- •Конспект лекцій з навчальної дисціпліни “основи геофізики”
- •1. Гравіметрична розвідка (гравірозвідка)
- •1.1 Елементи теорії гравітаційного поля землі
- •1.2. Апаратура для вимірювання сили тяжіння і других похідних потенціалу
- •1.3.Методика гравіметричної зйомки
- •1.3.1. Гравіметрична зйомка
- •1.3.2. Варіометрічная зйомка
- •1.4. Інтерпретація результатів гравітаційної розвідки
- •1.4.1. Якісна інтерпретація результатів
- •1.4.2. Кількісна інтерпретація результатів
- •1.4.3. Геологічне тлумачення гравітаційних аномалій
- •1.5. Області розвідувального застосування гравірозвідки
- •2. Розвідка магнітометрична (магніторозвідка)
- •2.1. Магнітне поле землі, його елементи і їх розподіл на земній поверхні
- •2.2. Апаратура магнітної розвідки
- •2.3. Методика магніторозвідки
- •2.3.1. Методика наземної магнітної зйомки
- •2.3.2. Методика аеромагнітної зйомки
- •2.3.3. Визначення магнітних властивостей зразків гірських порід
- •2.3.4. Основи теорії магніторозвідки
- •2.4 Інтерпретація результатів магніторозвідки
- •2.4.1 Якісна інтерпретація магніторозвідки
- •2.4.2. Кількісна інтерпретація
- •2.4.3. Геологічне тлумачення результатів магніторозвідки
- •2.5. Області застосування магніторозвідки
- •2.5.1 Загальна магнітна зйомка землі і палеомагнітні дослідження
- •2.5.2. Рішення задач регіональної структурної геології
- •2.5.3 Застосування магніторозвідки при геологічному картірованії
- •2.5.4 Застосування магніторозвідки для пошуків корисних копалин
- •3. Електрична розвідка (електророзвідка)
- •3.1. Електромагнітні властивості гірських порід
- •3.2. Апаратура і устаткування електророзвідки
- •3.3. Метод природного електричного поля
- •3.3.1. Причини виникнення природних електричних полів
- •3.3.2. Способи проведення робіт і області застосування методу природного поля
- •3.4 Потенційні методи електророзвідки
- •3.4.1. Метод зарядженого тіла
- •3.4.2. Метод еквіпотенциальних лінії
- •3.5 Методи опору
- •3.5.1. Основи теорії методів опору
- •3.5.2. Методи електропрофілірування
- •3.5.3. Електричне зондування
- •3.6 Методи несталого поля
- •3.7 Методи електророзвідки змінним струмом низької частоти
- •3.7.1 Магнітотелурічні методи
- •3.7.2. Частотні електромагнітні зондування
- •3.7.3. Індуктивні методи електророзвідки
- •3.7.4. Аероелектророзвідка
- •3.8. Високочастотна електророзвідка
- •3.8.1. Метод індукції
- •3.8.2. Радіокомпарацийний метод
- •3.8.3. Метод радіохвильового просвічування
- •4. Сейсмічна розвідка (сейсморозвідка)
- •4.1. Физико-геологічні основи сейсморозвідки
- •4.1.1. Швидкості сейсмічних хвиль
- •4.2. Сейсморозвідувальна апаратура і способи проведення сейсморозвідки
- •4.3. Метод відображених хвиль
- •4.3.1. Інтерпретація mob
- •4.4. Кореляційний метод заломлених хвиль
- •4.5. Різновиди сейсморозвідки і області застосування
- •4.5.1. Метод регульованого спрямованого прийому
- •4.5.2. Види сейсморозвідки
- •4.5.3. Модифікація і області застосування сейсморозвідки
- •5. Геофізичні методи дослідження свердловин (каротаж свердловин)
- •5.1. Електричний каротаж
- •5.1.1. Апаратура для електричного каротажу
- •5.1.2. Каротаж методом природного поля (пс)
- •5.1.3. Каротаж методом уявного опору
- •5.1.4. Методи електрометрії свердловин
- •5.2. Ядерний каротаж
- •Загальні відомості про ядерні явища і апаратуру їх дослідження
- •Каротаж методом вивчення природної радіоактивності (гамма-каротаж)
- •5.2.3. Каротаж методами штучного опромінювання гірських порід
- •5.3. Термічний каротаж
- •5.4. Сєїсмоакустичний каротаж
- •5.5. Магнітний каротаж
- •5.6. Методи контролю технічного стану свердловин
- •5.6.1. Кавернометрія
- •5.6.2. Інклінометрія
- •5.6.3. Прострілочні і вибухові роботи в свердловинах
- •Геологічне тлумачення результатів комплексних геофізичних досліджень свердловин
- •6.1. Геологічне розчленовування розрізів свердловин
- •Оцінка пористості, проникності, колекторських властивостей і нафтагазоносності порід
5.4. Сєїсмоакустичний каротаж
Сейсмоакустичні методи каротажу свердловин засновані на вивченні часу пробігу пружних хвиль по породах, що оточують стінки свердловин, від пункту збудження до сейсмоприймачів.
За способом збудження пружних хвиль і частотою коливань розрізняють сейсмічний і акустичний каротаж. При сейсмічному каротажі збудження пружних хвиль здійснюється за допомогою вибухів або електричних дугових розрядів а вимірювання часу приходу коливань частотою 50 - 200 гц проводиться при різному зануренні сейсмоприймачі по стовбуру свердловини.
За допомогою сейсмічного каротажу визначаються пластові і середні швидкості розповсюдження пружних хвиль необхідні для інтерпретації результатів MBХ і КМЗХ. Результати сейсмічного каротажу можна використовувати і для документації розрізу по зміні пружних властивостей, пористості, густина порід.
При акустичному каротажі збудження пружних коливань частотою 20 - 40 кГц проводиться за допомогою магнітострикційних (або інших) випромінювачів, що дають по 10 - 20 імпульсів в секунду. Вимірювання пружних коливань виконується за допомогою двох п'єзоелектричних сейсмоприймачів, встановлюваних по одній лінії на відстанях 0,5 - 2 м один від одного і від випромінювача. Між випромінювачем і найближчим приймачем встановлюється звукоізолятор, перешкоджаючий передачі пружних коливань по зонду.
Усі перераховані прилади разом з електронним підсилювачем прийнятих коливань розміщуються в снаряді свердловини акустичного каротажу. Решта апаратури розташовується в каротажній станції.
Акустичний каротаж виконується в не обсаджених свердловинах, заповнених рідиною. Радіус обстеження порід від осі свердловини не перевищує 0,5 - 1 м. Найпростішим способом акустичних досліджень є каротаж швидкості, коли автоматично реєструється крива зміни часу пробігу хвилі між двома приймачами. Оскільки відстань між приймачами постійна то крива часу є фактично графіком зміни швидкості. Швидкість розповсюдження пружних хвиль залежить від пружних модулів і густини породи, їх літологічного складу, а величина загасання - від характеру заповнювача пір. На акустичних діаграмах високими значеннями швидкостей розповсюдження пружних хвиль виділяються щільні породи - магматичні, метаморфічні, скельні осадові. У рихлих пісках і пісковиках швидкість тим нижче, чим більше пористість. Окрім швидкості вивчаються також особливості загасання пружних коливань. Найбільше загасання спостерігається у породах, заповнених газом, менше загасання - у породах нафтонасичених, а ще менше - у водонасичених.
Акустичний каротаж застосовується для розчленовування розрізів свердловин по пружних параметрам, густині і пористості пластів, а також для виявлення меж газ-нафта, нафта-вода, оцінки пористості властивостей колекторів порід і їх обводнюють. Крім того, за даними акустичного каротажу можна судити про технічний стан свердловин, і зокрема якості цементації обсадових колон. Сейсмоакустичні методи починають використовуватися для просвічувань міжсвердловиння з метою виявлення рудних тіл, оцінки монолітності, тріщинуватості, зруйнування і закарстованности гірських порід.