2.Місце у світовому господарстві Австралії.

У міжнародному поділі праці Австралія має аграрно-сировинну спеціалізацію. За кордон вивозиться 1/2 продукції сільського господарства і 3/4 продукції добувної промисловості. Разом це становить 3/4 вартості експорту країни. З продуктів тваринництва експортують вовну, м'ясо, масло і сир, шкіри, в тому числі шкури кенгуру і кролів, з продуктів рослинництва - зерно, тростинний цукор і фрукти.

За поголів'ям овець (150-180 млн. голів), настригом вовни та її експортом Австралія не знає рівних у світі. Значна роль ЇЇ в постачанні на світовий ринок м'яса, пшениці і цукру. Основою вівчарства є величезні простори цілорічних природних пасовищ у південно-східній і менше в південно-західній частинах материка. Обидва ареали знаходяться на південь від тропіка.

В кожному а них чим далі вглиб материка, тим менше опадів, якість пасовищ погіршується, і для утримання кожної тварини треба все більше землі. Вівцеферми, як правило, - великі. На них використовують дротяні огорожі і собак-пастухів. Проблема обводнення пасовищ розв'язана за допомогою артезіанських колодязів. Велику рогату худобу м'ясного напряму розводять у саванах на північ від південного тропіка. Пшеницю вирощують у тих же районах, де розводять овець, але тільки там, де опади і ґрунти сприятливіші.

Південна та Південно-Східна Азія

1.Економіко-географічна характеристика Японії.

Японія - це острівна держава, що розташована в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, на південний схід від Азії. Площа - 372 тис. км2. До складу території входить 4 великих острова: Хонсю, Кюсю, Сікоку і Хоккайдо та близько 4 тисяч малих. Країна омивається Японським, Східнокитайським морем та водами Тихого океану.

Японія - конституційна монархія, глава держави - імператор. Законодавчий орган - двопалатний парламент. Палата представників і Палата радників. Виконавча влада зосереджена в руках кабінету міністрів. В адміністративному відношенні поділяється на 47 префектур.

Столиця держави - м. Токіо, грошова одиниця - йєна.

2. Закономірності діяльності Японії на світових ринках товарів та капіталів.

«Японське диво». Розпочалося приблизно у 1948 р., через три роки після нищівної поразки і воєнних руйнувань, коли країна ще була під військовою окупацією. До початку 1953 р. Японія досягла довоєнного економічного рівня, якщо говорити про ВНП. Відтоді вона зберегла високі темпи зростання виробництва. Протягом 1952—1963 рр. її ВНП майже потроївся і характеризувався щорічним приростом у 9 %; протягом цих же років обсяг виробництва товарів зріс у 5 разів, а споживання подвоїлося. Від початку тріумфального економічного поступу і до 70-их років Японії вдалося утвердитися в ролі могутньої промислової держави.

Діяльність. Займаючи 0,3 % території і маючи 2,2 % населення світу, Японія нині виробляє 17 % світового ВНП. Серед найбільших корпорацій світу японські автомобільні «Тойота», «Ніссан» і «Хонда», електронні — «Хітаті», «Матсусіта», «Соні» і «Тошіба», банки «Дайїті», «Сумітомо», «Фудзі», «Мітсубісі», «Санва». Японія виступає як третя торгова держава світу після США і Німеччини. Характерним для Японії є великий актив торгового ба¬лансу, що пов'язано як з перевагами її продукції (японська робоча сила все ще дешевша, ніж робоча сила США і Західної Європи), так і з протекціоністськими заходами японського уряду, який не відкриває повністю японські ринки іноземним товарам. Японія виступає на світовому ринку як великий експортер капіталів. її прямі інвестиції є в США, Західній Європі та Східній і Південно-Східній Азії. Упродовж всього післявоєнного часу Японія виділяється в світі імпортом технологій. Останнім часом імпорт в країну та експорт технологій з країни зрівнялися. Туристичний баланс Японії є негативним. Багаті японці, разом з американцями, німцями і арабами з нафтовидобувних країн — найважливіша складова сучасного міжнародного туризму. Сферою впливу Японії залишається Південно-Східна Азія. Одночасно, разом із США, вона відіграє вирішальну роль у Тихоокеанському регіоні.