя для функціонування електронного документообігу.