Педагогічна теорія Яна Амоса Коменського (1592-1670)

Чеський педагог, найвидатніший представник реформаторської педагогіки. Людина блискучої, але складної долі, основоположник педагогіки як науки.

В цей період загострилась боротьба народу з феодальним дворянством та його ідеологічною підтримкою - католицькою церквою. Цей протест прийняв вигляд сектантського руху. Серед таких сектантських організацій була в Чехії община таборитів. Вона проповідувала християнсько-комуністичні ідеї. Вчили, що на­стане час, коли не буде "ні хазяїв і холопів", коли всі будуть рівні, все буде зага­льним. Ця община була розгромлена і залишки згуртувалися у ''чеських братів".

Одним із вождів общини був великий слов'янський педагог Ян Амос Коменський (народився в сім'ї, що належить чеському братству, за його рахунок отримав середню і вищу освіту і став священиком общини).

У своїх творах Я.А.Коменський відобразив нові погляди того часу. Це:

- демократизм; - велика любов до народу.

Педагогічна спадщина Коменського охоплює всі найважливіші питання педагогічної науки. Його демократизм - це єдині вимоги школи, обов'язкові школи рідної мови для всіх дітей, а не тільки для верхівки.

Під впливом культури епохи Відродження Коменський був гуманістом, оптимістом, життєрадісним. Він вчив, що людина - це "найпрекрасніше створіння". "Людина, яка керується природою, що може дійти до всього". Його школа - "майстерня гуманності". Головні ідеї:

1. пізнання світу на основі чуттєвого пізнання (принцип наочності). "Нічого немає в інтелекті, щоб не було спочатку в відчуттях".

2. ідея загального початкового навчання для багатих і бідних, хлопчиків і дівчаток, знатних і не знатних, міських і сільських - школа рідної мови;

3. двоякість у відношенні до церкви. Вважав життя на землі - підготовку до загробного життя.

На думку Коменського людина проходить три ступені виховання:

1. пізнає себе та навколишній світ (розумове виховання);

2. володіє собою (моральне виховання);

3. вірить у Бога (релігійне виховання).

Найважливіше, вважав Коменський, розумове виховання. Високо оцінював роль виховання. Людина стає людиною, тільки завдяки вихованню, яке дається в дитинстві - "із всякої дитини можна зробити людину".

Природонаступність виховання.

Через всі педагогічні твори Коменського , особливо через "Велику дидактику", червоною ниткою проходить думка, що правильне виховання повинно поєднува­тись з природою. Людина, як частина природи підкоряється її найголовнішим, за­гальним законам, які діють як у світі рослин і тварин, так і в відношеннях люди­ни. "Точний порядок школи треба запозичити від природи".

Вікова періодизація. Система шкіл і зміст навчання.

Виходячи з природи людини, Коменський ділить життя підростаючого поколін­ня на 4 вікових періоди, по 6 років кожен.

-дитинство - від народження до 6 років включно. Характеризується фізичним

ростом і розвитком органів відчуття.

-підлітковий - від 6 до 12 років. Характеризується розвитком пам'яті і образ­ного мислення з їх виконавчими органами - язиком та рукою.

-юність - від 12 до 18 років. Характеризується всіма вище згаданими якостя­ми та більш високим розвитком мислення.

-зрілість - від 18 до 24 років. Характеризується всіма вище згаданими якос­тями та розвитком волі.

Тому, відповідно школи:

до 6 років - материнська школа.

6-12 років - школа рідної мови. (Підняв значення початкової школи)

12-18 років - гімназія. (В гімназії 7 дисциплін, ще й фізика, геогра­фія, історія.)

18-24 років - академія. (Три факультети:богословський, юриди­чний, медицинський).