- •Геометрична інтерпретація симплексного методу
- •Модифікації симплексного методу
- •Приклади побудови економіко-математичних моделей економічних процесів та явищ
- •Побудова економіко-математичної моделі
- •Побудова економіко-математичної моделі
- •Техніко-економічні показники компонент бензину
- •Побудова економіко-математичної моделі
- •Характеристики продуктів
- •Побудова економіко-математичної моделі
- •Побудова економіко-математичної моделі
- •Графічний метод розв’язування задач лінійного програмування
- •Тривалість виготовлення книжкових полиць
- •Поживність та вартість кормів
- •Основні теореми двоїстості та їх економічний зміст
- •Перша теорема двоїстості
- •Друга теорема двоїстості
- •Третя теорема двоїстості
Приклади побудови економіко-математичних моделей економічних процесів та явищ
У даному розділі розглядається найпростіший тип задач. Як було з’ясовано раніше, такі задачі є статичними. В їх моделі використовують детерміновані дані та лінійні функції для опису взаємозв’язків між елементами. Розв’язок знаходиться на деякій неперервній множині. Наведемо кілька розглянутих вище типових задач математичного програмування, сформульованих у термінах лінійного програмування.
Задача
визначення оптимального плану виробництва:
для деякої виробничої системи (цеху,
підприємства, галузі) необхідно визначити
план випуску n видів продукції Х
= (х1, х2, …, хn) за умови
найкращого способу використання її
наявних ресурсів. У процесі виробництва
задіяні m ресурсів: сировина, трудові
ресурси, технічне оснащення тощо. Відомі
загальні запаси ресурсів
,
норми витрат і-го ресурсу на
виробництво одиниці j-ої продукції
та
прибуток з одиниці j-ої реалізованої
продукції
.
Критерій оптимальності: максимум прибутку.
Позначимо через х1, х2, …, хn обсяги виробництва відповідно першого, другого і т. д. видів продукції.
Оскільки
на одиницю продукції 1-го виду витрачається
ресурсу
першого виду, то на виробництво першого
виду продукції обсягом х1 необхідно
витратити а11х1 цього ресурсу.
На другий вид продукції обсягом х2
витрати першого ресурсу дорівнюватимуть
а12х2 і т. д. На виробництво всіх
видів продукції буде використано такий
обсяг першого ресурсу: а11х1 +
а12х2 + … + + а1nxn. Ця
величина має не перевищувати наявного
обсягу першого ресурсу — b1. Отже,
обмеження щодо використання першого
ресурсу матиме вигляд: а11х1 +
а12х2 + … + а1nxn ≤ b1.
Аналогічно записують обмеження стосовно
використання всіх інших виробничих
ресурсів. Прибуток від реалізації
виготовленої продукції всіх видів
становитиме: с1х1 + с2х2
+ … + сnxn.
Загалом лінійна економіко-математична модель даної задачі матиме вигляд:
![]()
за умов:

.
Математична модель виробничої задачі може бути застосована для різних економічних задач, де виникає проблема вибору найкращого варіанта розподілу обмеженої кількості ресурсів, хоча з першого погляду може здаватися, що постановка задачі не стосується виробничих процесів. Наведемо кілька конкретних прикладів виробничих задач.
Фірма
має 1 млн грн обігових коштів. Відомі
витрати грошей у кожному місяці, а також
обов’язкові залишки обігових коштів
на кінець кожного місяця. Також
передбачається, що для успішного
функціонування фірма витрачатиме значно
меншу суму, ніж 1 млн грн. Отже, решту
коштів можна надавати у кредит. Необхідно
визначити оптимальний розподіл обігових
коштів протягом кварталу для досягнення
максимального прибутку за процентними
ставками, якщо відомі витрати та потреби
в резервах:![]()
1.01 —31.01: витрати — 80 000 грн; необхідний запас на 31.01 — 300 000 грн;
1.02 —28.02: витрати — 30 000 грн; необхідний запас на 28.02 — 200 000 грн;
1.03 —31.03: витрати — 50 000 грн; необхідний запас на 31.03 — 190 000 грн.
Кредит терміном на 1 місяць дає 2 % прибутку, терміном на 2 місяці — 5 %, а терміном на 3 місяці — 8 %.
Вважатимемо, що кредити надаються першого числа кожного місяця і погашаються також першого числа відповідного місяця.
