14) Роль Гал-Вол держави

В історії Європи 12-14 ст. Будучи безпосереднім спадкоємцем КР, Гал-Вол. Княз-ва відіграло надзвичайно важливу роль в історії укр..народу: - зберегло від завоювання східне слов*янство, сприяло його усвідомленню власної самобутності; - стало новим після занепаду Києва центром політ. і ек. життя; - модернізувало давньоруську держав.організацію; - розширило сферу дію зах.европ.культур; - продовжило славні дипломатичні традиції КР, представляло сх.слов*янську державність на міжнарод.арені.

16)Соціально-класова структура укр..сусп-ва у складі Речі Посполитої. Зрушення в економіці 14-16ст. були тісно пов*язані з соц..процесами. Активно формувалося станова організація сусп.-ва:1. На вершині соц.ієрархії перебував військово-службовий стан(шляхта), до якого належали представники з різних соц.груп,що несли військ.службу в князя і могли утримувати себе під час походів. Місце і роль цієї групи в соц..структурі визначалося знатністю походження та великою земельною власністю.2.Наступною ланкою шляхетської ієрархії були пани. До цієї категорії шляхти належали члени великокнязівської ради та найзаможніші феодали.3.Найнижчий щабель займала дрібна шляхта – зем*яни.Це колишні вихідці із селян чи міщан,які за свою військ.службу одержали статус шляхти та земельні володіння зем*яни за походженням та способом життя були найближчими до суспільних низів.4.Важлива роль в укр..сусп-ві належало духовенству,яке становило окрему сусп.верству населення. У польсько-литовську добу дух.стан займав майже 10-ту частину населення(був численним). Тривалий час дух.посади переходили в спадок. Деякі церкви та монастирі володіли значними земельними угіддями. Під час перебування укр..земель у складі Литви православ.церква мала значні права та привілеї.Проте з часом,особливо після Люблінської та Берестейської уній,становище православ.духовенства кардинально змінюється: втрачається підтримка ззовні; світська влада дедалі активніше втручається в церковні справи; посилюється наступ католицизму.5.Наступним станом були міщани. Цей аристократичний прошарок сформувався з найбагатших купців та промисловців. Середньою ланкою міщанства було бюргерство – цехові майстри й торговці середньої заможності.Основу соц..піраміди міста становили ремісники, дрібні торгівці та селяни(плебс).6. Найнижчий прошарком соц..піраміди було селянство,яке ,так само як шляхта і міщанство, було неоднорідним. Його поділили на 3 групи: чиншові селяни(данники –особистовільні та економічно незалежні селяни-общинники);тяглі селяни(селяни,які вели господарство на земельних ділянках,що належали феодалам);службові селяни(ремісники,рибалки,конюхи,бортники,які обслуговували двір феодала).7.Суспльні процеси 15-16ст. зумовили виникнення в соц..структурі нової вертви – козацтво,яка,поступово набираючи силу,згодом стала впливовим фактором сусп..життя,активним чинником істор.процесу.

29,30)Обставини розгортання громад.Війни(вересень 1657-черв.1663).Андрус.Перемир*я(вічний мир 1686 р.)