3. Продуктивні сили суспільства

Сукупність обох факторів суспільного виробництва – матеріально-речового та особистого – називають продуктивними силами суспільства. Але зміст продуктивних сил цім не вичерпується, існує ще ефект узгодженості факторів виробництва, який знаходить свій вираз у технології та організації суспільного виробництва. Технологія виробництва відбиває взаємодію його чинників, способи і прийоми дії праці на її предмет відповідними засобами праці. Тому можуть бути як ефективні, так і неефективні технології виробництва, що також характеризує стан продуктивних сил. Організація виробництва забезпечує узгодженість застосування виробничих ресурсів, єдність учасників виробництва, їх взаємодію у досягненні поставленої мети. Продуктивні сили суспільства як органічна єдність сукупної робочої сили і засобів виробництва, а також технології і організації виробництва, мають, таким чином, складну структуру. Вони відбивають відносини людей до природи (природних ресурсів) і засобів праці (капіталу). Основна економічна суперечність Найважливішою особливістю економічних потреб людей є їх безмежне зростання і практична невмолимість. Водночас можливості виробництва у втамуванні людських потреб наштовхуються на обмеженість (рідкісність) виробничих ресурсів – праці, капіталу, землі і підприємницьких здібностей. Виробництво просто не в змозі одночасно задовольнити усі потреби людей. У цьому полягає основна економічна суперечність. Суперечність, яка виникає між безмежністю людських потреб і обмеженими можливостями їх втамування внаслідок рідкісності виробничих ресурсів, стала основною суперечністю економіки.

4. Поняття валюти та її типи

Поняття валюта вживається в трьох значеннях:

• грошова одиниця країни (американський долар, японська єна, українська гривня та ін.) та її певний тип (золота, кредитно-паперова, срібна);

• іноземна валюта, тобто грошові знаки іноземних країн, а також кредитні і платіжні засоби, які виражені в іноземних грошових одиницях і використовуються у міжнародних грошових розрахунках;

• міжнародна (в тому числі регіональна) грошова розрахункова одиниця і платіжний засіб (СДР, євро).

На нижчий стадії розвитку капіталізму як валюту використовували золото і срібло.

Тепер роль валюти виконують кредитно-паперові гроші.

Сучасна валюта поділяється на:

• вільно конвертовану (яку вільно можуть обмінювати на валюту будь-якої країни як фізичні, так і юридичні особи), якою можуть розраховуватися за експортно-імпортні операції, депонувати в національних банках та інше)

• частково конвертовану (обмін якої частково обмежується для певних категорій фізичних і юридичних осіб і для окремих видів операцій).

Часткова конвертованість означає допущення лише зовнішньої конвертованості і тільки в поточних, а інколи лише в зовнішньоторгівельних операціях.

Розрізняють також неконвертовану валюту, що означає заборону держави на проведення будь яких операцій щодо обміну національної валюти на іноземну або дозвіл це робити за погодженням уповноважених валютних органів.

Виділяють також національні і резервні (ключові) валюти.

Національна валюта — випущена державою (її центральним банком) і перебуває в обігу переважно на території цієї держави.

[ред.]Класифікації валют

У науці існує безліч класифікацій валюти, зокрема:

[ред.]По відношенню до держави-емітенту

• національна

• іноземна

• колективна (наприклад, СДР , що раніше існувала ЕКЮ , зараз — євро)

[ред.]По можливості обміну на іншу валюту

• вільно конвертована

• частково конвертована (застосовується валютні обмеження з окремих видів обмінних операцій)

• неконвертована

[ред.]За співвідношенням валютних курсів

• сильна / тверда (тобто стійка до свого номіналу і до курсів інших валют)

• слабка / м'яка

[ред.]За терміном дії

• постійна

• тимчасова

[ред.]За ступенем використання

• резервна валюта — іноземна валюта, у якій центральні банки держав накопичують і зберігають резерви для міжнародних розрахунків за зовнішньоторговельними операціями та іноземним інвестиціям

• провідні світові валюти — сім основних валют, які мають повної конвертованістю і найбільш часто використовуваних у міжнародних розрахунках. (Долар США, Євро,Швейцарський франк, Фунт стерлінгів, Японська єна, Канадський долар, Австралійський долар)

У залежності від фактичного існування виділяють реальну, тобто таку, що виконує безпосередньо функцію грошей або умовну, наприклад, ЕКЮ.