- •1. Поняття і економічна суть інвестицій.
- •2. Міжнародні інститути, які здійснюють інвестиційну діяльність.
- •3. Об’єкти інвестування.
- •4. Показники, що використовуються для економічного аналізу.
- •5. Суб’єкти інвестиційної діяльності.
- •1.3.2. Індивідуальні та інституційні інвестори
- •1.3.3. Функціональні учасникиінвестиційного процесу
- •6. Класифікація реальних інвестицій.
- •8. Індекс прибутковості як один із методів оцінки ефективності інвестиційних проектів.
- •7. Характеристика цінностей, що складають поняття “інвестиції” відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність”.
- •9. Класифікація інвестицій за їх ознаками.
- •10. Чиста приведена (теперішня) вартість як один із методів оцінки ефективності інвестиційних проектів.
- •11. Фактори, що впливають на обсяг інвестицій.
- •12. Період окупності як один із методів оцінки ефективності інвестиційних проектів.
- •13. Поняття валових та чистих інвестицій, їх динаміка.
- •14. Віддача на вкладений капітал як один із методів оцінки ефективності інвестиційних проектів.
- •15. Держава як суб’єкт інвестиційної діяльності.
- •16. Загальна характеристика критеріїв ефективності інвестиційних проектів.
- •17. Державне регулювання інвестиційної діяльності.
- •18. Визначення теперішньої вартості інвестицій.
- •19. Основні етапи інвестиційної діяльності.
- •20. Визначення майбутньої вартості інвестицій.
- •21. Функціональні учасники інвестиційного процесу.
- •22. Інструментарій інвестиційного проекту.
- •23. Фінансово-кредитні установи як суб’єкти інвестиційної діяльності.
- •24. Класифікація інвестиційних проектів за їх ознаками та їх види.
- •25. Реальні інвестиції, їх економічний зміст та види.
- •26. Поняття інвестиційного проекту, його ознаки.
- •27. Структура капітальних вкладень як об’єкта реального інвестування.
- •28. Формування джерел фінансування в інвестиційній діяльності.
- •29. Джерела та порядок фінансування капітальних вкладень.
- •30. Методи фінансування в інвестиційній діяльності
- •31. Організація інвестиційної діяльності.
- •32. Кругообіг інвестицій у виробничій сфері.
- •33. Поняття інновацій та інноваційної діяльності.
- •34. Особливості кругообігу інвестицій у сфері відтворення рухомого майна.
- •35. Види та форми інвестицій
- •36. Характеристика цінних паперів другого порядку.
- •37. Інтелектуальні інвестиції.
- •38. Особливості кругообігу інвестицій.
- •39. Ринок цінних паперів як складова фінансового ринку.
- •40. Етапи інвестиційної діяльності, їх економічний зміст.
- •41. Характеристика цінних паперів першого порядку.
- •42. Визначення теперішньої вартості облігації.
- •43. Характеристика цінних паперів другого порядку.
- •44. Коефіцієнти, за якими оцінюється привабливість привілейованої акції.
- •45. Фондова біржа, її роль, функції та значення.
- •46. Визначення ціни привілейованої та звичайної акції.
- •47. Становлення фондового ринку в Україні.
- •48. Управління інвестиційним портфелем та оцінка інвестиційних якостей цінних паперів.
- •49. Поняття інтелектуальних інвестиції.
- •50. Функціональні учасники інвестиційного процесу.
- •51. Інвестування господарських товариств.
- •52. Розкриття та визначення сутності інвестицій з точки зору основ законодавства.
- •53. Характеристика інвестиційних ресурсів.
- •54. Інвестиційний проект, його зміст та форми.
- •55. Функціональні учасники інвестиційної діяльності.
- •56. Коефіцієнт ануїтету, його сутність, методика розрахунку: використання цього показника в практиці оцінки вартості капіталу.
- •57. Фінансові інститути, як суб’єкти інвестиційної діяльності.
- •58. Характеристика складу інвестиційних ринків.
- •60. Джерела фінансування в інвестиційній діяльності, їх характеристика по групах.
48. Управління інвестиційним портфелем та оцінка інвестиційних якостей цінних паперів.
Інвестиційні банківські портфелі є двох типів:
• активний - зорієнтований на отримання основного доходу внаслідок операцій із цінними паперами на активному ринку;
• пасивний - зорієнтований на отримання доходу у формі процентів і дивідендів.
Види банківських портфелів цінних паперів передбачають вкладення
коштів:
• у торговий портфель цінних паперів;
• портфель цінних паперів на продаж;
• портфель цінних паперів, що утримуються до погашення;
• портфель інвестицій в асоційовані та дочірні компанії.
Цінні папери в торговому портфелі та портфелі банку на продаж - це папери, які придбані банком з метою подальшого продажу й отримання торговельного прибутку від різниці між ціною продажу і купівлі та які відповідають одразу двом вимогам:
• вільно обертаються на ринку;
• мають визначений короткостроковий період дієздатності (не більше ніж один рік).
Портфель цінних паперів, що утримуються до погашення, складається з цінних паперів, що були придбані для їх утримання до настання строку погашення (для безстрокових цінних паперів - довічно) та отримання дивідендного доходу, а також для використання інших прав, що випливають із володіння цінними паперами.
Інвестиції в асоційовані та дочірні компанії включають довгострокові вкладення капіталу банку в асоційовані компанії, де банк володіє 20% або більшою частиною їх капіталів і на його частку виплачують дивіденди, а також у дочірні компанії, при цьому банк повинен володіти 50% або більшою частиною капіталу дочірніх компаній.
Доходи від вкладень у ці інвестиційні портфелі можуть бути невеликими, але банк переслідує таку ціль, як контроль за управлінням цими компаніями і навіть вплив на їх діяльність.
Кожна банківська установа, залежно від формування портфелів цінних паперів різних типів та видів, виробляє свою інвестиційну стратегію і варіанти управління ними.
Розрізняють два види інвестиційної стратегії банків: пасивну і агресивну. Пасивна стратегія має на меті одержання стабільного доходу на рівні, близькому до середньо ринкового. За пасивної стратегії найчастіше формують портфель цінних паперів, що утримуються до погашення.
Агресивна стратегія спрямована на використання можливостей одержання максимального доходу від ринкового коливання курсів і процентів, у цьому разі банки формують торговий інвестиційний портфель та портфель цінних паперів на продаж. За такої стратегії банки повинні мати серйозну аналітичну базу, яка об'єктивно може оцінити активний ринок і скласти відповідні прогнози.
Управління портфелями цінних паперів банки також можуть здійснювати двома способами:
• самостійно управляти інвестиційними портфелями;
• усі функції з управління передати іншій особі (трастові).
За самостійного управління портфелем банк створює спеціалізований структурний підрозділ, за яким закріплює відповідні функції:
• визначення типів портфелів та інвестиційних цілей;
• розроблення поточної і стратегічної програм управління;
• реалізація операцій, що стосуються управління портфелем;
• аналіз виконання програм, ужиття конкретних заходів щодо поліпшення управління портфелями.
Об'єктами управління портфелями цінних паперів на довірчих засадах можуть бути:
• власний портфель банку;
• грошові кошти, які банк бажає вкласти в цінні папери;
• портфель цінних паперів інвестиційного фонду, що перебуває під контролем даного банку.
Інв. якості ЦП.
1) дохід на акцію = Чистий прибуток - Дивіденди за привілейованими акціями / Загальну кількість звичайних акцій;
2) цінність акцій = Ринкова ціна акції / Дохід на акцію;
3) рентабельність акції = Дивіденди на одну акцію / Ринкова ціна акції;
4) дивідендний дохід = Дивіденди на одну акцію / Дохід на акцію;
5) коефіцієнт котирування акції = Ринкова ціна акції / Облікова ціна акції.
6) ЧД (на 1 акцію)=(ЧД (компаніі)-Випл. по облігаціям)/к-ть акцій
7) Коеф. виплач-ті=(Дох на 1 акц)/(ЧД на 1 акц)*100%
8) Коеф. ціна-дохід=Ціна 1 акц/ЧД на 1 акц.
9) К рент.= ЧД на 1 акц/ Ціна на 1 акц.
10) Капіталізація вартості акцій =Ціна 1 акц*к-ть акц.
