1.3. Процес маркетингових комунікацій та його основні елементи.

На рис. 1.3. представлено модель процесу комунікації та її основні елементи:

• відправник;

• звернення;

• кодування;

• канали комунікації;

• отримувач інформації;

• декодування;

• зворотний зв'язок;

• п

  Перешкоди

  ерешкоди.

Кодування

Декодування

Відправник

Звернення

Отримувач

Зворотна реакція

Результат (ефект)

Зворотний зв'язок

Рис.1.3.Процес маркетингової комунікації

Відправник (адресат, комунікатор, джерело інформації (англ. – sourse) - сторона від імені якої звернення надсилається адресату. Відправником звернення є компанія, яка визначає цілі комунікації на цільову аудиторію, уточнює очікувану реакцію адресата на звернення.

Кодування – це представлення ідеї комунікації, яка передає адресатові інформацію у вигляді текстів, символів та образів. Наприклад, символ свіжості випраної білизни – хруст снігу та сяючі іскри; відчуття прохолоди, що його створює кондиціонер – запітнілі окуляри. Відповідальність за кодування несе рекламне або спеціалізоване агентство, яке відповідає за розробку програми стимулювання збуту, торговий представник або відділ зв’язків з громадськістю самої фірми.

Звернення (послання, повідомлення, від анг. – massage) – це інформація адресована цільовій аудиторії, представлена у формі набору символів. При формуванні звернень використовуються вербальні (словесні, текстові) і невербальні (жести, характерні пози) форми комунікації.

Канал комунікації об’єднує всіх учасників процесу комунікації та носіїв інформації з моменту кодування сигналу до отримання його адресатом. Передача інформації здійснюється через телебачення, відео, журнали, галети, рекламні щити. Як правило, одним каналом не обмежуються. Основний критерій вибору каналу комунікації – його доступність і відповідність цільової аудиторії.

Отримувач інформації - цільова аудиторія, якій призначається звернення. Передусім це споживач, якому передається інформація про товари та послуги. Цільовою аудиторією є не тільки безпосередні споживачі, а й ті хто впливає на прийняття рішення про купівлю: під час вибору чоловічого одягу – жінки, популярної Барбі – діти, зубної пасти – лікарі, чиї рекомендації для багатьох споживачів може стати вирішальною.

Декодування – спосіб розшифровування споживачами маркетингового звернення, внаслідок якого символи, які надходять комунікаційними каналами, набувають для споживача конкретного значення. Навряд чи реклама марки «Старий друже» закликає глядачів ідентифікувати себе з персонажем телевізійного ролика – «героя» напідпитку. Це – лише код. І судячи з оптимістичних обсягів продажу, він правильно декодується цільовою аудиторією – тими, хто зробив свій вибір на користь саме цієї торгової марки. Систему кодування визначають характеристики адресата, індивідуальні та соціальні – рівень культури, інтелекту, почуття гумору тощо.

Декодування передбачає такі основні етапи впливу на споживача:

• поінформованість (ознайомлення зі зверненням);

• розуміння (інтерпретація та оцінка) і запам’ятовування (утримання в пам’яті);

• дії (здійснення купівлі).

Наприклад, для того, щоб людина придбала зубну пасту Silca, потрібно, аби вона щонайменше знала, що така марка існує, усвідомила, що її якість оцінюється на рівні Blend – a – med , Aquafresh, не забула цього до наступної купівлі зубної пасти і зробила вибір на користь Silca.

Зворотна реакція – відгуки споживачів, їхні дії в результаті контакту зі зверненням. Ідеальний результат – купівля, що, як зазначалося вище, здійснюється в кілька етапів. Частиною зворотної реакції є зворотний зв'язок.

Зворотний зв'язок – та частина зворотної реакції, яку отримувач доводить до відома відправника (звернення за додатковою інформацією, випробування товару, впізнавання серед марок – конкурентів та ін.).

Компанія, що передає своє звернення тим чи іншим каналом, слід враховувати можливі перешкоди, так звані шуми.

Перешкоди (шуми, від англ.. – noise) - незаплановані викривлення інформації в результаті втручання в процес комунікації факторів зовнішнього середовища. До таких факторів можна віднести, наприклад, звернення фірм – конкурентів. Вирізняють три типи перешкод:

• фізичні перешкоди – накладання інформації, ушкодження носіїв рекламної комунікації (поламаний рекламний щит, відключення електроенергії в сільській місцевості, помилки в тексті реклами тощо);

• психологічні перешкоди – неадекватне сприйняття певних кодів, причиною якого стало ігнорування національних особливостей, політичних, релігійних аспектів (наприклад, зображення окосту в рекламі холодильників у мусульманських країнах, де не споживають свинину, або використання певних кольорів там, де релігійні табу це забороняють). Все це провокує негативну або неадекватну очікуванням фірми реакцію споживача;

• семантичні перешкоди – неоднозначне сприйняття деяких понять. Це стосується назв торгових марок, слоганів, текстів звернень. Напевно, не в усіх любителів чаю назва торгової марки Pukala викличе бажання оцінити його аромат, а обіцянка фірми, що спеціалізується на ремонті телевізорів «Кожен третій ремонт – безплатний», швидше за все, сприйматиметься не як привілей клієнта, а як свідчення непрофесіоналізму тих, хто надає послуги. Така неадекватна очікуванням фірми реакція споживачів часто стає наслідком неминучості назв марок в інших мовах, недосконалості рекламних текстів і потребує від фірми зміни назв, слоганів.