- •14. Система «Людина-машина-середовище».
- •15. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники. Класифікація.
- •16. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- •17. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюванності на виробництві.
- •18. Закон України «Про охорону праці».
- •19. Закон України «Про обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань»
- •20. Виробничий шум. Параметри. Класифікація шумів.
- •23. Основні світлотехнічні характеристики і одиниці вимірювання.
- •21. Методи та засоби захисту від впливу виробничого шуму.
- •22. Види освітлення.
- •24. Вимоги до освітлення.
- •25. Природне освітлення: переваги та недоліки. Коефіцієнт природної освітленості. Нормування кео.
- •27. Джерела штучного світла, їх переваги та недоліки.
- •28. Методи розрахунку штучного освітлення.
- •29. Електромагнітні випромінювання: джерела, класифікація.
- •30. Параметри електромагнітних випромінювань.
- •31. Зони випромінювання.
- •32. Біологічна дія електромагнітних випромінювань.
- •33. Нормування параметрів електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону.
- •34. Технічні і організаційні методи захисту від емв.
- •35. Визначення поняття «пожежа». Основні причини пожеж.
- •36. Визначення поняття «горіння».
- •37. Основі положення теорії горіння та вибуху.
- •38. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів.
- •39. Вогнестійкість будівель та споруд. Ступень вогнестійкості.
- •40. Евакуація людей із будівель та приміщень.
- •41. Засоби припинення горіння та основні вогнегасні речовини.
27. Джерела штучного світла, їх переваги та недоліки.
Источники искуственного света:
ЛЛ = люминесцентные лампы
ЛН = лампы накаливания
|
Достоинства |
Недостатки |
|
ЛЛ лампы |
|
|
- высокий КПД; - экономичность; - свет, близкий к ест. |
- наличие доп. устройств; - громоздкость; - инерционность |
|
Лампы накаливания |
|
|
- не инерционные; - компактные. |
- желтая область спектра; - малая светоотдача; - малый срок эксплуатации. |
28. Методи розрахунку штучного освітлення.
1. Метод коэффициента использования светового потока Формула для определения светового потока лампы или группы ламп F = (E*S*Z*k)/(N*n*η)
Е - нормируемая величина освещенности [лк];
S - площадь производственного помещения [м2];
Z - коэффициент неравномерного освещения
k - коэффициент запаса;
N - количество светильников в ряду [шт];
n - число рядов.
η - коэффициент использования светового потока.
2. Точечный метод - применяют для расчета локализованного местного освещения, а также наклонных плоскостей. В основу этого метода положено уравнение:
E = J*cos(a)/r^2, где
J - сила света в направлении от источника на данную точку рабочей поверхности
r - расстояние от светильника до расчетной точки
a - угол между рабочей поверхностью и направлением светового потока от источника света
3. Метод удельной мощности - позволяет определить мощность каждой лампы для создания в помещении нормируемой освещенности
Pл = (p*s)/N, где Pл – мощность лампы
p – удельная мощность Вт/м2
s – площадь помещения
N – количество лампочек
29. Електромагнітні випромінювання: джерела, класифікація.
Источники излучения: различные детали электро- и радиотехнических устройств, установки, а также электрические сети, которые являются источниками постоянных и переменных электрических полей частотой 50 Гц.
Клиссификация: - гамма-лучи (с длиной волны менее одного ангстрема) - рентгеновские лучи (жесткие и мягкие) - от 1 до 1000 А - ультра-фиолетовое излучение (от 1000 А до границы видимого света) - оно тоже есть жёсткое и мягкое. - видимый свет - от 4000 до 7000 А (примерно) - инфракрасное излучение (от 7000 А до примерно 1 мм) - радиоволны - миллиметровые, сантиметровые, дециметровые и так далее, вплоть до сверхдлинных. С точки зрения безопасности интерес представляют гамма, рентген и ультра-фиолетовое излучение, поскольку они вредны для организма, а так же радиоволны при определённой мощности.