- •Практична робота №1
- •Хід роботи
- •1. Розрахунок мольної частки амоніаку.
- •2. Розрахунок циклу синтезу амоніаку.
- •Розрахунок:
- •2. Визначення вмісту циркуляційного газу на виході з колони.
- •4. Визначення обсягу продувних газів:
- •5. Визначення обсягу газу, що надходить у конденсаційну колону:
- •7. Визначення необхідного обсягу свіжого газу:
- •Практична робота №3
- •Загальні положення
- •Джерела надходження сполук Хрому в стічні води
- •Реагентне очищення стічних вод від Хрому(VI)
- •3.2. Хід роботи
- •Варіанти завдання
- •23,07 Кмоль/год. Або 738 кг/год.
- •Розрахунок витратних коефіцієнтів
- •3.4.2. Технологічний розрахунок реактора (контактного апарату)
- •Розрахунок реактора (контактного апарату)
Розрахунок:
![]()
1. Визначення загального обсягу (у м3/год.) газу, що надходить у колону синтезу амоніаку:

де П
- продуктивність агрегату, кг/год.;
- вміст амоніаку на вході в колону
синтезу, % (об.);
,
м - вміст амоніаку на виході з колони
синтезу, % (об.); 0,771 - щільність амоніаку,
кг/м3,
1,0316 - поправочний коефіцієнт, що враховує
розходження мольних обсягів амоніаку
й азотно-водневої суміші (ABC) за нормальних
умов.
![]()
Вміст газу на вході в колону синтезу:
|
Компоненти |
V, м3/ год. |
С, % (об.) |
|
Амоніак |
41235,38 |
3,17 |
|
АВС |
1077453,03 |
82,83 |
|
Аргон |
52422,26 |
4,03 |
|
Метан |
129689,81 |
9,97 |
|
Всього |
1300800,47 |
100 |
2. Визначення вмісту циркуляційного газу на виході з колони.
У розрахунках виходять із того, що при утворенні амоніаку обсяг азотно-водневої суміші зменшується в 2,03 рази (обсяг 1 моль амоніаку 22,05 л, а обсяг 1 моль азоту й водню 22,4 л).
Маса інертних домішок у циркуляційній суміші залишається сталою.
Вміст газу, що виходить із колони синтезу:
|
Компоненти |
V, м3/ год. |
С, % (об.) |
|
Амоніак |
41235,38 + 145912,5 = 187147,88 |
16,27 |
|
АВС |
1077453,03 - 2,03 . 145912,5= 781250,66 |
67,90 |
|
Аргон |
52422,26 |
4,56 |
|
Метан |
129689,81 |
11,27 |
|
Всього |
1150510,61 |
100 |
![]()
3. Розрахунок
вузла первинної конденсації амоніаку.
Конденсація відбувається при 28,0 МПа й
400
С. Рівноважний вміст амоніаку в газовій
суміші при цих умовах становить
=
11,78% (об.). Вихід рідкого амоніаку, що
сконденсувався, визначають за формулою:

де V2
- витрата вступника на конденсацію газу,
м3/год.;
,
-вміст
амоніаку в циркуляційному газі відповідно
до й після конденсації, % (об.); Σр,
І - питома
кількість розчинених газів на 1 м3
рідкого амоніаку :
![]()
Тут
,
,
- вміст у вихідному з конденсатора газу
відповідно метану, аргону, азотно-водневої
суміші з урахуванням їх розчинності
(перебувають методом послідовних
наближень шляхом порівняння вмістів
газу після первинної конденсації. Для
першого наближення розраховують вміст
газу без обліку розчинності компонентів.),
% (про); Р3
- тиск
циркуляційного газу при первинній
конденсації, МПа;
,
,
-
розчинність газів в 1 м3
рідкого амоніаку, м3/(кгс/см2)
(з рівнянь, що апроксимують експери-ментальні
дані):

![]()

де t3 - температура первинної конденсації, 0С.
![]()
Визначення кількості газів, розчинених у рідкому амоніаку:

Аналогічні розрахунки ведуть для аргону й азотно-водневої суміші:
![]()
![]()
Усього розчинилося в рідкому амоніаку газів:
![]()
Вміст газу після первинної конденсації амоніаку (з урахуванням розчинності компонентів):
|
Компоненти |
V, м3/ год. |
С, % (об.) |
|
Амоніак |
187147,88-58812,60=128335,28 |
11,78 |
|
АВС |
781250,66-1164,60=780086,06 |
71,58 |
|
Аргон |
52422,26-117,30=52304,96 |
4,80 |
|
Метан |
129689,81-645,62=129044,19 |
11,84 |
|
Всього |
1089770,49 |
100 |
![]()
