2 Розрахунок приведених статичних моментів і тахограми робочого механізму

Більшість сучасних пасажирських і вантажних ліфтів виконуються з противагою.

Противага для ліфтів вибирається з таким розрахунком, щоб вона врівноважувала силу тяжіння кабіни і частину сили тяжіння номінального вантажу.

Сила тяжіння противаги:

(2.1)

де - сила тяжіння противаги;

- сила тяжіння кабіни;

- номінальна сила тяжіння піднімаючого вантажу;

- коефіцієнт врівноваження сили тяжіння вантажу(0,4-0,6),

Так як в нас несучі канати врівноважені, то зусилля на канатоведучому шківі визначається виразом:

(2.2)

де - фактична сила тяжіння піднімаючого вантажу,

Особливістю цього навантаження є те, що воно може змінювати свій знак а також може бути рівне нулю. При цьому зусилля на канатоведучому шківу змінюється від максимально додатьнього до максимально відємного. Це суттєво впливає на режими роботи електропривода.

Додатніми будем вважати швидкості двигуна при підйомі кабіни, а відємними - при її опусканні.

При розрахунках зазвичай при визначенні статичної сили і статичного моменту навантаження електродвигуна сила і момент втрат враховуються з допомогою ККД системи електропривода.

При підйомі кабіни з номінальним навантаженням статична сила навантаження або статичного моменту більша величини активного навантаження( або моменту) і визначається за формулою:

- сила :

(2.3)

- момент :

(2.4)

Аналогічно може бути визначена статична сила і момент навантаження електродвигуна при опусканні порожньої кабіни, при якому :

- сила :

(2.5)

- момент :

(2.6)

При підйомі порожньої кабіни і опусканні завантаженої кабіни статична сила і момент навантаження електродвигуна меньше за модулем величини навантаження (або ) на величину втрат в механічній передачі. Тоді при підйомі порожньої кабіни:

- сила :

(2.7)

- момент :

(2.8)

А при опусканні кабіни з номінальним вантажем:

- сила :

(2.9)

- момент :

(2.10)

Режим роботи електродвигуна однокабінного ліфта є повторно-короткочасним, де за час цикла Т потрібно приймати тривалість кругового рейсу кабіни, а за тривалість роботи - час перебування електродвигуна під навантаженням.

Розрахуємо число імовірних зупинок ліфта відповідно при підйомі і спуску:

(2.11)

(2.12)

де N - число можливих зупинок ліфта на поверхових площадках( N=11);

_­­П - коефіцієнт заповнення кабіни при русі на підйом( _­­П = 0,6 – 0,8);

_С - коефіцієнт заповнення кабіни при русі на спуск кабіни( _С = 0,4 – 0,5).

Знаходимо час входу і виходу пасажирів при підйомі та опусканні кабіни:

(2.13)

(2.14)

де E - місткість кабіни( E=12);

∆t - час входу та виходу одного пасажира( ∆t=0.8-2c).

Знайдем час при набиранні швидкості і гальмуванні.

- час розгону:

(2.15)

- час гальмування:

(2.16)

(2.17)

Розрахуємо час, протягом якого ліфт рухається з пониженою швидкістю:

(2.18)

де h₀ - відстань, яку проходить ліфт при пониженій швидкості( h₀=0,5м);

Знайдемо відстань яку проходить ліфт в динамічних режимах та на пониженій швидкості:

(2.15)

Час циклу:

(2.16)

де к_П - ймовірна висота підйому кабіни( к_П = 0,7-0,8);

к_t - ймовірний коефіцієнт неврахованого часу( к_t = 1,05-1,15);

(t₁+ t₂+ t₃) - сума часу прискорення, гальмування, відкриття та закриття дверей( t₁+ t₂+ t₃ = 10-16с);

Знайдемо відносну тривалість тривалості включення двигуна:

Висота, яку проходить ліфт на усталеній швидкості при розїзді між сусідніми поверхами:

(2.18)

де Н – висота поверху( Н = 3.2м);

Час, протягом якого ліфт рухається з усталеною швидкістю:

(2.19)

Момент статичного навантаження при підйомі кабіни ліфта:

(2.20)

де і – передавальне число редуктора( і = 20);

ηС – ККД системи ( ηС = 0,8),

Потужність при усталеному русі кабіни:

Потужність при русі кабіни на зниженій швидкості:

Навантажувальна діаграма і тахограми виконавчого органу виробничого механізму при розїзді між сусідніми поверхами зображені на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 - Навантажувальна діаграма і тахограми в.о. виробничого механізму

Висновок: в данному розділі ми здійснили розрахунок приведених статичних моментів та побудували навантажувальну діаграму та тахограми робочого механізму, по яким ми можем побачити характер зміни швидкості, моменту та потужності робочого механізму під час роботи.