Запитання для самоконтролю

1. Чи сприяла польсько-литовська доба розвитку культури в Україні?

2. Під впливом яких чинників в українській освіті відбулися істотні зміни на межі XYI – XYII століть?

3. Яка система освіти використовувалася в Острозькій академії?

4. Які особливості характерні для українських братських шкіл?

5. Коли і ким було започатковано книгодрукування в Україні?

6. Як мандрівники, зокрема Павло Алепський, характеризували рівень освіти в Україні?

Термінологічний словник

Апостол — перша друкована книга в Україні. Видана у лютому 1574 р. Іваном Федоровим у Львові.

Братства — національно – релігійні та громадсько–культурні організації в Україні, які почали виникати в кінці XVIст., відстоювали права українського народу, ставали на захист його віри, насаджували освіту.

Дидаскал (грецьк.) — означає вчитель.

Ігумен — настоятель (управитель) монастиря у православній церкві. Настоятелі великих монастирів називались архімандритами.

Ієромонах — священик-чернець.

Катехізис — короткий виклад (у формі запитань та відповідей) догматів християнського віровчення.

Обскурантизм — крайня реакційність, ворожо ставлення до освіти і науки: мракобісся.

Панегірик — святкова, урочиста промова: недоречне звеличення. надмірне, нещире вихваляння кого-небудь, чого-небудь.

Поетика — розділ теорії літератури, в якому вивчаються форма, структура і творчі прийоми поетичних творів.

Полеміка — аргументована суперечка при обговоренні або з’ясуванні чого-небудь.

Полемічна література — церковно-теологічна і публіцистична літе­ратура ХVI - XVII ст. в Україні та Білорусі, яка спрямовувалася проти спроб інших конфесій поширити свій вплив на право­славне населення. Була важливою зброєю в боротьбі за соціальне і національне визволення народу, яскравим явищем української культури.

Право ставропігії — звільнення братств з-під влади місцевих єпис­копів, яке проводили в Україні в ХVІ-ХVП ст. константино­польський та інші східні патріархи, що брали братства під свою опіку.

Префект — заступник ректора в колегії, академії.

Устав — каліграфічне письмо великими літерами.

Шкільна драма— вистави, що ставилися у ХVІІ - ХVШ ст. учнями Києво-Могилянської колегії, а потім академії та братських шкіл за творами переважно викладачів цих закладів. У них використовувалися релігійні, біблійні та історичні сюжети дидактичного характеру.