Розділ ііі методичні рекомендації до вивчення дисципліни «фінансова діяльність субєктів підприємсництва»

Модуль 1. Сутність фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємництва.

Формування та використання власного капіталу

Тема 1. Основи фінансової діяльності суб’єктів підприємництва

1.1 Методичні поради до вивчення теми

Вивчення цієї теми слід розпочинати з опанування змісту та сутності поняття “фінансова діяльність суб’єкта господарювання”. В умовах ринку суб’єкт господарювання є незалежною, автономною господарюючою одиницею. Всю повноту відповідальності за наслідки прийнятих ним управлінських рішень він бере на себе. Ринкові відносини, переваги яких доведені світовим досвідом, наповнюють новим змістом поняття самоокупності та самофінансування.

Для здійснення фінансово-господарської діяльності суб’єкт господарювання мусить забезпечити її необхідним обсягом фінансових ресурсів (власних і залучених).

Слід звернути увагу на те, що в умовах ринку принципи діяльності суб’єктів господарювання передбачають свободу:

• вибору напрямків діяльності;

• вибору контрагентів;

• вибору об’єднань з іншими учасниками економічних відносин;

• конкуренції і мотивації своєї діяльності;

• власників щодо розподілу і використання отриманого прибутку.

Особливу увагу необхідно приділити державному регулюванню фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання. Це пов’язано з тим, що в чистому виді “вільна ринкова економіка” не існує в жодній країні світу, тому ринковий механізм господарювання доповнюється системою державного регулювання.

Вплив держави здійснюється у двох формах:

1. прямого державного регулювання;

2. непрямого впливу на діяльність суб’єктів господарювання.

Система фінансового забезпечення фінансово-господарської діяльності є однією з ключових проблем, тому в цій темі даному питанню приділяється особлива увага.

Задача фінансиста полягає в реальній оцінці доходності фінансових інструментів та визначенні можливого ризику. Крім того, розраховується можливість використання поточного і довгострокового фінансування і кредитування.

Для забезпечення фінансового росту, необхідно розробити фінансову стратегію, яка має передбачати джерела фінансування розширеного відтворення.

Фінансова служба орієнтується на диверсифікацію фінансових вкладень і забезпечення джерелами фінансування конкретних видів діяльності.

При цьому необхідно пам’ятати, що:

• поточне фінансування сприяє стимулюванню комерційної ініціативи і орієнтується на внутрішні джерела;

• стратегічне фінансування передбачає пошук шляхів накопичення капіталу та перерозподілу фінансових ресурсів у найбільш перспективні сфери бізнесу.

Завдання фінансової служби полягають у тому, щоб досягти найвищої ефективності та прибутковості активів і водночас підтримувати вартість капіталу на найнижчому рівні.

При вивченні питань щодо вартості капіталу, слід звернути увагу на різні моделі, що використовуються на практиці:

• моделі визначення вартості власного капіталу;

• модель визначення вартості привілейованих акцій;

• моделі визначення вартості позичкового капіталу;

• визначення середньозваженої вартості капіталу.

В умовах ринку суб’єкт господарювання самостійно планує обсяг фінансових ресурсів, які мають забезпечити раціональну фінансово-господарську діяльність. Тому питанню формування структури капіталу приділяється особлива увага. Необхідно відмітити, що від оптимального співвідношення обсягів власних і позикових ресурсів залежить ефективність використання перших, тому для розрахунку цього ефекту фінансисти використовують такий інструмент, як фінансовий важіль. За допомогою фінансового важеля можна досягти відповідного співвідношення між власним і позиковим капіталом з метою максимізації рентабельності власного капіталу.

Закінчити вивчення цієї теми необхідно опрацюванням форм і напрямків правового регулювання фінансової діяльності суб’єктів господарювання у сучасних економічних умовах.