43. Проаналізуйте вплив інноваційного потенціалу та розвиток господарства регіону.

Головні цілі сучасної інноваційної політики країни та її регіонів полягають у формуванні нової моделі інноваційного розвитку, яка включає важелі та механізми прискорення науково-технічного прогресу, визначення його пріоритетних напрямів, підвищення інвестиційної активності господарюючих суб'єктів, галузей, регіонів та держави в цілому.

Саме інноваційна модель розвитку економіки країни та регіонів є визначальним чинником прогресу суспільства та підвищення добробуту його громадян. Цим зумовлена потреба державної підтримки інноваційної сфери як джерела економічного зростання.

На даному етапі розвитку економічних відносин пріоритетними напрямками інноваційної діяльності є: ресурсозберігаючі технології (розробка та впровадження енергоекономічних джерел системи освітлення, розробка новітніх   технологій    у    перспективних    галузях кожного з регіону, використання біопалива), машинобудування, як основа високотехнологічного оновлення всіх галузей виробництва;    розвиток   високоякісної   металургії; високотехнологічний розвиток сільського господарства і переробної промисловості; впровадження інноваційних технологій будівництва; охорона і оздоровлення людини та навколишнього середовища; розвиток інноваційної культури суспільства.

Отже, створення   інноваційних   структур повинно органічно вписуватися в стратегію регіонального прогресу, стати  інструментом підвищення економічних  та  соціальних   показників   економіки регіону за рахунок відновлення   діяльності   великих   підприємств, які визначають розвиток регіону. Реформи у сфері інноваційної діяльності має забезпечити системні трансформації всіх основних складових частин: банківської, державної, корпоративної, науково-технічної, домашніх господарств, системи управління з урахуванням міжнародного науково-технічного співробітництва.

44. Дайте визначення природно-ресурсного потенціалу та розкрийте його класифікацію.

Природно-ресурсний потенціал (ПРП) розглядається як сукупність усіх природних можливостей, засобів, запасів, джерел, що використовуються (або можуть використовуватись) при даному рівні розвитку продуктивних сил для досягнення певної мети. До складу ПРП входять природні умови і ресурси. Природні ресурси, на відміну від природних умов, беруть безпосередню участь у матеріальному виробництві й невироб-ничій діяльності.

До основних характеристик природ­но-ресурсного потенціалу відносять: географічне поло­ження, кліматичні умови, особливості рельєфу та роз­міщення ресурсного потенціалу.

Розрізняють компонентну, функціональну, територі­альну і організаційну структури природно-ресурсного потенціалу. Компонентна структура ха­рактеризує внутрішньо- та міжвидові співвідношення природних ресурсів (земельних, водних, лісових тощо); територіальна — різні форми просторової дислокації природно-ресурсних комплексів; організаційна — мож­ливості відтворення та ефективної експлуатації при­родних ресурсів. Функціональна структура природноресурсного потенціалу відображає вплив природних ресурсів на формування спеціалізації територій та певних господарських комплексів.

Природно-ресурсний потенціал є багатокомпонентним. Виді­ляють такі його складові: мінеральні, земельні, водні, лісові, біо­логічні, рекреаційні, кліматичні та космічні ресурси. За ознакою вичерпності природних ресурсів, яку нерідко називають екологіч­ною класифікацією, вони поділяються на групи: невичерпні, до яких належать сонячна радіація, енергія води, вітру тощо; вичерп­ні відновлювані: ґрунтовий покрив, водні ресурси, лікувальні грязі, рослинне паливо тощо; вичерпні невідновлювані: міне­ральна сировина, природні будівельні матеріали.

В основі економічної класифікації природних ресурсів лежить їх поділ на ресурси виробничого й невиробничого, промислового й сільськогосподарського, галузевого й міжгалузевого, одноцільового та багатоцільового призначення.