Дозовий режим для дорослих та показання для застосування противірусних препаратів

Препарат	Спосіб застосування	Разова доза	Кількість введень на добу	Особливості застосування	Показання для застосування
Ацикловір	На шкіру та слизову	10 мм	5		Кератит, простий герпес шкіри, слизових оболонок, генітальний герпес
Ацикловір	per os	200 мг 400 мг 800 мг	2-5	Доза залежить від збудника	Лікування та профілактика інфекцій викликаних Herpes simplex, вітряна віспа, опорезувальний лишай
Ацикловір	в/в	5 мг/кг 10 мг/кг	3	Корекція дози при порушенні функції нирок
Рибавірин	per os	200 мг	3-4	Контроль складу крові	Вірусний гепатит, оперізувальний лишай, герпес, грип, вірусна геморагічна лихоманка
Ганцикловір	per os	1 г	3	Застосовувати під час їжі	ЦМВ – ретиніт у тому числі хворих на СНІД
Ганцикловір	в/в	5 мг/кг	2	Корекція дози при порушенні функції нирок	Тяжкий перебіг ЦМВ – інфекції
Валоцикловір	per os	1 г	3	Корекція дози при порушенні функції нирок	Оперізувальний герпес, профілактики ЦМВ - інфекції
		0,5	2
Римантадин	per os	0,1 г	1-2	Застосування після їжі	Профілактика та лікування грипу
Саквинавір	per os	1,2 г	3	Через 2 години після їжі	Лікування дорослих ВІЛ – інфікованих
Індинавір	per os	800 мг	3	За 1 годину або через 2 години після їжі	Лікування дорослих з ВІЛ – 1 – інфекцією
Ритонавір	per os	600 мг	2	Під час їжі	ВІЛ – інфекція
Нелфинавір	per os	750 мг	3	Під час їжі	ВІЛ – 1 – інфіковані
Цидовудин	per os	200 мг	6		Підтримуюча терапія при ВІЛ – інфекції
Диданозин	per os	100 мг – 300 мг	2	За 1 годину до їжі	Лікування ВІЛ – інфікованих
Ламівудин	per os	100 мг	1	Корекція дози при порушенні функції нирок	Лікування хронічного гепатиту В
Невірапін	per os	200 мг	1-2		ВІЛ – інфекція
Іфавіренц	per os	600 мг	1		ВІЛ – інфекція
Занамивір	Інгаляція per os	5 мг	2	Застосовувати не пізніше 2-ї доби з початку захворювання	Неускладнений грип
Оселтамивір	per os	75 мг	2	Під час їжі	Лікування грипу
Інозит пранобекс	per os	50 мг/кг на добу	3-4	Після їжі	Вірусні інфекції

Комбінована терапія при застосуванні вірусних засобів може призвести до фізико-хімічної та/або фармакокінетичної взаємодії. Пробенецид при застосуванні з ацикловіром підвищує рівень останнього у крові. Одночесне введення ацикловіру та микофенолату мофетилу призводить до підвищення концентрації обох препаратів. Можливе підвищення нейро- та нефротоксичності при застосуванні ацикловіра іншими лікарськими засобами що мають таку ж токсичність. Пробенецид збільшує період напіввиведення ганцикловіру.

При застосуванні одночасно цидовудина та ганцикловіра підвищується вірогідність нейтропенії та анемії. Ганцикловір може збільшувати АUС для диданозина. При одночасному введенні ганцикловіра та імипенема/циластатина можлива поява генералізованих судом. Лікарські засоби, що пригнічують реплікацію клітин які швидко діляться, можуть підсилювати токсичні реакції ганцикловіру. До таких препаратів належать: дапсон, пентамідин, флуцитозин, вінкристин, вінбластин, адріамицин, амфотерицин В. Лікарські засоби, що метаболізуються ізоферментом СУРЗА4 можуть змінювати фармакокінетику саквинавіру. На АUС впливав одночасний прийом саквинавіру та/або нелфинавіру, ритонавіру, кларитроміцину. Саквинавір підвищує АUС терфенадина, що супроводжується кардіотоксичністю.

Саквиновір не можна одночасно застосовувати з цизапридом та астемізолом. Саквинавір підвищує концентрацію кетоконазолу. АUС саквинавіру підвищує делавірдину та знижує невірапіну.

Рифампіцин, іфавіренц знижують концентрацію у крові індинавіру, а кетоконазол, делавірдин підвищують. Концентрацію індинавіру, ритонавіру, нелфинавіру також знижують фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін, дексаметазон. При одночасному застосуванні з індинавіром аторвастатину, церивастатину, ловастатину, симвастатину підвищується ризик міопатії, включаючи рабдоміоліз.

Ритонавір підвищує у крові концентрацію аміодарону, астемізолу, інтраконазолу, кетоконазолу, бепридилу, цизаприду, клозапіну, дігидроерготаміну, ерготаміну, енкаінида, флекаіду, піроксикаму, пропафенону, клонідину, рифабутину, терфенадину. Одночасне застосування ритонавіру з хлоразепамом, діазепамом, естазоламом, мідазоламом, тризоламом, золпідемом підвищує ризик розвитку порушень дихання, астенії. Ритонавір знижує ефективність пероральних контрацептивів, теофіліну, збільшує АUС саквинавіру, нелфінавіру, індинавіру, кларитроміцину, триметоприму, рифабутину, зменшує АUС цидовудину, теофіліну, етинілестрадіолу, сульфаметоксазолу. Не рекомендується одночасне застосування з анальгетиками, антигістамінними, антиаритмічними та седативними засобами,антидепресантами, антипсихотичними препаратами, антагоністами кальцію.

Рифампіцин зменшує АUС нелфинавіра. Одночасне застосування нелфинавіру та терфенадину призводить до підвищення концентрації і кардіотоксичності останнього. Нелфинавір пролонгує седативний ефект триазоламу та мидозалому.

При одночасному застосуванні цидовудина знижується рівень дифенілу у крові. Прийом парацетамолу під час лікування цидовудином підвищує ризик розвитку нейтропенії. Пробенецид підвищує період напіввиведення цидовудину. Метаболізм цидовудину сповільнюють: кислота ацетилсаліцилова, кодеїн, морфин, індометацин, кетопрофен, оксазепам, лоразепам, циметидин, клофибрат. Цидовудин підвищує нефро- та гематоксичність інших препаратів.

Диданозин не можна застосовувати одночасно з антибіотиками тетрациклінового ряду, при застосуванні з гінцикловіром підвищується ризик зниження гемоглобіну у крові.

Одночасне застосування триметоприма/сульфаметоксазола підвищухє концентрацію ламівудину у плазмі крові. Ламівудин пригнічує внутрішньоклітинне фосфорилювання залцетибіну.

Іфавіренц пригнічує метаболізм терфенадину, астемізолу, цизаприду, мідазоламу, триазоламу, що може призвести до розвитку небезпечних побічних дій. Іфавіренц зменшує концентрацію в крові індинавіра та підвищує концентрацію саквинавіра, а також впливає на фармакокінетику кларитроміцина та підвищує токсичність ритонавіра.

Імунодипресивні засоби зменшують імуностимулюючий вплив інозиту пранобексу.

При застосуванні противірусних засобів слід враховувати можливість таких побічних дій, як ураження шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея), зміни з боку гепатобіліарної системи (підвищення активності печінкових ферментів), гематотоксичність, прояви ураження центральної нервової системи (головний біль, підвищена утомлюваність, сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, тремор, психози, кома), можливі також алергічні реакції та підвищення рівня креатиніну та сечовини у крові.