Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Грунтознавство111111111.doc
Скачиваний:
54
Добавлен:
21.12.2018
Размер:
606 Кб
Скачать
☆

2.2.9. Капілярні властивості грунтів

Капілярні властивості ґрунтів виражаються в їх здатності переміщати воду у вертикальному (вгору) і горизонтальному напр­ямах по порах і у капілярній зв'язності ґрунтів.

Капілярне підняття води у ґрунтах, або водопідіймальна здатність ґрунтів - це їх властивість піднімати воду внаслідок дії капілярних сил, які виникають на межах розділу різних компонент ґрунту. В їх основі лежать сили взаємодії води і повітря з твердими частинками ґрунту, що виявляються в змочуванні останніх, створенні у порах менісків і в інших явищах.

Підняття води у ґрунті по капілярних порах можна уявити як результат дії підйомної сили увігнутих менісків, що утворюються у порах при взаємодії води з твердими частинками. В практиці інженерно-геологічних досліджень капілярні властивості характеризуються максимальною заввишкою капілярного підняття, що вимірюється в сантиметрах або метрах, і швидкістю капілярного підняття, що вимірюється в сантиметрах за годину. Їх величини визначаються багатьма чинниками, найважливішими з яких є гранулометричний і хімі­ко-мінеральний склад ґрунтів, їх структурно-текстурні особливості, а також склад водного розчину.

Висота і швидкість капілярного підняття води надзвичайно сильно залежать від гранулометричного складу ґрунтів, оскільки в першу чергу він визначає розмір і характер пір. Зі зростанням дисперсності ґрунтів розмір пір у них зменшується і збільшується висота капілярного підняття, а зменшується швидкість підйому води. Висота капілярного підняття в середньозернистих пісках дорівнює 3,15 - 0,35 м, у дрібнозернистих - 0,35 - 1,0 м, у пісковинах вона зростає до 1 - 1,5 м, у суглинках - до 3 - 4м. В глинах вода може підійматися на висоту до 8 м, а у лесах - до 3 - 4 м.

Залежно від особливостей мінерального складу і ступеня окатаності піщаних частинок висота капілярного підняття буде неоднакова, навіть при однаковому ступені дисперсності оскільки різний мінеральний склад і форма частинок обумовлюють різну величину пір і самої пористості і впливають на взаємодію води з мінеральними частинками. У піщаних частинок крупніше 025 мм висота капіляр­ного підняття змінювалася по наступній закономірності: слюда>окатаний кварц>польовий шпат>острокутовий кварц.

Істотний вплив хіміко-мінерального складу ґрунтів, склад і мінералізація води надають на змочуваність ґрунтових частинок, яка характеризується за допомогою крайового кута змочування впливаючого на висоту і швидкість капілярного руху. До чинників, що підсилюють змочуваність ґрунтових частинок (і збільшують через це висоту капілярного підняття), відносяться чистота поверхні мінеральних зерен та наявність на них гідрофільних плівок і ін.

Висота капілярного підняття води у ґрунтах залежить також від первинного стану їх зволоження. Встановлено, зокрема, що сухі піски мають меншу водопідємність у порівнянні з вологими. Висота капілярного підняття у вологому ґрунті у 3 - 4 рази більше, ніж в сухому. Ця відмінність може бути пояснений неоднаковою змочуваністю вологих і сухих мінеральних ґрунтових частинок.

На підйом капілярної води у ґрунті впливає адсорбоване і затиснене у його порах повітря: чим більше його, тим менше величина капілярного підняття. За наявності великих об'ємів затисненого повітря капіляр­не підняття може бути перервано абсолютно.

Впливають на висоту і швидкість капілярного підняття і структурно-текстурні особливості ґрунтів. В монолітних ґрунтах капілярне пересування води скоюється безперешкодно по всій товщі ґрунту. В ґрунтах з чітко вираженими макроструктурними окремостями капілярне пересування води обмежене наявністю некапілярних пір між окремими структурними еле­ментами. У таких ґрунтах пересування води під дією капі­лярних сил частіше за все скоюється у межах структурного елемента від поверхні агрегату.