Вимірні та описові ознаки черепа

Система краніометричних точок дає змогу визначити діаметри та їхні співвідношення — індекси, які створюють уявлення про пропорції черепа. Крім того, до програми краніометричних досліджень входять кути та деякі описові ознаки, здобуті візуальним шляхом.

Наведемо основні діаметри (тут і далі для їх позначення застосо­вується загальноприйнята цифрова символіка, запропонована Р. Мар-тіном), кути, індекси й описові ознаки мозкового відділу черепа.

/. Поздовжній діаметр — відстань між глабелою та опістокра-ніоном.

8. Поперечний діаметр — відстань між еуріонами.

17. Висотний діаметр — відстань між базіоном і брегмою.

20. Вушна висота — проекційна відстань від брегми до середини лінії, яка з'єднує поріони.

Оскільки більшість палеоантропологічних знахідок, котрі нале­жать до віддалених історичних епох, представлені лише черепними кришками, Г. Швальбе ввів у практику ще один висотний діаметр: відстань між найвищою точкою черепного склепіння та лінією, проведеною між глабелою та ініоном.

9. Найменша ширина лоба — відстань між фронтотемпоральними точками.

10. Найбільша ширина лоба — найбільша ширина луски лобової кістки.

12. Ширина потилиці — відстань між астеріонами.

5. Довжина основи черепа — відстань від назіона до базіона.

32. Кут профілю лоба від назіона, або кут нахилу лінії назіон— метопіон у франкфуртській горизонталі.

Кут профілю лоба від глабели, що не має цифрової символіки, фіксує нахил лінії глабела— метопіон у франкфуртській горизонталі (як правило, на кілька градусів менший, ніж попередній).

Ступінь розвитку надперенісся описується візуально за наведеною шестибальною схемою.

Величина соскоподібних відростків оцінюється за трибальною шка­лою, а саме: 1 — слабкий розвиток (висота — 8—12 мм); 2 — середній (від 8— 12 до 20 мм); 3 — сильний (більше 20 мм).

8:1. Черепний показник вираховується за формулою: поперечний Діаметр х 100 : поздовжній діаметр. Рубрикація: до 74,9 — доліхокранія; від 75 до 79,9 — мезокранія; 80 і вище — брахікранія.

Форма черепної коробки при погляді згори значною мірою залежить ^ВШ черепного показника. Розрізняють сім типів її будови: еліпсоїд­ний, овоїдний, пентагоноїдний, ромбоїдний, сфеноїдний, сфероїд-^ний, бірзоїдний. Доліхокранні череґти здебільшого мають еліпсоїдну,

■*'■•

72

Програма й методика антропологічних досліджень

73

Краніометрія та краніоскопія

пентагоноїдну і овоїдну, брахікранні — ■ сфеноїдну і сфероїдну форми.

Ступінь вираженості надперенісся (бали 1—6)

Для характеристики відносної висоти черепа застосовують висотно-поздовжній та висотно-поперечний показники.

17 : 7. Висотно-поздовжній показник визначається за формулою: висотний діаметр х 100 : поздовжній діаметр.

17 : 8. Висотно-поперечний показник визначається таким чином: висотний діаметр х 100 : поперечний діаметр.

Прийнята така рубрикація даних ознак:

^{Висотно-поздовжній показник}

до 69,9 — хаменокранія 70— 74,9 — ортокранія 75 і вище — гіпсікранія

^{Висотно-поперечний показник}

до 91,9 — тапейнокранія 92—97 — метріокранія 98 і вище — акрокранія

Форма черепної кришки:

/ — доліхокранна; 2— мсзокранна; З — брахікрапна

Форма черепа (вигляд згори):

еліпсоїдна; 2— овоїдна; З — іісіпагопоїдпа; 4— ромбоїдна;

5— ефспоїдпа; 6— сфероїдиа; 7— бірзоїдпа

Хаменокранія й тапейнокранія властиві відносно низьким, гіпсі­кранія — високим черепам.

23. Горизонтальна окружність через глабелу — найбільший пери­метр черепа через глабелу та опістокраніон. Вимірюється антропо­метричною стрічкою.

23а. Горизонтальна окружність через офріон — найбільший пери­метр черепа через офріон та опістокраніон. Вимірюється антропо­метричною стрічкою.

Різниця цих окружностей вказує на ступінь розвитку надбрів'я.

38. Місткість мозкової коробки, виражену в кубічних сантиметрах, можна визначити емпірично, якщо її порожнину заповнити якоюсь сипкою речовиною або водою. Крім того, її вираховують за форму­лами К. Пірсона, Л. Манувріє та ін.

Формула Пірсона: М = 524,6 -0,0002666 Д х Ш х В (для чоло­віків) та М = 812 - 0,000156 Д х Ш х В (для жінок), де М -місткість, Д — поздовжній діаметр, Ш — поперечний діаметр, В — висотний діаметр базіон — брегма.

Формула Манувріє: М = Д х Ш х В : 2,28 (для чоловіків) та М = Д х Ш х В : 2,16 (для жінок).

Переходимо до діаметрів, кутів, показників та описових ознак лицевого відділу черепа.

47. Повна висота обличчя — відстань між точками гнатіон — назіон.

48. Верхня висота обличчя, або висота без нижньої щелепи, — відстань між назіоном та альвеолярною точкою.

49. Довжина основи — відстань між точками базіон— простіон. 45. Виличний діаметр — відстань між зовнішніми поверхнями

виличних дуг.

48 : 45. Верхньолицевий показник вираховується за формулою: верхня висота обличчя х 100 : виличний діаметр. Для цієї ознаки прийнята така рубрикація: до 49,4 — еурієн (від гр. еигу$ — широкий); від 50 до 54,9 — мезен (те$о$ — середній); 55 і вище — лептен (Іеріоз — тонкий).

74

_{Програма й методика антропологічних досліджень}

₇₅

Краніометрія та краніоскопія

Однією з найважливіших краніологічних характеристик є верти­кальне профілювання обличчя, тобто його виступання вперед відносно вертикалі, що проходить через назіон. Розрізняють три ступені вертикального профілювання: сильне, або прогнатизм, помірне, або мезогнатизм, і слабке, або ортогнатизм. Виступання може охоплю­вати як увесь лицевий скелет, так і його окремі частини.

Важливе значення надається також визначенню горизонтального профілювання, або ступеня сплощення обличчя. Ця ознака фіксу­ється у верхній (на рівні очних орбіт) і середній (на рівні виличних дуг) частинах обличчя.

77. Назомалярний кут, або верхній кут горизонтального профілю­вання, — це кут, вершина якого міститься в точці назіон, а сторони проходять через фронто-малярно-орбітальні точки. Вимірюється координатним циркулем. Величину кута на підставі лінійних розмі­рів знаходять на номограмі.

Спосіб вимірювання кутів вертикального профілювання обличчя та виступання носових кісток:

/ — пропіатпий профіль; 2 — ортошатний профіль

Спосіб вимірювання кутів горизонтального профілювання обличчя

координатним циркулем

72. Загальний кут лицевого профілю, що є мірилом ступеня висту­ пання всього лицевого скелета, — це кут лінії назіон — простіон відносно франкфуртської горизонтальної площини. Вимірюється гоніометром на ковзному циркулі.

73. Середній кут лицевого профілю, що вказує на виступання вперед носової ділянки, — кут лінії назіон — назоспінальна точка стосовно франкфуртської горизонтальної площини. Вимірюється гоніометром на ковзному циркулі.

74. Кут альвеолярної частини обличчя, який засвідчує виступання вперед альвеолярного відростка верхньої щелепи, — це кут лінії назоспінальна точка — простіон відносно франкфуртської горизон­ тальної площини. Вимірюється гоніометром на ковзному циркулі.

Для загального кута лицевого профілю прийнята така рубрикація: до 79,9° — обличчя прогнатне; 80— 84,9° — мезогнатне; 85° і вище — ортогнатне. Кут середньої частини обличчя зазвичай вищий, а альвеолярної — нижчий, ніж загальний кут лицевого профілю. Альвеолярний прогнатизм, тобто сильне виступання вперед альвео­лярного відростка верхньої щелепи, часто супроводжується помір­ним чи навіть слабким виступанням носової ділянки.

Якщо назомалярний кут менший 135°, обличчя вважається силь­но профільованим, якщо більший 140° — дещо сплощеним.

Зигомаксилярний кут, або нижній кут горизонтального профілю­вання, — це кут, вершина якого міститься в субспінальній точці, а сторони проходять через передні зигомаксилярні точки. Для вимі­рювання застосовують координатний циркуль та номограму. " Про сплощеність о.бличчя свідчить величина кута, більша 130°.

Спосіб вимірювання кутів горизонтального профілювання див. на мал.

Чимало важливих краніологічних ознак визначають у носовій ділянці.

55. Висота носа — відстань між точками назіон і назоспінале.

54. Ширина носа — найбільша відстань між зовнішніми краями грушоподібного отвору.

54 : 55. Носовий показник, що вказує на відносну ширину носа, вираховується за формулою: ширина носа х 100 : висоту носа. Для Цієї ознаки прийнята така рубрикація: 46,9 — лепторинія, або вузько-носість; 47— 50,9 — мезоринія, або середній за шириною ніс, вище 51 — хамеринія чи платиринія, тобто широконосість.

_Г

₇₆

^{Програма й методика антропологічних досліджень}

Висота перенісся оцінюється за допомогою двох показників: дакріального та симотичного.

08 : ОС Дакріальний показник визначається за формулою: дакріальна висота х 100 : дакріальну ширину, де:

ИС (дакріальна ширина) — відстань між дакріонами;

В5 (дакріальна висота) ■■— найменша проекційна відстань від спинки носа між дакріонами в медіальній площині.

Рубрикація дакріального показника: 44,9 — малий; 45— 53,9 — середній; вище 54 — великий.

160

155 150

145 140 135

± 130 125

105

75 80 85 90 95 100 105 110 115 120 125

н« з а —* вав ■*- ч-. НІ •ч. * г-

айв ■Чв ІНМ вві Чв -ча> ■в. «■ ■Я •ч, на» Ча, вв_ •ви, —«Ч ч-в. -»аі

аав ""ВИ аааі за на вві ЯЯ "—а

•Н) ча. чи —, в. ЧВ, = Чі

—в -5 вав чаа -чч а

Є ввв. -ч* а «в. є: —. Ша> ■а*. На —■

■ВВ ч. -—- -Ч їжа ■*■■ -—- вав ■ач ан *—ч >

в г •■в. а» — в Ч-В, -аа ■а. 83 а.

аа *—в НИ ■—н аав. на ■"•—І ■з -4-і -"Я —в, ■—И —*1 в

Щ —а авв Чвв г —_ вам «в аав -V Ч—, Ні •ав. а"

ВВМ нв —а. —* •*. На На чв. ■Н чав ■М Ни< ■н •Ван —ч ча»

вввв Нві г —щаі ЧВ -НІ С ввв. -Ні -р-ч

•

ни ав вв. авв, ни На. На, —ча Чв нв Н-і ■*■ -чв ■вві

-Я) ■в» чм г= -аа ваН ч. = — ■аш

-н ■ач —і. а-в, ■— а —< вава "-Ч Ь*м *-^ч

— -чаа —! != не —-— Мав

їм ■ ■ іа «а. ач, Мвц ——( —н «Н|

ан -чв. =ч- ч— ч^ Ні Чв. ■вві ——1

•ав ■ч, вав ч. ч, -с чи вва ачв. аМ -а» а_

НЯ ■ні ■Ьвч ЯК ■вві навм ■НІ

■аш ■чв. аш ■— аа— ■ав, Нкі ~*« -—. ■ас на, ч-Х

К <-ч_ = чч на ■ва, чвв •чвв -« ч*.

нм Зв» •ч -с ■ВВІ ■НІ Ча| ва_Н 4-а,

ня Каа, їм авв> -— ■Чв авв

вам -вв ІВВВі а> чаа. вав ■•- ЧЧ, ■с ва, ■■а ч-: ч-в. Ч« ав> —, «■І —. -в, ч-. Ввч ч_ ка. -ч, -НІ ч. чаа •а-, ■«= Ч Не -в, ІНаС ■-,

на НІ ■— Ні •~- •н —ч Ваі •тт Ні вац ■■■ К«а Гі ■*а а ■ч» 5а -ч -- н.

авв аав. яае ч— —_ Вам чан ■вв. -а. -—, ч—, Вам Ча, а» Чаї. Н —а Вам «а, •Н ■ч, 1і -ав чча, —« ■ч^ чащ •аа, -4 чв, ■ь; --.

-я аш Вам вам Чан" •ав, •чї ч—™ ня ■■а —ВИ -а* ■ч — не: ■аа» ааі Чв ваіа Чв-, •Ч чвв =с -ч, ^С ЇЙ. ХВн -чв.

«в —-1 Ваві ч-_ Яка, -— в« ~» 1 ч] ■-• ч. -~ ч« —- Ч!

вн —Ча —Чі авв ■ав, ВВВ ч> Ча аш Чвв в_ чвв. •вв. ■а. Вав, чвв, ам ■ч_ ■Н ■чв. —ч «Ч ч, =; ^> ~^

•М МІ вві ВМ) ваа ■аа тт вМ іава; •К НІ ая Чв ва ■ч, а» Нвв •ав, ■ва Чв_

■ВІ ■ча. ■а. —. —ч -аа ■НІ г І вЗ =В ■^ ч- ■5 45 За "■^

аа ааа ав чв. ■VI в-, •^. тт ч— ЧС ВВа -чв Ч-в Каа, ■Ч-. «Н Ча ■.« -ч. —. чв-. •ах __а -чв, Чч»а.

аВШ МН •ВВ. ваа =1 авв ■им ввві вава -ва ЧВв, ьс ■аа на Ч-. »£_* 3» Чан. -—а Чвв, ■чва

внв Вв_ ч. -аа ча ■НІ ч_ вав —вв НВ а-. НІ -вв Св. ■Ч-. не 2: чвв а> :»■ ■■м ■^ Чі ■=; чч

10

«вв -*а •Чв. ■Б. -— ■с — —а -чаї ■в. •а, ави ■ча. чч^ зн *»а в— ---—ва -ч^ >«а -4-а -чаї Чвв, ■с аа ■ч-в ■^ Чва. ■ач _*|

маї ■а = •— ■в, — на =а ■«■ ■Вв ™*. ■в» •аа НВ -ч, «с —ч ■*ч, ■н "а. Са-" ^

■в :-= *вв. аММ чва, ВМ —в1 чвв. -в! в-Ч «ви; ааа «-, вЯС ■аа, за Є в. Ча-а мав, —в. ■= Ч^ н. •чв.

Нв, ■ і ч| ■В) ■ааа; ав_ чв. Зааі Чвв ■вві — ВИ -ч. ■ми

М •ч —в, ВВІ ааа аааі —в. -чн вві -—а ві чв. на, чвв Вві

ШВ чвв -х: Ча^ =: мва «ч. ЧВІ а, Чаа ча •ч^ —вЧ чв. чаї =31

н чан —™_ =9 -в. ■н Вв, Чв. с- =1 чвв ■в- ■ч, ч^:

на чв, Вв в». ВВВ чв, На ч, -- ваа ч^ ~ч.

ааі Вві вві в—^ ааа -в. ВВ. Чв. вві ва, ч. ■а.

ав в> Нв Чва -с —н -■і —я вШ -ч. *™^ -— -Є 1-а

-в Вві ч. = ч-і -в. -«: -ЧВ ас авв, ч. -в. гз чв, ва,

к—в н. ■аі :_« -ч_ 3-1 ■-» в*Я чв» в» ЧВ. ■ВИ Г^яв ВВ, *н ■■■ Зв* ^чв. **н **ч. *-**

ам в= ваа. <в вв вва ■ВВ = ■ач ч, чаї ча-. -«- ■ч. -—а -—, •«а г =>■ ■Б

ааа —ві

вШ- —В -ч ч ■>=

15

1 "ч. ?

Ччч І ■в.

-*, ■Ча. 2а «ч, ваш. Чан, "—■І Нв< гаї ■—ч

в* 1

■5 г. -ч, *- -а ■чаа ■ч, І

—н -■-

в і

ї" ■а. —-

■-в К. —в а^ •Чч. «ч, -*, -в. ч.

Є" ■ч, На -ча •** ■•4 ■-чі В-Я ■*ч 15

— ^ ■чв.; чааі ■*чч -а-Ц ■—ч.

в= вам -ч-і ч\ *-ч •ні ■** ■н в:

нв -ан -ч. * —« •—. Ча ач

-. 1— =: 1

•—. —- в, 1-—, ВВІ ч-^_

чаї — ав -~. -« ^-. 41 -~ ■ч ■—.

=5 -аа «С -ч. ЧВа, На, чваа, 3:

•ва. чц, тт **ч ■аа ■на чв.

-НІ —- ■— ■-- "ав ■**■ і

-н =: ч. -*-. Вх -- В. —.

В! ■ч, -•» Чв- аав ча, на ■ч-в, «=; ч НЕ —» "В -ч ч: д,

—■ ч-и ■ан —а ■-а —- "ч. ■«*. •*• Нв, **. .?•_. -*■ **• ■ав, н- —* ■*--

ач -в, "Ч -ч- чв. —аі ■ч«. =ч: —в —аі Чан чаї і> *ч

■а: ааа =- ч, ч. -а —в

Чв. ■і ВМ

аш —■ ■■ч

—а На

20

■в Ч,

ЧВ* •*» ■ч— --ч =.«

Сч- -5. -ч, ■ча Ч,

=а чва. ■а, ч, вв. Чч, ■ч =а —а* •Н

ч. Ні •чв, •"Є ч, ■ч, ■ав, *ч> ■4-а.

■н =»• ■ви -м •ч, Вв ч. &н ч.

с: -х, —Ч ■чв. -н ^а *«аі **• Ч,

=.* -— •=; ■«а» ВВІ **• -с

ва, -в -в _*. ■Чв, -в. ч-ч, ■с; =кв ■ч

ч ■Ча|

чи в.

**—< ч.

1

*Ч —• ■Ч,

Ч.

■ч*

чі ^* ч -^

ч.

і

■ч *->

=

■•« чі •ч. «с -»,

■Ч! ■а. Ча. Ввч ча. Лі •*. ■а. *^»

"ча вв. ■-. Чв, ч-: в. Ч-в

25

І

1

*Ч ™Ч "-Ч

■ч 1

і

І

-». ■а

■ч« ■> Чі ■*« "ч.

~~ Чі ч» ■ч ч.

■ч.

■—в =; -*-

■ч-; Мв. ЧВа.

ч, ■^

-ч

*--

і:

■ч

Ч*

*ч

—,

-■«■

ч*

ч.

^ч •а,

*Ч

ч

ч»

■І-1 ■ПЛв

•*■

■*** Чв

ч.

Ча

-^

—■

і

~ч.

^ч«

■*»-

Ч]

ч.

ч

^ч.

■—-

■■—

Чі

"Ч,

"Ч,

-Ч

І;

-ч

"Ч,

■і

Ч,

ч.

вГ

чї

^*-Ва

^ч, "•ч

■**

V.

"ч

^.

Ча

■ч,

•ЧВВ

•ч

***

-«■

ч

*»> ч

-ч.

ч

Ч»

■«V,

^Ч,

ч

*Ч,

■**

■в.

ч:

~-

І-ч»

Ча,

К

Чв

~ч.

і—.

■-* ~ч

ч,

-ч.

кч

Ч£

•"в.

■**.

і—ч.

**-

Ч

ч

-а-,

^^

ЗО

*^

■ч,

•ч.

•ча,

ч,

—

Ч»

4<в, "ч-

-~>

Ч,

^Чв,

—ч.

■ч»

-*>

Гаї

"ав.

'—■?

ч

•ч>

■чв^

-*-

ч.

-ч.

•-Чч,

Г

"ча.

••

^»

*Чч

"Ч,

"ч

ч

*ч».

ч.

Ьм

^ч, ■**в

•ч.

'Ч1в.

■^

*ч

**-

ч

к-ч

*~-ч,

■^

Ч.

^ч-ч

СЗ-а

Ч

-і

■Ч,

ч

■*ч.

■*-^

■^

Чц-,

-^.

Ча

'"*■ ^а.

ч.

**»■

-*ч,

ч

її*

^ч

•__

ч,

ч

"Чц,

^"Ч

ч,

*Ч

■»ч

■^ ■~ч

-Чв,

-ч,

■ч»,

Ч,.

?

■-Ч.

>^'

•ч

^ч*

^**

^~

Б-в

ч,

Ч-.

ч

ч^

'Ча,

ч.

***

"ч.

Чч

ч

■^.

ч

ч.

ч

Ча,

**■

■-ч

"-чв.

?<:

1ч^ч,

~ЧчЛ "^

^чГ

•ч,

ч^

ч^.

"-^

■—

■*«

ч

115

ПО

120

Номограма для вимірювання кутів горизонтального профілювання

обличчя

51У: ЗС. Симотичний показник вираховується за формулою: симо-тична висота х 100 : симотичну ширину, де:

5С (симотична ширина, або найменша ширина носових кісток) — найменша пряма відстань між щелепно-носовими швами;

&У (симотична висота) — найменша проекційна відстань у медіальній площині над лінією найменшої ширини носових кісток.

Рубрикація симотичного показника: до 28,9 — малий; 29—39,9 — середній; вище 40 — великий. Чим вище перенісся, тим вищі дакріальний та симотичний показники.

75 (1). Кут виступання носа, утворюється нахилом лінії носових кісток (назіон — рініон) відносно лінії обличчя (назіон — про-стіон). Величина кута залежить не лише від нахилу носових кісток, а й від вертикального профілювання обличчя: на прогнатних черепах

_і

77 Краніометрія та краніоскопія

_він нижчий, ніж на ортогнатних.' Рубрикація: до 23° — малий; 24—28° — середній; 29° і вище — великий.

Нижній край грушоподібного отвору — описова ознака, яка має такі форми: інфантильну — отвір невеликий, його нижній край притуплений, що властиве дитячим черепам; антропінну, коли бічні краї- отвору переходять безпосередньо в гострий нижній край; передньоносові ямки, коли бічні краї сходяться нижче переднього краю; передньоносовий жолоб - бічні краї грушоподібного отвору спускаються донизу, утворюючи довгасте заглиблення.

1

Форма нижнього краю грушоподібного отвору:

/— інфантильна; 2— антроігіппа; 3 — передньої юсові ямки; 4— передньо-

носоиий жолоб

Передньоносовий шип — описова ознака, що певною мірою харак­теризує ступінь виступання носа. Оцінюється за п'ятибальною схе­мою.

_{Важливі ознаки містить очна ділянка черепа.}

51. Ширина очної орбіти (максилофронтальна) — відстань від максилофронтальної точки до зовнішнього краю лівої орбіти по

_{лінії, що ділить її навпіл.}

51а. Ширина орбіти (дакріальна) — відстань від дакріальної точки до зовнішнього краю лівої орбіти по лінії, що ділить її навпіл.

^{52. Висота орбіти — відстань від середини верхнього до середини}

_{нижнього краю орбіти.}

52 : 51. Орбітний показник (максилофронтальнии) вираховується за формулою: висота орбіти х 100 : ширину орбіти (від тї).

52 : 51а. Орбітний показник (дакріальний) вираховується за фор­мулою: висота орбіти х 100 : ширину орбіти (від <3).

Прийнята така рубрикація орбітного показника:

Ширина орбіти від

до 75,9 76- 84,9 85 і вище

Ширина орбіти від <І

до 82,9 83,0-88,9 83 і вище

Низькі орбіти (хамеконхія) Середні орбіти (мезоконхія) Високі орбіти (гіпсіконхія)

_Г

₇₈

Програма й методика антропологічних досліджень

₇₉

Краніометрія та краніоскопія

; Наведемо деякі основні виміри нижньої щелепи.

65. Ширина суглобових відростків — відстань між зовнішніми краями суглобових відростків. Вимірюється ковзним циркулем.

70. Висота гілки — відстань від гоніона до верхньої точки сугло­ бового відростка паралельно задньому краю гілки. Вимірюється мандибулометром.

71. Найменша ширина гілки — найменша відстань між передніми і задніми краями гілки. Вимірюється ковзним циркулем.

79. Кут гілки, утворений площиною, що проходить через задній край гілки. Вимірюється мандибулометром.

69 (1). Висота тіла — відстань від нижнього краю щелепи до зовнішнього альвеолярного краю на рівні лівого підборідного отво­ру. Вимірюється ковзним циркулем.

69 (3). Товщина тіла — відстань між зовнішньою та внутрішньою поверхнями тіла на рівні підборідного отвору. Вимірюється ковзним циркулем.

Циркулярна деформація черепа спричинює також деякі морфо­логічні зміни в ділянці надбрівних дуг, які втрачають свою рельєф­ність, і у верхній частині обличчя, де збільшується висота орбіт і зменшується висота надперенісся.

^{Штучна деформація черепа}

Штучна деформація, тобто навмисна зміна форми голови, — звичай, поширений серед багатьох давніх народів. На теренах України штучно деформовані черепи віднайдені у похован­нях катакомбної культури доби бронзи, сарматських племен (III ст. до н. є. — III ст. н. є.), ранніх кочовиків другої половини І тис. н. є.

Відомо кілька різновидів штучної деформації. Найпоширеніша з них — циркулярна, або "баштоподібна", коли череп набував форми, витягнутої у двох напрямках — догори і назад. Цього добивалися за допомогою кругового перев'язування голови дитини. Для підсилен­ня дії пов'язки на лоб і на потилицю іноді клали спеціальні дощечки.

Уперше спосіб штучної деформації голови описав Гіппократ. Розповідаючи про "макроцефалів", він зауважував: "...Тільки-но на­роджується дитина і кістки її м'які, незатверділу її голівку виправля­ють руками і змушують рости в довжину за допомогою бандажів та інших доречних пристроїв, унаслідок дії яких сферична форма голови псується, а довжина її збільшується". За спостереженнями сімферопольського лікаря й антрополога В. Бобіна, баштоподібний тип черепа в людини формується вже протягом перших років життя. При. цьому так звані тім'ячка — залишки щільної волокнистої сполучної тканини в місцях стикання кількох кісток черепа новона­родженої дитини — довго не заростають. В багатьох випадках у дорослих фіксується наявність метопічного шва і численних встав­них кісточок.

Штучна деформація черепа

Своєрідна форма деформації зазначена в інків Перу: внаслідок спеціального закріплення немовляти в колисці і перев'язування голови як у поперечному, так і в поздовжньому напрямку, на черепі утворювалися дві опуклості з перетяжкою посередині.

Ще в середині нинішнього століття на Кавказі і в Центральній Азії були поширені різні варіанти сплощення потилиці ("бекшиш" та ін.), спричиненого тривалим лежачим положенням дитини, при­в'язаної до колиски. Ці ненавмисні деформації зменшували поздовж­ній діаметр голови і збільшували її ширину. Наприклад, обстеження гірських таджиків дало такі результати: головний показник осіб без слідів штучної деформації складав 82,7; зі слабими слідами — 83,3; із середніми та яскраво вираженими — 86,5 (В. Гінзбург).