- •Соціальний діалог в Європейському Союзі.
- •2. Види державного соціального страхування від нещасного випадку та професійного захворювання.
- •3.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •4.Види планування заходів з охорони праці.
- •5.Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •6.Джерела фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •7.Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •1.За характером отриманих ушкоджень:
- •3. Травми, які призвели до тяжких наслідків:
- •8.Права та обов’язки застрахованої особи.
- •2. Травми, що в гострий період супроводжуються:
- •9.Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень. Загальні вимоги
- •10.Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності.
- •11. Державний нагляд за охороною праці
- •12. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •13. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •14. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •15. Суб'єкти та об'єкти страхування
- •16.Розслідування нещасних випадків.
- •17. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •18. Вимоги безпеки під час експлуатації основного технологічного обладнання, при підготовці сировини та при виробництві продукції
- •19.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •20.Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •23.Аналіз професійного та виробничого ризиків. Мета і методи аналізу.
- •24.Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •25.Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці.
- •26.Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць.
- •27.Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
- •28.Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці.
- •29.Галузеві системи управління охороною праці.
- •30. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •31. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність».
- •Розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі
- •Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів
- •Регіональні системи управління охороною праці, мета, принципи та основні функції.
- •Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •Загальні вимоги безпеки в галузі.
- •Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •Забезпечення функціонування та побудова системи управління охороною праці в організації.
- •40.Держгірпромнагляд.
- •41.Напруженість праці
- •44. Державний пожежний нагляд.
- •45. Ефективність функціональної структури система управління охороною праці.
- •46. Опалення
- •47.Страховий ризик і страховий випадок
- •48. Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці
- •49. Планування заходів з охорони праці.
- •54.Політика в галузі охорони праці.
- •10 Принципів Глобального Договору
- •63. Розробка заходів щодо попередження нещасних випадків - головна мета всіх теоретичних та практичних робіт в галузі охорони праці.
- •68. Протипожежні водопостачання
- •70. Метою дослідження виробничого травматизму є розробка заходів по запобіганню нещасних випадків на підприємстві
- •75. Права працівників служби охорони праці
- •76. Виробничий травматизм пов'язаний з виконанням завдань на виробництві — у промисловості чи сільському господарстві.
- •78. Спеціальному розслідуванню підлягають групові нещасні випадки, нещасні випадки з смертельними наслідками.
- •79. До первинних засобів пожежогасіння належать:
- •80. Рамкова директива 89/391/єес
- •89.Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •88.Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •87.Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження.
- •86.Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності
- •85.Види планування та контролю стану охорони праці
- •84.Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •83.Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил
- •82.Розслідування професійних захворювань
- •81.Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
83.Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил
Залежно від виробничих обставин в процесі праці організм людини сприймає комплекс чинників, що можуть позитивно або негативно впливати на стан її здоров‘я та рівень працездатності.
Залежно від інтенсивності та часу дії ці чинники можуть бути небезпечними або шкідливими.
Небезпечними називаються чинники, здатні при відповідних умовах викликати гостре порушення здоров‘я або загибель організму; шкідливими – чинники, що чинять негативний вплив на працездатність або викликають професійні захворювання і інші професійні наслідки.
Організм людини може пристосуватися до виробничих умов лише тоді, коли шкідливі або небезпечні чинники не досить активні і їх рівень знаходиться в межах гранично допустимих нормативних значень. Якщо ж шкідливі і небезпечні чинники виробничого середовища досить активні, тоді організм людини не в змозі до них пристосуватися і його нормальне функціонування порушується, а стан здоров‘я погіршується внаслідок чого виникають виробничі травми або професійні захворювання.
Відповідно до державного стандарту шкідливі і небезпечні чинники за дією та природою впливу поділяються на чотири класи: фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні.
До фізичних шкідливих та небезпечних чинників належить шум, вібрація і інші коливальні впливи, іонізуючі і неіонізуючі випромінювання, кліматичні параметри (температура, вологість і рух повітря), атмосферний тиск, рівень освітлення, а також фіброгенний пил і т.ін.
До хімічних шкідливих і небезпечних чинників за характером впливу на організм людини належать токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні та мутагенні речовини різного агрегатного стану, що здатні викликати будь-які загальні, місцеві або віддалені в часі негативні наслідки на організм. За шляхами проникнення в організм людини вони можуть діяти через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіряні покрови та слизові оболонки.
До біологічних шкідливих та небезпечних чинників належать патогенні мікроорганізми, мікробні препарати, біологічні пестициди, сапрофітна спороутворююча мікрофлора, мікроорганізми – продуценти мікробіологічних препаратів.
До психофізіологічних небезпечних й шкідливих виробничих чинників за характером їх дії належать фізичні статичні й динамічні перевантаження-піднімання й перенесення вантажів, незручне положення тіла, тривалий тиск на шкіру, суглоби, м‘язи та кістки; фізіологічно недостатня рухова активність (гіподинамія); нервово-психічні перевантаження – розумове перевантаження, емоційні навантаження, перенапруга аналізаторів.
Найбільш характерними специфічними наслідками впливу шкідливих й небезпечних чинників є виробничі травми і професійні захворювання.
Між виробничими небезпечними й шкідливими чинниками досить важко провести відповідну межу. Один і той же виробничий чинник за природою своєї дії може одночасно належати до різних класифікаційних груп. Наприклад, виробничий пил залежно від походження та інших характеристик може спричинити легеневий фіброз або травмування очей або інших ділянок тіла; іонізуюча радіація може викликати променеву хворобу або спричинити променеве смертельне ураження («смерть під променем»); шум може бути причиною професійного невриту або слухової травми і т. ін.
Відповідна форма організації праці та результати наукових розробок з питань гігієни та виробничої санітарії усувають дію деяких шкідливих небезпечних чинників, знімають негативні наслідки перевантажень як фізичного так й психофізіологічного характеру і створюють умови для тривалого довголіття та високого рівня працездатності .
