Контрольні питання

1.Опишіть коло практичних задач, розв'язуваних патопсихологом.

2.Хто був основоположником патопсихологічного напрямку у вітчизняній психологічній науці?

3.Яке положення зіграло величезну роль у розробці методологи патопсихології?

4.Який внесок Б. В. Зейгарник у розвиток патопсихології?

5.Опишіть діяльність психолога по організації патопсихологічного обстеження.

6. Які особливості упорядкування патопсихологічного висновку?

7. Для яких загальнотеоретичних питань психології мають велике значення дослідження в області патопсихології?

 

Література до теми

1. Бехтерев В. М. Основные принципы так называемой объективной психологии или психо-рефлексологии // Обозрение психиатрии, неврологии и экспериментальной психологии. – СПб., 1910. - № 10-11.

2. Блейхер В. М. Клиническая патопсихология. – Ташкент: Медицина, 1976. – 325 с.

3. Выготский Л. С. Развитие высших психических функций. – М.,1960.

4. Зейгарник Б. В. Личность и патология деятельности. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1971. – 99 с.

5. Конечный Р., Боухал М. Психология в медицине / Пер с чешск. – Прага, 1983.

6. Лурия А. Р. Высшие корковые функции человека. – М.: Изд-во МГУ, 1962. – 431 с.

7. Мясищев В. Н. Работоспособность и болезнь личности //Советская невропатология, психиатрия и психогигиена. – 1935. – Т. 4. - № 9-10.

8. Ойзерман е. Т. Личностный компонент восприятия //Психологические исследования. – Вып. 2. – М., 1971.

9. О работе патопсихолога в психиатрической больнице: Методическое письмо . – М., 1975.

10. Рождественская Е. А. Организация патопсихологического обследования в психиатрической клинике: Методические рекомендации. – Томск, 1987.

11. Росин О. П. К предмету патопсихологии // Журн. Невропатологии и психиатрии им. С. С. Корсакова, 1976. - № 4. – С. 615-616.

12. Рубинштейн С. Я. Исследование распада навыков у психически больных позднего возраста. – М., 1970.

Тема 2 Методи патопсихологічного дослідження

 

 

Ціль заняття: роздивитися принципи побудови патопсихологічного дослідження. Розкрити утримання основних методів патопсихології: патопсихологічного експерименту, бесіди, функціональних проб і тестів, проективних методик.

План

1. Принципи побудови патопсихологічного дослідження

2. Патопсихологічний експеримент як моделювання різних видів психічної діяльності

3. Бесіда

4. Функціональні проби і тести в патопсихології

5. Проективні методики

 

Патопсихологічне дослідження містить у собі ряд компонентів: аналіз історії хвороби, бесіду з хворим, спостереження, обстеження пацієнта за допомогою різноманітних методик, зіставлення експериментальних даних з анамнестичними даними, інтепретацію результатів.

Основними принципами побудови патопсихологічного дослідження є:

- системний якісний аналіз порушень психічної діяльності;

- апеляція до особистості хворого, актуалізація його особистісних відношень;

- виявлення не тільки порушених, але і що залишилися збережених функцій для опори на них у психокорекційній роботі.

Основним методом патопсихологічних досліджень є експеримент.

При організації патопсихологічного експерименту дотримуються такі правила:

- експеримент повинний моделювати психічну діяльність, здійснювану людиною в праці, навчанню, спілкуванні;

- в експерименті необхідно виявити структуру не тільки порушених, але і що залишилися збереженими форми психічної діяльності;

- побудова експериментальних прийомів повинно враховувати можливість пошуку рішень самим хворим, а також дозволяти патопсихологу втручатися в діяльність хворого для з'ясовування того, як хворий сприймає поміч експериментатора і чи може нею скористатися;

- експериментально-психологічні прийоми варто направити на розкриття якісної характеристики психічних порушень;

- результати експериментально-психологічного дослідження потрібно точно й об'єктивно фіксувати.

Звичайно бесіда з хворим складається з двох частин.

Перша частина спілкування психолога і випробуваного здійснюється поза експериментом, тобто до і після експериментальної роботи.

Друга частина бесіди відбувається безпосередньо під час експерименту, патопсихолог звичайно робить хворому поміч у виконанні експериментальних завдань.

Різноманітні види такої помочі описані в роботах С. Я Рубінштейн:

- просте перепитування;

- схвалення або стимуляція подальших дій, наприклад “добре”, “далі”;

- питання про те, чому випробуваний учинив те або іншу дію (такі питання допомагають йому уточнити власні думки);

- навідні запитання або критичні заперечення експериментатора;

- підказування, рада діяти тим або іншим засобом;

демонстрація дії і прохання самостійно повторити цю дію; навчання тому, як треба виконувати завдання.

У ситуацію експерименту і бесіди входить і спостереження за поводженням хворого. Спостереження не повинно носити нав'язливого характеру, а бути тактовним і непомітним для хворого.

Патопсихологічне обстеження з використанням нестандартизованих експериментально-психологічних методик є основним видом діяльності психолога. Але в залежності від задач дослідження для розширення отриманих даних використовуються й інші методи аналізу психіки: тести, особистісні питальники, проективні методи.