Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ліннік О.О..doc
Скачиваний:
120
Добавлен:
21.12.2018
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Модуль II. Особливості викладання освітньої галузі „людина і світ" у початковій школі

Тема І. Матеріальна база викладання освітньої галузі „Людина і світ" Ключові поняття: основне обладнання, допоміжне облад­нання, натуральні об'єкти, аудіовізуальні засоби, ілюстрації, модель, макет, муляж, глобус, географічна мапа, живий куто­чок, навчально-дослідна ділянка, географічний майданчик. Актуалізація опорних знань:

1. Назвіть загальнодидактичні принципи викладання кур- су „Я і Україна".

2. Охарактеризуйте принцип наочності.

3. Які психологічні особливості молодших школярів врахо- вує принцип наочності?

Основні питання теми

  1. Класифікація обладнання.

  2. Обладнання живого куточка.

  3. Обладнання географічного майданчика.

  4. Обладнання навчально-дослідної ділянки.

  5. Організація навчальної екологічної тропи.

1. Класифікація обладнання.

Згідно з принципом наочності, вивчення освітньої галузі „Людина і світ" має спиратися на образи, які надаються учням для чуттєвого сприймання та спостереження. Реалізація цього принципу передбачає наявність обладнання, що й забезпечує матеріальну базу викладання освітньої галузі „Людина і світ".

Матеріальна база вивчення природознавства поділяється на основне та допоміжне обладнання.

Т.Байбара надає таку класифікацію основного обладнан­ня, що забезпечує викладання курсу „Я і Україна": натуральні об'єкти, образотворчі, аудіовізуальні, моделі (табл. 6).

До допоміжного обладнання відносять лабораторне та екс­курсійне.

Лабораторне обладнання: на кожну парту склянки, про­бірки, лейки, колби, скляні трубочки різного діаметра, штати­ви, лупи, папір, термометри, ваги; для вчителя сухе пальне, сірники.

Екскурсійне обладнання: гербарна папка, гербарний прес, совки для викопування рослин, лупи, рулетки, компаси, сач­ки, банки, відро, сачок для комах.

2. Обладнання живого куточка.

Куточок живої природи в школі — це спеціальні ділянки класу, біологічні кабінети, біокомплекси, станції юнатів, секції та клуби для проведення натуралістичних занять (за Є.Кози­ною [24]).

За способом організації та розташування розрізняють такі види куточків природи:

  1. внутрішньошкільні: класні, рекреаційні, кабінетні;

  2. позашкільні (знаходяться у спеціальному приміщенні).

Існують певні вимоги до обладнання живого куточка. Ку­точок природи влаштовується у світлій частині кімнати. Вико­ристовується стандартне (секційні меблі зі столиком-шафою) та нестандартне обладнання (пеньки, декоративні грати, таріл­ки з художнім розписом тощо).

У шафі мають зберігатися: скляний посуд різних розмірів, пульверизатор для обприскування рослин, лійки а довгим но­сиком, відро, набір мінеральних добрив, пінцети, скальпелі, ножиці, гумовий шланг, промитий річковий пісок, щоденник для спостережень, аптечка, рушник, мило.

Серед рослин у живому куточку бажано мати:

красиво квітучі кімнатні рослини (абутилон, гортензія, жасмин, кала, бегонія, гібіскус, цикламен);

цибулинні кімнатні рослини - певний час тримати непо-литими (амариліс, гемантус, панкрацій);

декоративно-листяні (драцена, кордиліна, кодіеум, коле­ус, саисев'єра, циперус);

сукуленти - нагромадження води у стеблі (каланхое, алоє, бріофілюм).

Серед тварин у живому куточку постійними мешканцями є акваріумні рибки (холодноводій та теплолюбні). До холодно-водних належать: золоті (вуалехвіст, комета, телескоп); до теп­лолюбних - скалярії, неони, півники.

Влаштування акваріуму:

  1. Розташування біля перпендикулярної до вікна стіни.

  2. Не перенаселяти акваріум.

  3. Рослини, молюски для очищення.

  4. Ґрунт.

  5. Краще годувати живим кормом. Заселення акваріуму:

1. Підготувати ґрунт (крупний пісок або дрібний граніт без гострих країв).

Промити пісок, прокип'ятити камені.

2. Воду відстоювати 1-3 дні у скляному або емальованому посуді. Залишити 1-2 см від краю.

  1. Висадити рослини.

  2. Запустити рибок.

У живому куточку також можуть перебувати птахи (канар­ки та папуги), ссавці (морські свинки та хом'яки); тимчасово утримуватися можуть земноводні та рептилії у тераріумі, ко­махи в інсектарії.

Наведемо вимоги до утримання птахів та ссавців.

~. я

я я я

•1 о

а х

■•і о

е. с If о я в а

.5 о

2 Р- -

со

I

к а

—

=:

с

І

о о

о В

CQ О X и с

а

г і- x о.

.4 а я S =

і I = 5

Q. « S

a

.. 'х о


9


-: * S g S..2 .1 & 2. = 5 я c-s-

eg

а»

3. Обладнання географічного майданчика Географічний майданчик — спеціально організована та

чітко обмежена ділянка, призначена для систематичного про­ведення фенологічних спостережень за живою та неживою при­родою (за Є. Козиною [24]).

Географічний майданчик необхідно розташовувати на відкритому місці, не затіненому високими деревами, поблизу від школи.

Площа його має бути 100 м2. Територію обгороджують, фар­бують у різні кольори (білий і зелений через кожен метр. Доріж­ки бажано прокласти в напрямку основних і проміжних сторін обрію. У центрі встановлюють гномон (стержень висотою 1,5 м). Флюгер установлюють на металевій тичині висотою 10 м.

До метеорологічної будки приставляють драбинку. У сере­дині закріплюють термометр і ставлять барометр, фарбують її у білий колір. На висоті до 2 м установлюють прилад для виміру опадів, а також снігомірну лінійку до 180 см висотою. її виго­товляють із дерева, і фарбують 3 сторони в чорний колір, а чет­вертий — у білий. Уся біла сторона поділяється навпіл. Ліворуч проставляють сантиметрові розподіли, а праворуч - децимет­рові.

На майданчику також необхідно мати кубічний метр; мо­дель будови річки (джерело, русло, приплив, устя); ящик із піском для моделювання різних форм рельєфу. В одному з ку­точків ділянки можна зробити ґрунтовий розріз.

Недалеко від майданчика бажано зробити "зелений клас" -невелику ділянку, засаджену кущами, деревами, посередині -ослони і столи для учнів.

4. Обладнання навчально-дослідної ділянки.

Навчально-дослідна ділянка — це спеціально обладнана те­риторія неподалік від навчального закладу, що являє собою су­купність певних географічних, ботанічних, зоологічних відділів, робота на яких сприяє практичному закріпленню тео­ретичних агрозоотехнічних знань учнів (за Є.Козиною [24]).

За вимогами, її площа має становити 40 м2 для кожного кла­су. Для роботи на навчально-дослід ній ділянці має бути такий інвентар: лопати, граблі, сапки, носилки, лійки, відра, коши­ки, садові ножиці, добрива, розсада, щоденники.