1.3. Кількість стічних вод, які надходять до очисних споруд каналізації на протязі доби

Було проведено вимірювання швидкості подачі стічних вод на лівобережні очисні споруди каналізації Лівого берега на двох колекторах: колектор № 1 слугує для перекачування промислових стоків від Орільської птахофабрики і інших промислових підприємств, що розташовані на лівому березі; колектор № 2 слугує для подачі побутових стічних вод з житлового масиву лівого берега. Заміри виконувались спеціалістами Дніпродзержинського водоканалу за допомогою ультразвукового витратоміру УВР-011; 11 — 12.10.2004, 14 — 15.10.2004 и 15.04.2005 р. На протязі доби через кожну годину. На підставі цих даних побудовані графіки, які представлено на рис. 1.14 і 1.15.

Кількість потрапляння стоків з обох колекторів складає

307,9 + 422 = 729,9 = 730 м³/год.

Як видно з рис. 1.14 і 1.15, подача стічних вод на очисні споруди на протязі однієї доби вкрай нерівномірна, як у колекторі № 1, так і № 2. Спостерігається низька швидкість в нічний час, приблизно від 23 до 5 годин. Пікова подача приходиться на 8 і 20 годину доби. Відхилення від середнього значення в подачі стічних вод складає:

у бік збільшення 930 –730 = 200 м³/год;

у бік зменшення 730–470 = 260 м³/год.

За нічний період, коли кількість стоків значно зменшується, кількість стоків що надходить, складає 4700 м³, кількість стоків, яку необхідно перепустить в аеротенки, складає 6205 м³. Різниця в 1505 м³ повинна бути компенсована за рахунок зниження рівня рідини у первинних відстійниках на 1,1 м.

Рис. 1.14. Динаміка подачі стічних вод на очисні споруди лівого берега за колекторами 1 і 2

Рис. 1.15. Динаміка подачі стічних вод на очисні споруди Лівого берегу на протязі однієї доби : 1 — фактичні дані; 2 — усереднені дані

1.4. Стабілізація подачі стічних вод з первинних відстійників в аеротенки

Фактичний об’єм одного первинного відстійника складає

V = F^.H = = = 697,1^.3,4= 2370 м³,

де F — площа водної поверхні відстійника, м²; D — діаметр відстійника, м; Н — висота відстійної зони, м.

Об’єм двох первинних відстійників складає

= 2370^.2 = 4740 м³.

Необхідне зниження рівня стічних вод в нічний час у вторинних відстійниках складе

DH = = 1,07 м.

Таким чином, для забезпечення необхідної швидкості подачі стічних вод в аеротенки в нічний час, необхідно в денний час накопичити в первинних відстійниках надлишковий об’єм 1505 м³ стоків. Однак, для того, щоб в денні часи проводити накопичення, необхідно або демонтувати вихідні лотки в первинних відстійниках, або забезпечити зниження рівня води за рахунок встановлення в первинних відстійниках сифонів спеціальної конструкції. Одночасно необхідно вирішити питання про забезпечення стабільності потоку стічних вод, які спрямуються в аеротенки.

Власно стабілізацію потоку стічних вод, що спрямуються в аеротенки, можливо здійснювати шляхом ручного регулювання ступені відкриття шандори, яка встановлена в проміжної камері, розташованої на водному потоку між первинними відстійниками і аеротенками. Також бажано встановити датчик швидкості руху стічних вод, який би допомагав апаратнику виконувати ручне регулювання швидкості руху стічних вод.

Інший спосіб вирішення цієї задачі складається в тому, щоб штурвал шандори поєднати з реверсивним двигуном, до якого приладити управляючий сигнал з датчика швидкості руху води в трубопроводі, по якому стоки потрапляють в аеротенк. На рис. 1.16 показано принципову схему автоматичного регулювання швидкості руху стічних вод, яка забезпечить постійну подачу стічних вод в аеротенк і тим самим буде підвищена стабільність роботи аеротенків.

Рис. 1.16. Принципова схема регулювання швидкості подачі стічних вод в аеротенки: 1— аеротенки з регенераторами; 2 — вхідний лоток аеротенків; 3 — підземний трубопровід, по якому стічні води потрапляють у вхідний лоток аеротенків; 4 — шандора; 5 — розподільча камера; 6 — перетворювач сигналу від датчика до виконуючого механізму; 7 — датчик сигналу швидкості руху стічних вод; 8, 10 — первинні відстійники; 9 — сирий осад на мулові карти; 11 — стічні вод з пісковловлювачив

Рекомендовано в якості датчика швидкості руху стічних вод використати ультразвуковий витратомір з електроакустичним перетворювачем сигналів, який встановлюється на трубопроводи великих діаметрів [30]. Як пишуть автори цієї розробки Глова Ю.С. і ін., фахівцями АТ “Энергоучет” розроблена технологія для монтажу різних електроакустичних перетворювачів в стінки трубопроводів великого діаметра (методика, набір інструментів і приладів). Роботи можуть бути виконані як без зливу рідини з трубопроводів, так і зі зливом.

За даною технологією виконані роботи з установці електроакустичних перетворювачів у міськводоканалах Сімферополя та Севастополя [30].