3. Протоколи до Конвенції: загальна характеристика.

До Конвенції прийнято 15 Протоколів, які доповнюють її зміст та є її невідємною частиною: 1. протокол підписаний у 1952р. діє в редакції протоколу №11 та додає до прав передб Конвенцією право на мирне володіння майном, право на освіту, право на вільні вибори. 4. протокол 1963р. діє в ред. Протоколу №11 додає до конвенційного захисту такі права як свобода пересування, заборона ув’язнення за борги, заборона вислання громадян, заборона колективного вислання іноземців. 6. протокол діє в ред. Протоколу №11 передб скасування смертної кари крім ситуації війни чи неминучої загрози війни. 7.1984р діє в ред. Прот №11. містить процедурні гарантії щодо вислання іноземців, право на оскарження вироків у КС та право на відшкодування у разі судової помилки. 12. 2000р. містить норми щодо загальної заборони дискримінації. 13. 2002 встановлює абсолютну заборону застосування смертної кари. 14 1.06.2010 спрямований на посилення ефективності роботи суду. Його норми запроваджують право судді, який засідає одноособово вирішувати питання про прийнятність індивідуальної заяви.

4. Порядок утворення і склад суду.

Регулюється нормами Розділу2 Конвенції та правилами регламенту. До складу Суду входять судді кількість яких відповідає кількості держав учасниць конвенції. Особа обирається на посаду судді парламентом, Асамблеєю Ради Європи більшістю голосів з трьох кандидатів поданих державою-учКонв строком на 9років без права переобрання. Суддя продовжує виконувати свої обов’язки доки не буде обрано нового суддю, або до досягнення 70р він завершує провадження у розпочатих ним справах навіть за умов обрання нового судді. Судді складають присягу на пленарному засіданні суду. Вони можуть бути звільнені з посади рішенням 2\3 суддів суду. Конввстан такі вимоги до судді: 1. високі моральні якості 2. вік до 70р. 3. кваліфікація необх для призначення на посаду судді або особа повинна бути юристом з визнаним рівнем компетенції та знати англ. чи франц мову. Суддею від У є Ганна Юрківська.

У статті 20 Конвенції визначається кількість суддів Суду, яка відповідає кількості Високих Договірних Сторін Конвенції. Судді, які засідають у Суді у своїй особистій якості, повинні відповідати таким критеріям:

Судді повинні мати високі моральні якості, а також мати кваліфікацію, необхідну для призначення на високу судову посаду, чи бути юристами з визнаним авторитетом.

Упродовж строку своїх повноважень судді не можуть займатися ніякою діяльністю, що є «несумісною з їхньою незалежністю, безсторонністю або вимогами виконання посадових обов’язків на постійній основі». Усі питання, які виникають у зв’язку із застосуванням цього пункту, вирішуються Судом.

Парламентська асамблея Ради Європи обирає суддів до Європейського суду строком на шість років. Судді можуть бути переобрані. З квітня 2010 року суддею Європейського суду з прав людини є Ганна Юдківська.

Суддя може бути звільнений з посади, якщо рішення про його невідповідність встановленим вимогам буде ухвалена іншими суддями більшістю у дві третини голосів (стаття 24).

Структура

Стаття 27 Конвенції передбачає створення в межах Суду трьох різних типів органів: комісій, палат і Великої палати.

Комісія, до складу якої входить три судді, може визнати неприйнятною або вилучити з реєстру справ індивідуальну заяву, якщо така ухвала може бути винесена без додаткового вивчення. Кожна така ухвала є остаточною і особа, що звернулась із заявою, не може вимагати її перегляду.

В палатах, на другому рівні організаційної структури Суду, здійснюється більша частина його роботи. До складу палат входять сім суддів, включаючи й члена палати за посадою — суддю, якого було обрано від заінтересованої держави-учасниці, або особу, яка призначається для участі в засіданнях в разі відсутності такого судді.

Окрім створення комісій, про які йшлось вище, палата приймає ухвали щодо прийнятності та суті міждержавних і індивідуальних заяв, які не були визнані неприйнятними у комісіях. Як правило, палата приймає рішення щодо прийнятності окремо від рішення по суті.

Велика палата — третій рівень, на якому здійснюється робота Суду. До складу Великої палати входять сімнадцять суддів. Окрім члена Великої палати за посадою, який засідає на тих же умовах, що визначаються по відношенню до члена палати за посадою, пункт 3 статті 27 також зараховує до складу Великої палати Голову Суду, заступників Голови, голів палат та інших суддів, які визначаються відповідно до регламенту Суду.

Велика палата вповноважена розглядати лише ті справи, які були передані до неї і лише в трьох випадках. Відповідно до статті 30, палата може відмовитись від своєї юрисдикції на користь Великої палати за таких обставин:

• якщо справа, яку розглядає палата, порушує серйозне питання щодо тлумачення Конвенції чи протоколів до неї

• якщо вирішення питання, яке вона розглядає, може призвести до результату, несумісного з рішенням, постановленим Судом раніше

• якщо жодна зі сторін у справі не заперечує проти цього