27. Природна вентиляція вир. Приміщень, її визначення, класифікація

Повітрообмін в системах природної вентиляції відбувається:

- внаслідок різниці температур зовнішнього (атмосферного) повітря і повітря в приміщенні, так званої аерації;

- внаслідок різниці тисків повітряного стовпа між нижнім рівнем (приміщенням, що обслуговується) і верхнім рівнем - витяжним пристроєм (дефлектором), встановленим на покрівлі будинку;

- в результаті впливу так званого вітрового тиску.

Системи природної вентиляції прості та не вимагають складного дорогого устаткування і витрат електричної енергії. Однак, залежність ефективності цих систем від перемінних чинників (температури повітря, напрямку і швидкості вітру), а також невеликий тиск не дозволяють вирішувати різні складні завдання вентиляції.

Природна вентиляція може бути неорганізованою і організованою. При неорганізованій вентиляції невідомі об'єми повітря, що надходять та вилучаються із приміщення, а сам повітрообмін залежить від випадкових чинників (напрямку та сили вітру, температури зовнішнього та внутрішнього повітря). Неорганізована природна вентиляція включає інфільтрацію — просочування повітря через нещільності у вікнах, дверях, перекриттях та провітрювання, що здійснюється при відкриванні вікон та кватирок.

Організована природна вентиляція називається аерацією. Для аерації в стінах будівлі роблять отвори для надходження зовнішнього повітря, а на даху чи у верхній частині будівлі встановлюють спеціальні пристрої (ліхтарі) для видалення відпрацьованого повітря. Для регулювання надходження та видалення повітря передбачено перекривання на необхідну величину аераційних отворів та ліхтарів. Це особливо важливо в холодну пору року.

28. Механічна вентиляція вир. Приміщень, її визначення, класифікація

У механічних системах вентиляції використовуються устаткування і прилади (вентилятори, електродвигуни, повітронагрівачі, автоматика та інше), що дозволяє переміщати повітря на значні відстані. Витрати електроенергії на їх роботу достатньо великі. Такі системи можуть подавати і видаляти повітря з локальних зон приміщення в необхідній кількості, незалежно від умов навколишнього повітряного середовища. За потребою повітря піддають різного виду обробкам (очищення, нагрівання, зволоження і так далі), що практично неможливо в системах із природним спонуканням.

Механічна вентиляція може бути припливною і витяжною. Припливні системи механічної вентиляції складаються з наступних конструктивних елементів: повітроприймальні пристрої, через яке зовнішнє повітря надходить в припливну камеру; припливної камери з обладнанням для обробки повітря і подачі його в приміщення; мережі каналів і повітроводів, по яких повітря вентилятором розподіляється за окремими вентильованим приміщень; припливних отворів з гратами або спеціальних припливних насадок, через які повітря з проточних каналів надходить в приміщення.

Витяжні системи механічної вентиляції зазвичай складаються з наступних елементів: жалюзійних грат і спеціальних насадок, через які повітря з приміщень надходить у витяжні канали; витяжних каналів, по яких повітря, що виймається з приміщень, транспортується в збірний воздуховод; збірних повітроводів, з'єднаних з витяжною камерою; витяжної камери, в якій встановлений вентилятор з електродвигуном; обладнання для очищення повітря, якщо видаляється повітря сильно забруднене; витяжної шахти, що служить для відведення в атмосферу повітря, що витягується з приміщень.