34 С. О. Маслова, о. А. Опалов. Ринок фінансових послуг

конкретних методів, на основі загальноприйнятих принципів з урахуванням окремих факторів.

На формування цін на фінансовому ринку впливають внутрішні та зовнішні фактори, які носять об'єктивний і суб'єк­тивний характер. Під впливом різнонаправлених факторів ціни на один і той же цінний папір можуть суттєво коливатися. В цілому на формування рівня цін на фінансові інструменти впливають: галузева належність емітента та територіальні умови його розміщення, ступінь технічної озброєності виробництва емітента, якість цінних паперів, специфіка окремих регіонів, інвестиційні характеристики цінних паперів та управлінські можливості емітентів, заходи державного регулювання цін, урахування взаємозамінності, врахування цін на аналогічні цінні папери та послуги на зовнішньому ринку, особливості системи формування цін на папери різних емітентів, конкуренція, моно­полізм, ступінь розвитку ринкових відносин, співвідношення між попитом і пропозицією, рівень податків.

На практиці в процесі формування цін одночасно врахо­вується велика кількість ринкових факторів, які об'єднані в три групи: попит, витрати і конкуренція (факторний аналіз). Відпо­відно до закону збалансованості попиту і пропозиції загальний рівень цін на цінні папери залежить від співвідношення попиту і пропозиції. До факторів попиту відносять: обсяг потенційних інвестицій, смаки та звички інвесторів, їх доходи, наявність ана­логічних цінних паперів на ринку і ціна на них, вартість інших фінансових інструментів.

На ціни на фінансовому ринку впливає конкуренція, оскільки державний бюджет, кредитний ринок і ринок цінних паперів не тільки доповнюють один одного, але й конкурують між собою в залученні фінансових ресурсів. Наприклад, розширення бюджетних ресурсів, підвищення податків (за інших рівних умов) безумовно призведе до скорочення вільних грошо­ вих ресурсів господарюючих суб'єктів та населення і, відповідно, - до звуження ринків банківського кредиту і цінних паперів. Д° факторів конкуренції відносять: кількість і різноманітність емітентів, наявність аналогічних цінних паперів, рівень цін кон­ курентів,

Тема 1. Місце Фінансового ринку в ринковій економіці 35

факторами витрат є емісійні, маркетингові та інші витрати, що пов'язані з випуском і обігом цінних паперів.

Таким чином, на ціноутворення на фінансовому ринку впли­вають як традиційні фактори (попит, пропозиція, конкуренція), так і специфічні (тип, вид, різновид цінного паперу, термін обігу, інвестиційні якості, управлінські можливості, рейтинг та ділова репутація емітента, його галузева належність, територіальне місцезнаходження, інвестиційний кліматта інвестиційна ємність ринку). Необхідно відмітити, що перелічені вище фактори можуть як підвищувати, так і знижувати рівень ціни. Дія цих факторів багато в чому залежить від конкретних заходів щодо державного регулювання системи ціноутворення.

На фінансовому ринку застосовується багато видів цін на фі­нансові інструменти. Ціни класифікуються за наступними озна­ками: 1) вид фінансового інструмента; 2) тип емітента; 3) сегмент ринку; 4) вид операцій на ринку; 5) місце та час ціноутворення.

На ринку розрізняють наступні види ціни:

• номінальна — зазначена на бланку цінного паперу. Визна­чається в проспекті емісії при випуску в обіг цінних паперів. Певною мірою це умовна величина, оскільки навіть на первин­ному ринку цінні папери можуть продаватися не за номінальною вартістю. Номінал інформує про те, яка частина вартості статут­ного капіталу припадала на одну акцію в момент формування акціонерного товариства або вирішення питання про розмір статутного капіталу у разі його зміни;

• емісійна - ціна продажу цінних паперів при їх первинному розміщенні (може не збігатися з номінальною ціною);

• балансова — визначається на підставі фінансової звітності підприємства як вартість майна акціонерного товариства, утвореного за рахунок власних джерел, поділена на кількість випущених акцій;

• облікова — за якою цінні папери обліковуються на балансі піприємства в даний момент часу;

• курсова (ринкова) — відображає співвідношення попиту і Пропозиції;

- біржова — визначається на біржі в процесі торгів;

- Дисконтована, або поточна — визначається з урахуванням •дисконтних множників і норм інвестування. з»

36

'. Маслова, О. А. Опалов. Ринок фінансових поя Тема 1. Місце 4

Ціна як інструмент ринку виконує ряд функцій:

— облікова — в процесі ціноутворення на ринку фіксуєть - ся певна вартість фінансового інструмента;

• контрольна — задопомогою встановлення різноманітних цін здійснюється контроль за рухом вартості різних видів інструментів

• збалансування попиту і пропозиції — при підвищеному попиті та скороченні пропозиції окремих видів фінансовіх інструментів ціни на них зростають; відповідно при зменшенні попиту і зростанні пропозиції ціни падають;

• перерозподіл ьча — в результаті відхилення ціни від вартості новостворена вартість перерозподіляється між галузями економіки і регіонами, нагромадженням і споживанням;

• управління — ціна в умовах ринку визначає, в якій кількості і якої інвестиційної якості випускатимуться цінні папери, як буді здійснюватися їх випуск, з якими витратами і з яким прибутком, хто і які цінні папери купуватиме залежно від рівня доходів і бюджету споживання.

Ціноутворення на фінансовому ринку здійснюється кільком методами. Серед них виділяють: експертний, статистичний, нормативно-параметричний, балансовий і заснований на економіко-математичному моделюванні.

Експертний метод грунтується на використанні аргументо­ваних висновків експертів (визнаних спеціалістів) про рівень реальної вартості того чи іншого фінансового інструменту або ціну певної фондової операції.

Аналітичний метод передбачає, що рівень ціни визначається в результаті детального аналізу кон'юнктури ринку, виконання діагностичного факторного аналізу, моніторингу.

Статистичний метод базується на статистичному аналізі з використанням середніх величин, індексів, дисперсії (абсолют­ного відхилення від середніх величин), варіації (відносного відхилення від середніх величин), застосуванням кореляційного та регресійного аналізу. В сучасних умовах в ціноутворенні на регіональних ринках цінних паперів найбільш активно застосо­вуються фондові індекси, які дозволяють визначити загальну тенденцію зміни кон'юнктури ринку на певні види цінних па­перів.

Тема і. Місце Фінансового ринку в ринковій економіці 37

Нормативно-параметричний (бальний) метод на практиці реа­лізується наступним чином. Кожна інвестиційна характеристи­ка цінного паперу або фондової операції (параметр) має певний діапазон нормативних значень. Обрана нормативна одиниця оцінюється тією чи іншою кількістю балів. Далі бали сумуються, іотримана сума балів множиться на завчасно прийняту вартісну оцінку одного бала. В результаті отримуємо певний вартісний рівень ціни.

Балансовий метод теоретично є найпростішим. Вартість майна, зафіксована в офіційній звітності підприємства, ділить­ся на загальну кількість акцій. На практиці використовувати цей метод доволі складно перш за все тому, що вартість майна періодично змінюється в ході переоцінювання основних фондів, а також через небажання багатьох учасників фондового ринку мати справу з реальними вартостями цінних паперів.

Економіко-математичнемоделювання у вигляді імітаційних моделей або динамічного моделювання на основі графічних або логічних моделей з використанням комп'ютерної техніки базується на побудові певних схем, які фіксують відповідні залежності і враховують конкретні фактори, що чинять як позитивний, так і негативний вплив. Безумовно, це досить перспективний метод ціноутворення на фінансовому ринку.

За умов ринкової економіки у формуванні цін беруть участь емітенти та інвестори, кожний з яких має власні інтереси і орієнтири. В цілому методичні підходи при формуванні ціни можна розділити натри види:

1. орієнтація на ринок. Цей підхід розрахований на встанов­лення низької початкової ціни з метою залучення якомога більшої кількості інвесторів. Він використовується, якщо очевидно, що на ринку є незначна кількість інвесторів, готових платити високу початкову ціну, а також при наявності конкурентів, готових запропонувати аналогічні цінні папери та інші фінансові інструменти;

2. орієнтація на витрати. Цей підхід використовується, коли у фірми дуже широкий асортимент послуг з операцій з цінними паперами, що робить занадто дорогим проведення калькуляції витрат на кожний вид послуг;