- •1. Мікроекономіка як складова частина економічної теорії
- •2. Поняття корисності. Сукупна та гранична корисність. Закон спадної граничної корисності. Функція корисності. Економічного блага
- •Аксіома транзитивності
- •Аксіома монотонності
- •3. Модель бажаного або карта кривих байдужості
- •6.Реакція споживача на зміну доходу
- •4.Модель можливого або бюджетне обмеження споживача
- •5.Рівновага споживача: економічна, алгебраїчна та графічна інтерпретація
- •Кардинальний підхід до визначення рівноваги споживача
- •Окремі випадки знаходження точки рівноваги споживача
- •7. Реакція споживача на зміну цін товарів
- •8.Зміна обсягу попиту, фактори зміни.
- •9. Пропозиція та закон пропозиції. Зміна обсягу пропозиції, фактори зміни
- •10. Механізм встановлення ринкової рівноваги (павутиноподібна модель)
- •11.. Концепція еластичності взаємопов’язаних показників
- •12. Еластичність попиту за чинниками впливу
- •13.Фірма як суб'єкт ринку. Фактори виробництва та їх класифікація. Основні припущення теорії фірми:
- •14.Економічні періоди функціонування фірми та множина можливих комбінацій ресурсів
- •15. Поняття і параметри виробничої функції
- •16.Сукупний, середній та граничний продукт у короткостроковому періоді
- •Характеристика графіка виробничої функції у короткостроковому періоді
- •17.Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта та її властивості. Карта ізоквант
- •Виробнича сітка
- •18.Взаємозамінність факторів виробництва гранична норма технологічного заміщення.
- •19.Зміна масштабу у довгостроковому періоді. Постійна, спадна та зростаюча віддача від масштабу
- •20.Взаємозв'язок ринків продуктів та ринків факторів виробництва. Вплив структури ринку продукту на похідний попит.
- •Правило використання ресурсів фірмою
- •Правило мінімізація витрат
- •21.. Праця як фактор виробництва. Індивідуальна пропозиція праці. Аналіз впливу оплати праці на індивідуальну пропозицію.
- •22. Капітал як фактор виробництва. Номінальна та реольна процентні ставки. Доход на капітал.
- •23. Поняття дисконтованої вартості.
- •24.Рівновага на ринку капіталу.Формування процентної ставки як рівноважнаої ціни капіталу
- •25. Ринок землі
- •26. Неспроможність ринку: теоретичне обґрунтування державного втручання в економіку
- •27.Зовнішні ефекти
- •Коригування зовнішніх ефектів
- •Практичне використання висновків теореми Коуза
- •28.Суспільні ( громадські) блага
28.Суспільні ( громадські) блага
Ринкова конкурентна система здатна враховувати тільки приватні потреби, які фінансуються індивідами через ринкове посередництво. Але існують потреби, які неможливо задовольнити через купівлю бажаної кількості товарів чи пслуг на приватній основі.
Існує різниця між товарами приватного споживання та суспільними товарами
Приватний товар (або чисте приватне благо) - це таке благо, яке виступає у вигляді достатньо малих одиниць і підлягає дії принципу винятковості.
Принцип винятковості означає, що той, хто бажає і може платити рівноважну ціну, отримує благо, а той, хто не може або не бажає платити таку ціну, виключається із числа споживачів вигод, які забезпечує дане благо.
Суспільний товар (або чисте суспільне благо) — це благо, яке складається з таких великих одиниць, що здебільшого не може бути продано індивідуальним покупцям, та на яке не поширюється принцип винятковості.
Додаткові споживачі не зменшують доступу до блага іншим: суспільне благо неконкурентне, бо граничні витрати додаткового споживача дорівнюють нулю.
Не існує ефективних способів відсторонення індивідів від користування вигодами цих благ з самого початку їхнього виникнення. Вигоду від суспільних благ суспільство отримує завдяки виробництву таких благ, а не завдяки їхній купівлі, як у випадку з чистим приватним благом.
Прикладами суспільних благ є: маяк, який попереджує кораблі про підступність морського узбережжя чи гавані, : національна оборона, підтримування правопорядку, боротьба із стихійними лихами.
Особливості попиту на чисте суспільне благо:
-
неможливість визначення ціни на окрему одиницю чистого суспільного блага;
-
крива попиту на чисте суспільне благо одержується шляхом додавання граничних корисностей усіх споживачів при кожному можливому обсязі споживання (Рис.4 ).

Рис.4. Попит на чисте суспільне благо
Q – обсяг суспільного блага;
D1, D2 – індивідуальний попит;
D* - сума корисності споживача.
Оптимальна пропозиція чистого суспільного блага
Крива МС показує граничні витрати пропозиції додаткової одиниці суспільного блага. Крива попиту D показує граничну суспільну корисність кожної одиниці суспільного блага{див Рис.5).
D
= 1MB
= MSB
МС,
МU
Ефективний випуск чистого суспільного блага має місце в точці Е, де сума граничних корисностей чистого суспільного блага для індивідуальних споживачів дорівнює граничним витратам виробництва цього блага.

Рис.5. Ефективний випуск чистого суспільного блага
Q — обсяг суспільного блага;
МС — граничні витрати;
MU — гранична корисність.
Основна проблема пов'язана з чистими суспільними благами полягає в тому, що споживач може користуватися вигодами певного продукту, нічого не витрачаючи на його виробництво. Чисте суспільне благо має своєрідний зовнішній ефект: як тільки хто-небудь починає його споживати, це благо стає доступним для всіх.
Тому у споживача виникає спокуса уникати виплат, що зменшує можливості пропонувати подібні блага через ринкові угоди. Щоб суспільство користувалося такими благами та послугами, забезпечити їх повинна держава, а фінансувати ї
