- •Синтаксичні норми мови професійного спілкування
- •1.Особливості синтаксису ділового мовлення
- •Однорідні члени речення
- •1. Поділ на однорідні члени речення мусить мати одну підставу.
- •3. При побудові однорідного ряду потрібно враховувати важливість повноти поділу.
- •Порядок слів у реченні
- •Складні випадки керування
- •Координація присудка з підметом
Координація присудка з підметом
Діловий стиль потребує особливої чіткості в погодженні головних членів речення – підмета й присудка. Підмет у діловому тексті виражається цілісним за значенням сполученням слів, тому виникають варіанти погодженння присудка з підметом. Інколи переважає погодження за змістом., в іншому випадку – за формою.” Зміст і форма... – розмірковує щодо цього В.Кононенко, – Головним, провідним началом у
цьому “союзі” є, звичайно, зміст. Мовна форма підпорядкована його вираженню. Правильно передані граматичні відношення допомагають якнайповніше розкрити, що саме хотів повідомити мовець.”5 Розглянемо особливості координації присудка з підметом докладніше.
1.Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21, 71,161 тощо), то присудок ставиться у формі однини. 21 студент склав залік. 161 делегат зареєструвався на конференції.
Якщо перед підметом стануть займенники-означення у множині (усі, ці, ті, ваші), дієслово узгоджується із займенником у множині: Усі 31 учень вибігли в коридор.
2. Якщо числівник у складі підмета закінчується на два, три, чотири , присудок ставиться у формі множини. Однина тут можлива тоді, коли повідомлення фіксує певний факт як підсумок або коли повідомленню надається безособового характеру (Було звільнено три працівники).
3.При підметах із числівниками від п’яти і більше (сто двадцять робітників, дев’ятнадцять депутатів, 5 підприємств тощо) присудок може стояти як в однині, так і в множині.
а) Однина підкреслює цілісність, внутрішню нерозчленованість предмета, наголошує на кількості виконавців, а не дії (Сімдесят шість студентів взяло участь у конкурсі “Кращий студент року”); присудок в однині стосується підмета-назви неістоти (П’ять яблунь цього року добре уродило); форму однини зумовлює присудок у препозиції (Прибуло ще десять делегатів); присудок в однині буде тоді, коли складений підмет означає часовий відрізок – вік людини, кількість років, годин (Минуло двадцять років);
б) Множина підкреслює активність дії (Кілька бійців стійко тримали оборону); самостійність дії (Шість аспірантів склали іспит достроково); присудок стоїть у препозиції (Шість учасників пленуму дали прес-конференцію). Якщо до складу підмета входять збірні числівники (двоє, троє, четверо, п’ятеро та ін.), то можливі паралельні форми присудка (Двоє студентів прийшли /Двоє студентів прийшло).
4.Підмети зі словами низка, частина, більшість, меншість, багато, чимало, кілька, декілька, трохи (кількісними іменниками та неозначено-кількісними числівниками) вимагають від присудка форми однини (Більшість студентів нашої групи гарно вчиться; Декілька учасників конференції виступило на пленарному засіданні). Множина вживається тоді, коли підмет чи присудок – однорідні члени (Чимало приватних засновників і потенційних інвесторів чакають на сприятливіший інвестиційний клімат) або коли підмет і присудок відділені підрядним реченням (Частина осіб, які мають початковий рівень підготовки, включаються у навчальну програму; Багато фірм, які володіють достатніми інвестиційними ресурсами, досягли комерційного успіху).
5. При складеному підметі, вираженому прийменниковим сполученням іменника у Н. відмінку з іменником в Ор. відмінку, присудок ставиться у множині, якщо вказує на рівність двох осіб (Студенти з викладачами добре підготувалися до зустрічі відомого науковця) Однак, якщо іменник в Ор. відмінку супроводить Називний, додатком, тоді присудок згоджується лише з простим підметом в однині (Він із сестрою пішов до тітки).
6. При підметі, вираженому займенником хто, присудок ставиться в однині (Усі, хто прибув на конференцію, мають зареєструватися).
7. Коли підметом є словосполучення із займенниками дехто, дещо, ніхто та ін. присудок теж вживається в однині (Дехто з присутніх на сесії участі у голосуванні не брав).
8. Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок у цих випадках узгоджується в роді з підметом, а не прикладкою (означенням, яке дає предметові іншу назву). Вважається, що прикладкою є поняття вужче, видове, а підметом – ширше, родове (Музей-садиба письменника відкрився минулого року; Виставка –продаж була влаштована у Палаці мистецтв).
9. Коли підмет виражений родовою та власною (умовною) назвою, присудок узгоджують із загальною, родовою назвою (Банк “Надра” /Банк “Мрія”/Банк “Інтелект” оголосив про збільшення видів
послуг).У разі відсутності родового поняття, якщо умовна назва відмінювана, присудок узгоджується з нею граматично – за родом, числом ( “Аваль” надав кредити...), якщо вона невідмінювана, то присудок узгоджується з відсутнім родовим поняттям.
10. Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок орієнтується на граматичний рід ключового слова (УНІАН (агентство) оголосило про прес-конференцію; ЛНУ (університет) був заснований 1661 році). Якщо абревіатури морфологізувалися як іменники, присудок узгоджується з їхніми граматичними ознаками (ВАК (Вища атестаційна комісія) прийняв ухвалу).
1 Паламар Л.М., Кацавець Г. М. Мова ділових паперів: Практ. посібник. – К., 1998. – С.225.
2Залога З., Карпа А. Реалії економічного зростання економіки України 90-х років//Вісн. Львів. ун-ту. Україна на шляху до ринку. Сер.екон. Вип.28. – Львів, 1998. – С.55.
3 Цит. за: Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. – М., 1990. – С.104.
4 Загнітко А. Теоретична граматика української мови.Синтаксис. – Донецьк, 2001. – С.55-58.
5Кононенко В.І. Сили слова. – К., 1976. – С.55.
