- •1. Поняття та кримінально - правове значення призначення покарання
- •2. Загальні та спеціальні норми про призначення покарання
- •3. Поняття, ознаки та значення загальних засад призначення покарання та проблема їх законодавчого закріплення в чинному кк
- •4. Загальні засади призначення покарання та принципи призначення покарання, їх співвідношення між собою.
- •Призначення покарання з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину.
- •9.Призначення покарання з урахуванням особи винного.
- •10.Поняття та ознаки особи винного.
- •11. Призначення покарання з урахуванням обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання.
- •13. Співвідношення обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання з кваліфікуючими і пом’якшуючими обставинами.
- •14. Врахування судом при призначенні покарання обставин, які пом’якшують покарання, що не зазначені у кримінальному законі.
- •12. Поняття та правова природа обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання.
- •15. Призначення покарання з урахуванням обставин, які обтяжують покарання, та проблеми їх урахування у судовій практиці.
- •16.Умови і порядок призначення громадських робіт. Обставини, які виключають застосування цього виду покарання.
- •18.Умови і порядок призначення службових обмежень для військовослужбовців. Обставини, які виключають застосування цього виду покарання.
- •Особливості призначення покарання у виду арешту. Обставини, які виключають застосування цього виду покарання.
- •Умови і порядок призначення обмеження волі. Обставини, які виключають застосування цього виду покарання.
- •21.Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців. Умови і порядок призначення цього покарання.
- •22.Особливості призначення позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі.
- •23. Особливості призначення штрафу та проблеми його застосування у судовій практиці.
- •23. Особливості призначення позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Особливості призначення позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Місце конфіскації майна в системі покарань та особливості призначення цього покарання. Помилки призначення конфіскації майна у судовій практиці.
- •26. Врахування при призначенні покарання за незакінчений злочин загальних засад призначення покарання.
- •2) Відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
- •27. Врахування при призначенні покарання за незакінчений злочин ступеня тяжкості вчиненого особою діяння та проблеми дотримання даної вимоги у судовій практиці.
- •28. Врахування при призначенні покарання за незакінчений злочин ступеня здійснення злочинного наміру та проблеми дотримання даної вимоги у судовій практиці.
- •29(30)Врахування при призначенні покарання за незакінчений злочин причин, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця та проблеми встановлення їх у судовій практиці.
- •31. Правила обчислення строку або розміру покарання за вчинення замаху на злочин та проблеми, які виникають у судовій практиці, щодо їх встановлення.
- •32. Правила обчислення строку або розміру покарання за вчинення готування до злочину та проблеми, які виникають у судовій практиці щодо їх встановлення.
- •33. Врахування при призначенні покарання за злочин, вчинений у співучасті, загальних засад призначення покарання.
- •34. Врахування при призначенні покарання за злочин, вчинений у співучасті, характеру і ступеня участі кожного із співучасників у вчиненні злочину.
- •35. Поняття характеру участі співучасника у вчиненні злочину та проблеми його встановлення у судовій практиці.
- •36. Поняття ступеня участі співучасника та проблеми його встановлення в судовій практиці.
- •37. Врахування при призначенні покаранння за злочин,вчинений у співучасті,форми співучасті.
- •38. Поняття та правова природа призначення більш м’якого покарання, ніж передбачене законом.
- •39. Співвідношення між загальними засадами призначення покарання та призначенням більш м'якого покарання ніж передбачене законом
- •40. Підстави призначення більш м’якого покарання, ніж передбачене законом,та проблеми встановлення їх у судовій практиці.
- •Види призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, та проблеми визначення їх в теорії кримінального права.
- •44.Незастосування додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини кк як обов’язкове.
- •45. Підстави призначення покарання за наявності, обставин, що пом’якшують покарання, та проблеми їх визначення в теорії кримінального права та застосування у судовій практиці.
- •46. Зміст обставин, що пом’якшують покарання, за наявності яких суд призначає покарання у межах, визначених ст. 69 – 1 кк України.
- •47.Строк або розмір покарання, що призначається судом винній особі за вчинення злочину, за наявності обставин, що пом’якшують покарання.
- •48.Проблеми визначення строку або розміру покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання, у судовій практиці.
- •49.Призначення покарання за окремі злочини, що утворюють сукупність та проблеми, що виникають у судовій практиці на цьому етапі призначення покарання.
- •50. Визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та недоліки застосування цього правила у судовій практиці.
- •51. Визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
- •52. Межі остаточної міри покарання за сукупністю злочинів та проблеми їх визначення в теорії кримінального права та судовій практиці
- •53. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення при складанні покарань за сукупністю злочинів
- •54. Особливий порядок призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів, коли призначені за окремі злочини різні види покарань не можуть бути складені
- •55. Особливості призначення додаткових покарань за сукупністю злочинів
- •57. Особливості призначення окремих видів покарань за сукупністю злочинів
12. Поняття та правова природа обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання.
Див 11те.
Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання – це як зазначені, так і не зазначені в законі, але встановлені судом, різного роду чинники об'єктивного чи суб'єктивного характеру, які не є ознаками складів злочину і не впливають на його кваліфікацію, однак знижують чи, навпаки, підвищують ступінь суспільної небезпечності особи винного і (або) вчиненого ним злочину і тому є підставою для призначення менш, або більш суворого покарання.
Правова природа обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання виявляється в тому, що ці обставини не впливають на кваліфікацію, оскільки не є ознаками складу злочину. Водночас ці обставини мають значення для індивідуалізації покарання, тому що виражають індивідуальні особливості вчиненого злочинного діяння, підвищений чи зменшений ступінь суспільної небезпечності діяння й особи винного.
13. Співвідношення обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання з кваліфікуючими і пом’якшуючими обставинами.
Відповідно до ч.3 ст.66 та ч.4 ст.67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що пом’якшує та обтяжує покарання передбачена в статті Особливої частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його пом’якшує чи обтяжує.
Тому пом'якшуючі й обтяжуючі обставини мають бути враховані безпосередньо судом тільки при призначенні покарання винному. Вплив досліджуваних обставин на міру покарання обмежується встановленими законом межами санкції, і тільки у виняткових випадках відповідно до ст.ст. 69, 70, 71 КК України суд може виходити за ці межі. Кваліфікуючі та привілейовані ознаки відносяться до інституту складу злочину, а тому впливають на кваліфікацію вчиненого та визначення законодавцем меж санкції певної статті Особливої частини КК. Ці ознаки описуються в диспозиції статті й відображають типовий ступінь тяжкості певного складу злочину. У порівнянні з основним складом злочину кваліфікуючі та привілейовані ознаки значно змінюють ступінь тяжкості вчиненого й небезпечність особи винного, через це межі їх впливу визначаються безпосередньо законодавцем при формулюванні санкції конкретної статті. Тому кваліфікуючі та привілейовані ознаки складу злочину виступають не засобом індивідуалізації, а засобом диференціації покарання.
14. Врахування судом при призначенні покарання обставин, які пом’якшують покарання, що не зазначені у кримінальному законі.
Стаття 66. Обставини, які пом'якшують покарання
1. При призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються: 1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;
2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди; 2-1) надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину;
3) вчинення злочину неповнолітнім;
4) вчинення злочину жінкою в стані вагітності;
5) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;
6) вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого; 8) вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;
9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених цим Кодексом. 2. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті. 3. Якщо будь-яка з обставин, що пом'якшує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його пом'якшує.
Наведений у ч. 1 ст. 66 КК перелік обставин, які пом'якшують покарання, не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати пом'якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч. 1 цієї статті (наприклад, вчинення злочину внаслідок збігу випадкових обставин чи неправильної поведінки потерпілого, відвернення підсудним шкідливих наслідків злочину, часткове відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди). Визнання обставини такою, що пом'якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку.
Врахування обставин, які пом'якшують покарання, означає:
1) призначення основного чи додаткового покарання, ближчого до мінімальної межі, установленої кримінальним законом за вчинення цього злочину;
2) призначення менш суворого виду основного покарання, якщо в санкції статті, за якою засуджується винний, передбачено декілька альтернативних основних покарань.
3) непризначення винному додаткового покарання, якщо воно передбачене як факультативне в санкції статті, за якою він засуджується;
4) призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, установленої в санкції статті, за якою засуджується винний, з урахуванням при цьому й інших передбачених законом обставин і за наявності декількох обставин, які пом'якшують покарання;
5) переходу до іншого більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за злочин, за який засуджується винний, за наявності декількох обставин, які пом'якшують покарання;
6) застосування до винного звільнення від відбування покарання з урахуванням й інших передбачених законом обставин.