- •Частина 3. Класична електродинаміка
- •11. Електростатичне поле у вакуумі
- •11.1 Дискретність електричного заряду. Закон збереження електричного заряду
- •11.2 Закон Кулона. Напруженість електричного поля
- •11.3. Розрахунок напруженості поля точкового заряду та електричного диполя
- •11.3.1. Напруженість поля точкового заряду
- •11.3.2. Напруженість поля електричного диполя
- •А. Напруженість поля в точці, що знаходиться на продовженні осі диполя
- •11.4. Силові лінії. Потік вектора напруженості. Теорема Остроградського-Гаусса
- •11.5. Застосування теореми Остроградського-Гаусса до розрахунку полів
- •11.5.1. Поле нескінченної рівномірно зарядженої площини
- •11.5.2. Поле двох нескінченних рівномірно заряджених площин
- •11.5.3. Напруженість поля нескінченної рівномірно зарядженої нитки
- •11.6. Робота з переміщення заряду в електростатичному полі. Теорема про циркуляцію вектора
- •11.7. Зв'язок між напруженістю поля та потенціалом
- •12. Електростатичне поле в діелектрику
- •12.1. Поляризація діелектриків
- •12.2. Полярні й неполярні молекули
- •12.2.1. Неполярна молекула в зовнішньому електростатичному полі
- •12.2.2. Полярна молекула в зовнішньому електростатичному полі
- •12.3. Класифікація діелектриків
- •12.4. Поляризованість. Вектор електричного зміщення
- •12.4.1 Поляризованість
- •12.4.3. Зв'язок між поляризованістю та напруженістю поля
- •12.4.4. Вектор електричного зміщення
- •12.4. 5. Зв'язок між векторами , і .
- •12.5. Нелінійні діелектрики
- •12.5.1. Сегнетоелектрики
- •12.5.2. Електрети
- •12.5.3. Піроелектрики
- •13. Провідники в електростатичному полі
- •13.1. Умови на границі метал - вакуум
- •13.2. Напруженість поля поблизу поверхні зарядженого провідника
- •13.3. Електроємність поодинокого тіла та системи тіл
- •13.3.1. Плоский конденсатор
- •13.3.2. Циліндричний конденсатор
- •14. Енергія електростатичного поля
- •14.1. Енергія системи точкових зарядів
- •14.2. Енергія зарядженого провідника
- •14.3. Енергія зарядженого конденсатора. Густина енергії електростатичного поля
- •15. Постійний електричний струм
- •15.1. Сила та густина струму
- •15.2. Умови існування струму. Сторонні сили. Ерс
- •15.3. Закон Ома
- •15.3.1. Закон Ома для неоднорідної ділянки кола
- •15.3.2. Закон Ома для повного кола
- •15.3.3. Закон Ома для однорідної ділянки кола
- •15.3.4. Закон Ома в диференціальній формі
- •15.4. Закон Джоуля-Ленца
- •15.4.1. Закон Джоуля-Ленца в інтегральній формі
- •15.4.2. Закон Джоуля-Ленца в диференціальній формі
- •15.5. Обґрунтування законів Ома й Джоуля-Ленца за класичною електронною теорією
- •15.6. Правила Кірхгофа
- •16. Контактні та термоелектричні явища
- •16.1. Робота виходу
- •16.2. Контактна різниця потенціалів
- •16.3. Ефект Зеєбека
- •16.4. Ефект Пельтьє
- •17. Магнітна взаємодія
- •17.1. Магнітна взаємодія рухомих електричних зарядів
- •17.2. Зіставлення електричної та магнітної взаємодій
- •17.4. Магнітне поля прямолінійного провідника зі струмом
- •17.5. Магнітне поле кругового струму
- •17.6. Циркуляція вектора
- •17.7. Магнітне поле тороїда, соленоїда
- •17.8. Сила Лоренца
- •17.9. Ефект Холла
- •17.10. Сила Ампера
- •17.11. Виток зі струмом у магнітному полі
- •17.11. Потік вектора магнітної індукції
- •17.12. Магнітне коло
- •17.13. Робота з переміщення провідника зі струмом у магнітному полі
- •18. Явище електромагнітної індукції
- •18.1. Ерс індукції. Правило Ленца
- •18.2. Фарадеєвське тлумачення явища електромагнітної індукції
- •18.3. Максвелівське тлумачення явища електромагнітної індукції
- •18.4. Явища самоіндукції та взаємної індукції
- •18.5. Індуктивність тороїда
- •18.6. Густина енергії магнітного поля
- •18.7. Екстраструми замикання та розмикання
- •18.8 Струми Фуко. Скін-ефект
- •19. Магнітні властивості речовин
- •19.1. Гіпотеза Ампера
- •19.2. Магнітні моменти атомів
- •19.3. Вектор намагніченості
- •19.4. Слабко магнітні речовини
- •19.5. Сильномагнітні речовини
- •19.5.1. Феромагнетики
- •19.5.2. Ферримагнетики
- •19.5.3. Антиферомагнетики
- •19.5.4. Магнітні матеріали
- •20. Теорія Максвелла
- •20.1. Струм зміщення
- •20.2. Повна система рівнянь Максвелла
18.3. Максвелівське тлумачення явища електромагнітної індукції
Розглянемо замкнений провідний контур, поміщений у змінне магнітне поле (рис. 18.3). Оскільки магнітний потік, що пронизує контур, є змінним, то відповідно до закону Фарадея в контурі виникає ЕРС електромагнітної індукції. З'ясуємо яка природа сторонніх сил, що приводять до виникнення ЕРС.
Сила Лоренца відпадає, оскільки провідник нерухомий (швидкість напрямленого руху електронів дорівнює нулю). Хімічні процеси також не можуть претендувати на роль сторонніх сил, оскільки ніяких хімічних перетворень у провіднику не відбувається.
Рис.
18.3

1. Електростатичне поле породжується нерухомими електричними зарядами, у той час як вихрове електричне поле – змінним за часом магнітним полем.
2. Силові лінії електростатичного поля розімкнені, а вихрового електричного поля замкнені самі на себе.
3. Циркуляція вектора напруженості електростатичного поля дорівнює нулю:
-
.(18.8)
Тут індекс q означає, що поле породжене електричними зарядами.
Оскільки силові лінії вихрового електричного поля замкнуті самі на себе, те очевидно, що
.
Тут індекс B означає, що вихрове поле породжене змінним магнітним полем.
Перетворимо ліву частину (18.1) у так:
;
-
.(18.9)
Перетворимо тепер праву частину (18.1):
-
.(18.10)
Підставивши (18.9) і (18.10) в (18.1), дістанемо вираз для циркуляції вектора напруженості вихрового електричного поля:
-
.(18.11)
У
рівнянні (18.11) відбитий зв'язок між
змінним у часі магнітним полем
і породженим в результаті
цього вихровим електричним полем
.
У
загальному випадку в просторі поряд з
вихровим електричним полем
може бути присутнім і електростатичне
.
На підставі принципу суперпозиції
сумарна напруженість поля
.
Підсумовуючи (18.8) і (18.11), одержуємо перше рівняння Максвелла:
.
18.4. Явища самоіндукції та взаємної індукції
Нехай по замкненому провідному контурі протікає постійний струм (I=const). Цей струм спричиняє появу магнітного потоку, який пронизує контур. Очевидно, що m~I, тобто магнітний потік пропорційний силі струму, що протікає по замкненому провіднику. Уводячи коефіцієнт пропорційності L, записуємо цю залежність у вигляді
-
.(18.12)
Тут L – індуктивність контуру, яка залежить від його форми й розмірів, а також від магнітної проникності середовища, у якій він перебуває.
З (18.12) видно, що індуктивність чисельно дорівнює магнітному потоку, що пронизує площу, охоплювану замкнутим контуром, по якому протікає одиничної сили струм. Це так зване статичне визначення індуктивності. Одиниця індуктивності – Генрі (Гн) індуктивність такого контуру, у якому при силі струму в 1 А виникає магнітний потік в 1 Вб.
Розглянемо тепер провідник, по якому протікає змінний за часом струм I=I(t). Цей струм викличе змінне магнітне поле, що, у свою чергу, приведе до виникнення змінного магнітного потоку. За законом Фарадея в колі виникне ЕРС, яка у цьому випадку називається ЕРС самоіндукції. Її числове значення визначають за формулою
-


(18.13)
Рис.
18.4

На закінчення розглянемо явище взаємної індукції. Нехай є два провідні контури (рис. 18.4). Магнітний потік, що пронизує контур I, залежить не тільки від струму I1 у цьому контурі, але й від струму I2, що тече у другому:
.
Аналогічно
,
де L12 і L21 – коефіцієнти взаємної індукції, причому L12 = L21.
Рис.
18.5

.
Явище взаємної індукції використається в трансформаторах – рис. 18.5. Можна показати, що відношення ЕРС у первинній і вторинній обмотках пропорційно відношенню витків, а струми в обмотках обернено пропорційні числу витків у цих обмотках:
E1/E2=N1/N2,
![]()
