- •Тема 1.
- •1. . Політологія, як наука, її місце в системі гуманітарних наук.
- •2. Політологія як наука, її об”єкт та предмет.
- •3. Категорії та закономірності політології як науки.
- •4 Системи методів політологічного пізнання.
- •5. Політологія та інші галузі суспільствознавства.
- •6. Основні завдання та функції політології.
- •7 Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України.
- •8 Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
- •1.Політика як соціальне явище, її види та залежність від різних соціальних факторів.
- •2. Система категорій політології
- •3. Політика, як наука і мистецтво.
- •4. Основні функції політики.
- •5. Діалектика взаємозвязку політики та економіки.
- •6. . Політика її види
- •7. . Політика її структура та функції.
- •8. Зміст етнонаціональної політики
- •9. Економічна політика
- •10. Соціально-класова обумовленість політика
- •11. Пол. Діяльність та її конкретні форми
- •13. Конституція України про свободу та умови об’єднання громадян у політичні партії.
- •15. Права людини як критерій гуманізму в політиці.
- •16. Формування громадянина в умовах становлення Української держави: проблеми та перспективи.
- •17. Особа як первинний суб’єкт і об’єкт політики
- •23. Політичний маркетинг.
- •Тема 3. Влада
- •1. Влада як явище сусп-політ. Життя
- •2. Поняття і функції політичної влади
- •3. Політична та державна влади
- •4. Умови ефективного функціонування політичної влади
- •11. Основні концепції влади
- •7. Пол опозиції
- •10.Політична влада в Україні.
- •18Проблема формування і функц. Влади в Україні.
- •12;14. Легітимність влади, криза легітимності та засоби її вирішення.
- •17. Мерітократія, тимократія, охлократія
- •19. Влада і власність:єдність,взаємообум-ть
- •20. Політ еліта Укр..:особл. Формув.Та етапи еволюції Липинський,Донців.
- •Тема 4 .
- •1. Типи політичних систем
- •2. Політ система сусп-ва:поняття і структура
- •3. Революція , переворот , заговор , реформа .
- •10. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •3. Типи політичних культур (за Алмондом і Вербою)
- •4. Основні функції пол. Системи
- •5. Типи політичних систем
- •8. Поняття держави та її головні ознаки
- •12 . Держава як основний елемент політичної системи та її функції
- •13.Правова держава
- •15. Соціальна держава .
- •Тема 5 . Політичні режими!
- •1. Демократичний режим.
- •2. Тоталітарний та посттоталітарний режим
- •3. Авторитарний режим.
- •8. Політичні режими
- •11. Визначення демократії, її види та хар-ні риси.
- •13. Тоталітаризм як соціальний і політичний феномен.
- •Тема 6 . Політичні партії.
- •1. Партія як політичний інститут, виникнення та еволюція політичних партій.
- •2.Основны ознаки ты ф-ції політ.Партій
- •3. Типи політичних партій.
- •4. Багатопартійність як необхідна умова становлення демократичного процесу.
- •5. Відмінність політичних партій від груп інтересів, суспільних організацій, груп тиску тощо.
- •7. Багатопартійна система. Принцип взаемовідносин між партіями. Закон Дюверже.
- •11.. Політичні партії лівої орієнтації
- •9 .Політичні партії правої та правоцентриської орієнтації
- •10. Політичні партії центриської спрямованості
- •12. Функції і методи груп тиску.
- •13. Типи груп тиску.
- •15. Партійні системи.
- •Тема 7.
- •4. Політичні субкультури.
- •5. Політична соціалізація. Основні етапи та посередники
- •7. Політична культура та національні політичні традиції.
- •10.Функції політичної культури.
- •11. Політичні міфи та стереотипи
- •Тема 8 . Політичне лідерство.
- •1. Політичне лідерство та його обгрунтування.
- •2. Лідерство умови ,за яких можлива поява справжнього лидерства.
- •3. . Принципи висування політичних лідерів в демократичному суспільстві.
- •4. .Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності лідера в сучасній Україні
- •5. Основні риси сучасного політика .
- •6. Сутність і типологія політичних лідерів.
- •7. Розрызнить поняття вождь вожак и лидер
- •8. Політичне лідерство та його обгрунтування.
- •Тема 9.
- •1. Політична свідомість..
- •4. Місце і роль консерватизму та неоконсерватизму в пол. Житті
- •5. Лібералізм та неолібералізм як пол. Течі сучасності
- •7. Концепція екологічного соціалізму
- •8. Фашизм та неофашизм
- •11.Ідеалогія:анархизм
- •1. Політичні погляди Платона і Аристотеля
- •12. Політична думка в Україні кінця 19 - початку 20 ст.
- •2. Політичні погляди Макіавеллі. Макіавелізм як політична доктрина
- •3. Політичні погляди д. Локка
- •4. Політичні погляди п. Гобса
- •5. Політичні погляди ш. Монтескє. Політичні погляди ж. Ж. Руссо та Вольтера
- •7. Політичні погляди м. Вебера
- •6. Політичні погляди к. Маркса і ф. Енгельса
- •8. Михайло Драгоманов – представник українського лібералізму
- •9. Політичні погляди Михайла Грушевського
- •10. Фундаментальні політичні ідеї Нового часу.
- •11. Особливості політичної думки в Україні в 16-17 ст.
12. Політична думка в Україні кінця 19 - початку 20 ст.
Цей етап розвитку соціально-політичної думки в Україні пов'язаний з постаттю відомого вченого та політичного діяча М. Драгоманова. М.Драгоманов звертається до здобутків тогочасної західноєвропейської науки, до ідеї суспільно-культурного прогресу і діалектики, що посідала центральне місце в найбільш поширених тоді суспільно-політичних програмах і соціально-філософських теоріях. Драгоманов поділяв марксистські ідеї про соціалізм як більш прогресивний лад і позитивно ставився до спенсерівської теорії еволюції. Політична програма М.Драгоманова була побудована в основному на п'яти провідних принципах:
1. визнання за державою можливості координації соціально-економічного життя
2. ідея щодо еволюції існуючої політичної системи
3.визнання вирішального значення ідеї культурництва
4.європоцентризм
5.ідея федерації
Провідну роль в розвитку укр. політ. думки належить М.С.Грушевському (1866— 1934), видатному вченому-історику, політологу, публіцисту і політичному діячу. Він проголошував ідею пріоритетів інтересів народу, суспільства над інтересами держави. Досліджуючи історію України вчений дійшов висновку, що основа укр. народу – селяни, а головна його мета – земля і воля. Проте Грушевський стояв на засадах федирації, розглядаючи її не як втрату волі, а як шлях до нових можливостей розвитку.
Відомим українським політичним мислителем і політичним діячем консервативного напрямку був ВЛипинський (1882—1931). Українська держава у майбутньому, на думку Липинського, має бути незалежною монархією спадкового характеру з обов'язковою передачею успадкованої гетьманської влади. Політична програма В.Липинського базувалася на: 1) гарантія недоторканості особи; 2) забезпечення права приватної власності на землю; 3) проведення аграрної реформи; 4) об'єднання всіх українських земель, а в зовнішній політиці — союз із Росією і Білорусією.
Особливу роль у розвитку української політичної думки відіграли націоналістичні ідеї Д. Ткачука, Д. Донцова та М. Міхновського.
2. Політичні погляди Макіавеллі. Макіавелізм як політична доктрина
Великим і оригінальним мислителем, політичним письменником епохи Відродження був Нікколо Макіавеллі (1469—1527). Він залишив цілий ряд творів, які дуже високо піднесли його в історії політичної думки. Серед цих творів найбільш значні «Монарх», «Роздуми на першу декаду Тіта Лівія», «Історія Флоренції» тощо. Розглядаючи політику як автономну галузь людської діяльності, Н.Макіавеллі зазначав, що вона має свої цілі й закони, які не залежать не лише від релігії, а й від моралі. На його думку політика має:
1.пояснити минуле
2.керувати сучасним
3.прогнозувати майбутнє
Він також вважав, що історія залежить від двох факторів:
1.фортуна (доля)
2.фірті (енергія).
Макіавеллі відстоював людину борця, людину, яка творить себе, навколишнє середовище. Політика у своїй діяльності має опиратися на знання людської природи, а людська природа не завжди позитивна їй притаманні і негативні риси. Головним критерієм політичної діяльності, метою якої е зміцнення держави, виступає користь і успішність у досягненні поставлених завдань. Тому добре все те, що сприяє зміцненню держави, політичного результату можна досягати будь-якими засобами, в тому числі обманом і відкритим насиллям. Така політика згодом дістала назву макіавеллізму.
Найкращою формою правління вважав республіку, коли на чолі стоїть особа обрана на невизначений строк. Диктатура допоскається лише при надзвичайному стані. Найгіршою формою правління вважав тиранію. Багато уваги Макіавеллі приділяв релігії, яка, на його думку, має грати певну роль в політиці.Надавав перевагу язичеству над християнством.
