24. Гігієнічна класифікація праці
Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляють на 4 класи:
1 клас – оптимальні умови праці, за яких зберігається не лише здоров’я працівника, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.
2 клас – допустимі умови праці, які характеризуються таким рівнем факторів виробничого середовища і трудового процесу, що не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць. Стан організму відновлюється за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни і не впливає на стан здоров’я працівників, їх потомство в найближчому та віддаленому періодах.
3 клас – шкідливі умови праці, які характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні норми і здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника або його потомство.
4 клас – небезпечні (екстремальні) умови праці, що характеризуються таким рівнем факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створюють високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтва , загрози для життя
25. Мікроклімат виробничих приміщень
Мікроклімат виробничих приміщень залежить від кліматичних умов, часу доби, пори року і сезонних змін.
Мікроклімат
(тобто t,
,
V,
Р,
І)
впливає на стан організму людини,
особливо на його важливу функцію
терморегуляцію,
тобто, на властивість організму регулювати
тепло- і волого обмін з навколишнім
середовищем, зберігаючи при цьому
постійну температуру тіла в межах 36,5 -
36,9 °С.
В залежності від важкості виконуваної роботи в організмі витрачається за добу:
- в стані спокою - 1700 кКал;
- при розумовій праці - 2500 кКал;
- про важкій фізичній роботі до 6000 кКал.
Кількість енергії, яка виділяється організмом, залежить від виконуваної роботи. Тепловий обмін людського організму з навколишнім середовищем здійснюється різними шляхами: 30 % - конвекцією; 45 % - випромінюванням; 20 % - випаровуванням; 5 % - видиханням.
На конвективне теплоперенесення впливає різниця між температурою шкіри людини і оточуючого людину повітря, а також стан шкіри та швидкість переміщення повітря вздовж поверхні шкіри, тобто рухливість повітря
Променева енергія не поглинається оточуючим повітрям, а перетворюється в теплову енергію в поверхневих шарах опроміненого тіла.
Коли температура повітря нижча за температуру шкіри людини, втрати тепла організмом відбуваються, переважно, за рахунок конвективного і радіаційного переносу тепла. Якщо температура поверхні тіла дорівнює температурі навколишнього повітря або вища за неї, то тепловтрати тіла відбуваються лише за рахунок випаровування вологи.
При температурі навколишнього середовища вище 35 °С , відносній вологості більше 75 % терморегуляція організму порушується і теплообмін здійснюється тільки випаровуванням.
Вода та солі, які виводяться з потом, повинні поповнюватися, оскільки їх втрата призводить до згущення крові та порушення діяльності серцево-судинної системи. Зневоднення організму на 6 % викликає порушення розумової діяльності, знижується гострота зору. Зневоднення на 15-20 % призводить до смертельного наслідку.
Вологість повітря впливає на теплообмін, переважно, на віддачу тепла випаровуванням. Зниження відносної вологості до 25% і нижче погіршує захисні функції верхніх дихальних шляхів. Середній рівень відносної вологості 40-60% відповідає умовам метеорологічного комфорту у стані спокою, або при дуже легкій фізичній праці.
Впливає на людину також рухливість повітря. Людина відчуває дію повітря вже при швидкості руху 0,1 м/с. Переміщуючись вдовж шкіри людини, повітря здуває насичений водяною парою і перегрітий шар повітря, що обволікає людину, і тим самим сприяє покращенню самопочуття.