1. Регулювання ринку праці. Інфраструктура, кон’юнктура та суб’єкти ринку праці.

Політика регулювання ринку як складова частина економічної політики передбачає досягнення трьох основних цілей:

• стимулювання структурної перебудови і прискорення процесу перерозподілу вивільнюваних працівників;

• найбільш швидке залучення безробітних до трудового життя;

• надання роботи кожному, хто її шукає.

Рис – напрям держ політики на ринку праці

Заходи державної політики зайнятості диференціюються за:

• об'єкту впливу (загальні заходи і спеціалізовані);

• джерелами фінансування.

До методів впливу на зайнятість можна віднести:

- прямі (адміністративні): законодавче регулювання, трудове законодавство, колективні договори;

• непрямі (економічні): фінансова, монетарна, фіскальна політики. 1іпи державного впливу на зайнятість:

• пасивний - соціальна допомога незайнятому населенню;

• активний: стимулювання пропозиції праці, стимулювання попиту на працю, заходи щодо узгодження попиту та пропозиції (інформація, консультативні послуги, профконсультації, розробка програм зайнятості для низько конкурентних груп населення тощо), заходи допомоги регіонам і т.д.

У рамках державної політики зайнятості слід відзначити роль фондів зайнятості в регулюванні ринку праці. Витрати фонду зайнятості умовно можна згрупувати за чотирма напрямами.

1. Кошти, витрачені на допомогу з безробіття, матеріальна допомога безробітним, виплата дострокових пенсій. Це прийнято називати пасивною політикою.

2. Засоби, що йдуть на перепідготовку та громадські роботи. Дана форма активної політики випливає з чинного законодавства, тобто є обов'язковою для державної служби зайнятості.

3. Кошти, що направляються на фінансову підтримку, придбання цінних паперів та інші витрати. Об'єднує названі форми те, що вони не гарантовані законом. При цьому витрати на цю статтю "фінансова підтримка" прийнято відносити до активних форм політики на ринку праці.

4. Кошти, призначені для розвитку служб зайнятості (їх зміст, капіталовкладення, реклама,

Державний фонд зайнятості здійснює такі виплати:

• допомога по безробіттю;

• компенсацію матеріальних витрат у зв'язку з їхнім добровільним переїздом в іншу місцевість за направленням служби зайнятості;

• оплату періоду тимчасової непрацездатності;

• стипендії при направленні служби зайнятості на професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації.

Кон'юнктура ринку праці це співвідношення попиту і пропозиції на ньому.

Вона обумовлена багатьма чинниками, серед яких основними є загальний стан економіки; галузева структура народного господарства; рівень науково-технічного розвитку країни; рівень життя населення; загальна міра розвитку ринкових відносин (багатоукладність економіки, розвиненість ринків житла, послуг, цінних паперів тощо); стан соціальної та виробничої інфраструктури та ін.

Залежно від співвідношення попиту та пропозиції розрізняють три типи кон'юнктури ринку праці:

1) трудодефіцитна — якщо попит перевищує пропозицію. Це було характерним для нашої країни в останні десятиріччя радянської влади;

2) трудонадлишкова — якщо пропозиція перевищує попит, що характерно для сучасної української (і не лише української) економіки;

3) рівноважна, коли попит відповідає пропозиції, що в принципі є теоретичним ідеалом, до якого треба прямувати, але якого неможливо досягти.

Кон'юнктура ринку праці залежить:

• Стану економіки

• Галузевої структури економіки

• Рівня розвитку технічної бази

• Добробут (рівень доходу)

• Розвиток ринку товарів, житла, цінних паперів

• Стану соц..та виробничої інфраструктури

• Ступінь розвитку інтеграційних зв’язків.

Суб’єктами відносин на ринку праці є працедавці, наймані працівники, безробітні, елементи інфраструктури ринку праці. Працедавець представляє на ринку праці сторону, що формує попит на робочу силу, наймані працівники і безробітні – сторону, що формує пропозицію робочої сили, елементи інфраструктури сприяють взаємодії перших двох суб’єктів ринку.

2. 1. У підходах до формування прожиткового мінімуму в міжнародній і вітчизняній практиці використовуються такі методи:

а) статистичний;

б) нормативний;

в) нормативно-статистичний;

г) суб'єктивний;

д) ресурсний.

(правильні всі відповіді)

• статистичний -- прожитковий мінімум установлюється на рівні доходів, який мають 10-20 відсотків найменш забезпечених громадян країни;

• нормативний -- визначається за фактичною вартістю споживчих товарів і послуг, що входять у споживчий кошик;

• комбінований або нормативно-статистичний: харчування визначається за нормативами, а кошик -- щодо його частки в загальних витратах;

• суб'єктивний -- на основі соціальних опитувань населення про необхідний мінімальний дохід;

• ресурсний, що виходить із можливості економіки забезпечити прожитковий мінімум.

2.. При визначенні диференціації доходів використовують:

б) індекс Джині)

коефіцієнт Джині (процентний аналог цього показника — індекс Джині) — статистичний показник, що свідчить про ступінь розшарування суспільства даної країни або регіону по відношенню до якої-небудь ознаки, що вивчається .Тобто це макроекономічний показник, що характеризує диференціацію грошових дохо-дів населення у вигляді ступеня відхилення фактичного розподілу доходів від абсолютно рівного їхнього розподілу між жителями країни.

Розрахунок коефіцієнта Джині у співвідношенні з кривою Лоренца – це графічний, найбільш наочний спосіб, за допомогою якого можна показати роз-поділення доходів

3. Прожитковий мінімум затверджується:

б) ВР України)

Прожитковий мінімум визначається відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" та щорічно затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України і періодично переглядається відповідно до зростання індексу споживчих цін разом з уточненням показників Державного бюджету України.

4. Чим, на думку монетаристів, спотворюються можливості ринкового механізму:

а). Діями профспілок.

Можливості ринкового механізму на думку монетаристів спотворюються діями профспілок. Підтримка ними вимог робітників про підвищення рівня заробітної плати змушує підприємців скорочувати промислові інвестиції, а отже - і кількість нових робочих місць, рівень безробіття починає перевищувати "природний показник", а безробіття стає вимушеним.

5. При перевищенні попиту над пропозицією праці формується такий тип кон'юнктури ринку праці:

а) працедефіцитна;

Ринок праці виявляється в постійно мінливому співвідношенні попиту на робочі руки з боку різноманітних наймачів та пропозиції робочої сили з боку осіб, готових працювати за наймом. Співвідношення попиту і пропозиції характеризує кон'юнктуру ринку праці. При збігу попиту і пропозиції кон'юнктура ринку буде рівноважної при перевищенні попиту над пропозицією - працедефіцитною, при перевищенні пропозиції над попитом – праце надлишкова.

3. Об’єкт економіки праці і соціально-трудових відносин - об’єктом виступає праця, як доцільна діяльність, під якою розуміють взаємодію між людьми у матеріальній і нематеріальній сферах з метою задоволення різноманітних потреб.

Предмет економіки праці і соціально-трудових відносин - - соціально-економічні відносини, що складаються в процесі праці під впливом різних факторів - технічного, організаційного, кадрового та іншого характеру.

Міграція - Міграція робочої сили - це просторове переміщення працездатного населення, що викликається змінами в розвитку і розміщенні виробництва, умовах існування населення.

Міграція населення – процес переміщення людей через кордони тих чи інших територій зі зміною назавжди або на деякий час постійного місця проживання або з регулярним поверненням до нього.

Білет № 19