29. Соціальний конфлікт та його сутність та види.

Соціальний конфлікт (лат. conflictus — сутичка) — зіткнення двох або більше сил, спрямованих на забезпечення своїх інтересів в умовах протидії. Це вища стадія розвитку суперечностей у системі відносин людей, соціальних груп, соціальних інститутів суспільства, яка характеризується максимальним посиленням суперечливих тенденцій та інтересів їх поведінки. Виділяють такі стадії соціального конфлікту: 1. Передконфлікт (виникнення соціальної напруженості). 2. Зростання напруги (поява конфліктної ситуації). 3. Безпосередній розвиток конфлікту (стадія відкритої боротьби сторін). 4. Регулювання (розв'язання соціального конфлікту). Розв'язується соціальний конфлікт зняттям соціальної напруги на ранніх стадіях формування конфліктної ситуації. Конфліктологи розглядають такі способи подолання конфліктів: компроміс, конкуренція, втеча, згода, співробітництво, вважаючи співробітництво єдиною конструктивною можливістю подолання конфліктної ситуації. Структура соціального конфлікту.Залежність соціальної проблеми від певних умов завжди має вираз форми конкретної ситуації, тобто ситуації загострення існуючих протиріч, із притаманною їй специфічною структурою: умови виникнення та протікання; образ ситуації, яка склалася в учасників конфлікту; дії суб’єктів, спрямовані на досягнення своїх цілей; наслідки конфліктної ситуації.

Дарендорф виокремлює три типи змінних: група, вид суперечності, причина. Група – сук людей, реальні чи можливі взаємовідносини яких стосуються цілей, потреб та ресурсів. Агенти: первинні групи, що безпос конфліктують, втор, що підбур чи розпал, треті сили, що за інтерес в усп розв’язанні.

31.Поясніть механізми соціального конфлікту та визначте основні етапи його розвитку.

Жоден соціальний конфлікт не виникає вмить. Емоційне напруження, роздратування і злість звичайно нагромаджуються протягом деякого часу,  передконфліктна стадія іноді затягується настільки, що забувається першопричина зіткнення.Передконфліктна стадія - це період, в який конфліктуючі сторони оцінюють свої ресурси, перш ніж зважитися на агресивні дії або відступати.Спочатку кожна з конфліктуючих сторін шукає шляхи досягнення цілей уникнення фрустрації без впливу на суперника. Цей момент в передконфліктної стадії називається ідентифікацією.Предконфликтная стадія характерна також формуванням кожної з конфліктуючих сторін стратегії або навіть декількох стратегій. Безпосередньо конфлікт.Ця стадія характеризується, передусім,  наявністю інциденту, тобто соціальних дій, направлених на зміну поведінки противника. Це активна, діяльна частина конфлікту.Дії, що складають інцидент, можуть бути різними. Їх можна розділити на дві групи, кожна з яких має в своїй основі специфічну поведінку людей.До першої групи відносяться дії суперників в конфлікті, що носить відкритий характер. (Словесні дебати, економічні санкції, фізичний вплив, політична боротьба і т.п.)До другої групи відносяться потайні дії суперників в конфлікті. Основним образом дії в прихованому внутрішньому конфлікті є рефлексивне управління. Це спосіб управління, коли основи для прийняття рішення передаються однією з дійових осіб іншому. Один з суперників намагається передати і впровадити в свідомість іншого таку інформацію, яка примушує іншого діяти так, як вигідна тому, хто передав дану інформацію.Вирішення конфлікту.Зовнішньою ознакою вирішення конфлікту може служити завершення інциденту. Саме завершення, а не тимчасове припинення. Усунення, припинення інциденту - необхідне, але недостатня умова погашення конфлікту. Часто, припинивши активну конфліктну взаємодію, люди продовжують шукати його причину. І тоді загаслий було конфлікт спалахує знову.Вирішення соціального конфлікту можливе лише при зміні конфліктної ситуації. Ця зміна може приймати різні форми. Але найбільш ефективною зміною конфліктної ситуації, що дозволяє погасити конфлікт, вважається усунення причин конфлікту.Можливе також вирішення соціального конфлікту шляхом зміни вимог однієї з сторін: суперник йде на поступки і змінює цілі своєї поведінки в конфлікті

32.Розкрийте основні методи розв’язання конфліктів та способи управління ними. Використовуються різні методи вирішення соціального конфлікту:Метод уникнення конфлікту — відхід з політичної арени того або іншого політичного діяча або загроза такого відходу; уникнення зустрічей з супротивником. Проте уникнення конфлікту не означає його ліквідацію, оскільки залишається сама його причина.Метод переговорів дозволяє уникнути застосування насильства, оскільки в процесі переговорів сторони обмінюються думками, що неминуче знижує гостроту конфлікту, допомагає зрозуміти аргументи сторін, об’єктивно оцінити істинне співвідношення сил і умови примирення. Переговори дозволяють розглянути альтернативні ситуації, добитися взаєморозуміння, прийти до згоди, консенсусу, відкрити шляхи до співпраці.Метод використання посередництва — примирлива процедура, коли підібраний посередник (організації або приватна особи) може швидко врегулювати конфлікт там, де без його участі злагода була б неможлива.Метод відкладання — ніби тимчасова “здача своїх позицій”, проте у міру накопичення сил, засобів, в ході зміни ситуації на її користь сторона, яка “здала свої позиції”, здійснює спробу повернути втрачене.Метод третейського розгляду, або арбітраж. При розборі суворо керуються нормами законів, у тому числі міжнародного права.Для прискорення процесу вирішення конфлікту рекомендується звертати увагу на наступні моменти методологічного характеру:під час переговорів пріоритет повинен віддаватися обговоренню питань, шо стосуються змісту конфлікту;сторони повинні прагнути зняти психологічну і соціальну напруженість;необхідно демонструвати взаємну повагу одного до іншого;учасники переговорів повинні гласно і доказово розкривати позиції один одного і свідомо створювати атмосферу публічного обміну думками;всі учасники переговорів повинні проявляти схильність до консенсусу, тобто до згоди.В сучасному суспільстві, в якому зростають відмінності між людьми в прибутках, статусі, культурі і т.п. соціальні конфлікти будуть неминучі. Існують ще дві категорії методів управління конфліктом: структурні і міжособистісні.