5. Становлення ринку пр-послуг в Україні.

В Україні чітко викристалізувалась структура ПР-ринку. У сфері бізнес-ПР виділяють такі ринки: будівництво, фінанси, IT/ телеком, фармацевтика, продукти харчування, алкоголь/ тютюн. Окремо виділяють такі рикни як промислові підприємства і сільське господарство, які оцінюються як дуже перспективні ринки.

Один із найважливіших векторів ПР – це консалтинг. 80% найбагатших і найбільших ПР-агенств у світі є консалтингові. У країнах Заходу оплата за ПР-консалтинг є погодинною за аналогією до консалтингу у сферах юриспруденції та фінансового аудиту.

Відомі три процеси, які викликали виділення ПР від рекламного ринку, що відповідно до експертних оцінок сталось у 2002 р. :

1. суб’єкти ринку (організації, підприємства, компанії) застосовують самостійно окремі методи і елементи ПР.

2. У складі штату компаній, організацій, підприємств працюють співробітники, які відповідальні за ПР-напрям. Серед них директори, начальники відділів маркетингу, начальники відділів зовнішніх зв’язків, менеджери з персоналу чи секретарі-референти. Важливо, щоб за ПР несли відповідальність певні працівники.

3. Функціонують спеціалізовані ПР-агенства.

Ці процеси відбувались синхронно, а не хронологічно.

Перші іноземні ПР-агенства в Україні виникли на початку 1990-х рр.; перше українське ПР-агенство постало у 1997 р. Після 2000 р. в якості масового явища з’являються посади ПР-директорів та створюються ПР-відділи.

Елементи ПР-кампаній знаходять практичне застосування в Україні з середини 1990-х рр. На ринку України напевно нема компаній, які хоча б один раз не застосовували ПР-інструментарій. Кількість ПР-фахівців в Україні вимірюється на рівні 10 000 чоловік. Але професії “фахівець із зв’язків із громадськістю” досі немає у списку державного реєстру спеціальностей українських ВНЗ.

Розширення ПР-ринку в Україні вимірюється приблизно на рівні 20-30% за рік. Це відповідає світовим тенденціям та прискореним темпам розвитку ПР-індустрії. ПР-індустрія за темпами динамічного розвитку випереджує рекламу. Відмінною рисою вітчизняного ПР зокрема у комерційному середовищі є тісний зв'язок між ними та маркетинговими цілями компаній.

Розвивається і ПР-консалтинг як перспективний напрям, однак не як окремі послуги, а як частина комплексу ПР-обслуговування. Однак намічається тенденція до його виділення у окрему категорію послуг.

Розвиток бізнесу, поява нових політичних та громадських структур стало каталізатором розвитку ПР-структур в Україні. Зокрема у 1992 р. Київський інститут політології і соціального управління розгорнув підготовку спеціалістів з ПР. В жовтні 1993 р. відбувся семінар під назвою “Культура бізнесу і паблік рилейшнз,” в діяльності якого були активні бізнесмени, журналісти, вчені. В 2003 р. відбулось об’єднання ПР-фахівців України в системі Української ліги із зв’язків із громадськістю.

Кристалізація ПР як професійної діяльності мала місце значною мірою завдяки впливу традицій і потреб демократичного суспільства, характерними ознаками якого є ринкова система в економіці, активна життєдіяльність громадських партій, об’єднань, а також незалежної преси. Ці передумови слугували каталізаторами співпраці між владою і громадськістю, здійсненню глибшого аналізу і врахування очікувань і думок громадськості, а також її можливих реакцій на ухвалені управлінські рішення і на практичну роботу загалом. Власне завдяки цим передумовам оформився цілісний комплекс аналітичних і організаційно-психологічних інструментів роботи з громадськістю.