- •1. Історія України, її об’єкт, предмет та періодизація.
- •2. Первісні люди: поява та спосіб життя. Першоначала людського життя в Україні.
- •3. Трипільська культура.
- •4. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •5. Побут, заняття та вірування скіфів.
- •6. Кімерійці, скіфи, сармати. Перші державні утворення на території України.
- •7. Східні слов’яни у давнині. Походження, розселення, заняття і суспільний лад.
- •8. Передумови утворення Київської Русі й особливості державного процесу.
- •9. Походження, виникнення та розвиток Київської Русі.
- •10. Політика князів Київської Русі у х ст.
- •11. Розбудова держави за Володимира Великого. Хрещення Русі та його історичне значення.
- •12. Політика Ярослава Мудрого і «Руська правда».
- •13. Київська Русь під час правління нащадків Ярослава Мудрого. Володимир Мономах.
- •14. Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •15. Боротьба Русі проти монгольської навали та встановлення золотоординського іга.
- •16. Політичний устрій та соціально – економічний розвиток Київської русі.
- •17. Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі.
- •20. Кревська унія: причини, зміст, наслідки
- •19. Включення українських земель до Великого князівства Литовського та Польщі.
- •21. Люблинская унія1569 р., її причини та її наслідки для Українських земель.
- •22. Брестська унія (1596 р.), її причини та наслідки для українських земель.
- •23. Соціально – економічний розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовського та Польщі (середина хіу ст. – перша половина хуі ст.)
- •24. Культура України у хіу – хуі ст.
- •25. Суспільні рухи кінця хvі-30-х років хvіі ст.
- •26. Проблема походження козацтва в історичній літературі.
- •27. Винекнення козацтва. Занняття побут, звичаї, військове мистецтво
- •28. Заснування Запорізької Січі та її історичне значення.
- •29. Українське козацтво як впливовий чинник міжнародного життя.
- •30.Реєстрове козацтво. Боротьба з турками й татарами
- •31. Причини, характер, рушійні сили й етапи української національної революції середини хvіі ст.
- •32. Б.Хмельницький – видатний державний діяч і полководець, дипломат.
- •33. Утворення Української гетьманської держави. Політика українського уряду в середині хуіі.
- •34. Українсько – московські звязки під час української національної революції середини хуіі ст
- •36. Переяславська угода 1654 року, її причини, сутність і наслідки.
- •37. Україна у 1654 – 1657 роках.
- •38. Історичне значення української національної революції середини хуіі ст. І діяльності Богдана Хмельницького.
- •39. Гетьмани України доби Руїни ( друга половина хуіі ст.)
- •40. Основні напрямки політики і. Виговського. Гадяцький договір.
- •41. Гетьманування ю. Хмельницького та Переяславська угода 1659 р.
- •43. Політика уряду п. Дорошенка.
- •42. Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства ( вересень 1657 – червень 1663)
- •45. Андрусівський мир 1667 р. І його значення для України.
- •44. Україна за гетьмування і.Мазепи.
- •46. Політика Петра і щодо України.
- •49. Правобережні та західноукраїнські землі у хуііі ст.
- •47. Обмеження та ліквідація козацької державності у хуііі ст.
- •50. Культура України у 17-18 ст.
- •51. Діяльність п.Орлика. Бендерська конституція і «Вивід прав України»
- •52.Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині 17-18 с.
- •53. Поділи Речі Посполитої , їх наслідки.
- •54. Українські землі у складі Росії у і пол. 19 с.
- •55. Початок Українського культурного відродження в першій половині 19 ст.
- •56.Українське національне відродження .
- •57.Громадські політичні організації на українських землях.(перша половина 19 ст.)
- •58. Кирило – Мефодіївське товариство.
- •59. Західноукраїнські землі в першій половині хіх ст.
- •60. Культура України хіх ст.
- •61. Український національний рух другої половини хіх ст.
- •62. М. Драгоманов та його вплив на розвиток Українського національного руху.
- •63. Культурно – національний рух на західноукраїнських землях у середині хіх – на початку хх ст.
- •64. Соціально – економічний розвиток українських земель на початку хх ст.
- •65. Столипінська аграрна реформа, її наслідки для України.
- •66. Події 1905 – 1907 років в Україні.
- •67. Діяльність українських партій і організацій у 1905 – 1914 роках.
- •68. Особливості розвитку українського національного руху під владою Російської й Австрійської імперій.
- •69. Україна й українці в першій світовій війні.
- •70. Діяльність Української Центральної ради у 1917.
- •71. Перший і другий Універсали уцр. Утворення генерального секретаріату.
- •73. Брестський мирний договір (1918), його підготовка, підписання, тополітичні наслідки для унр.
- •72. Діяльність українських партій і організацій у добу Центральної ради.
- •74. Політика Центральної Ради у 1918 р.
- •75.Діяльність унр.
- •76. Причини характер і рушійні сили державного перевороту 29 квітя 1918 року.
- •77. Українська Держава п.Скоропадського (1918)
- •78.Утворення Директорії унр та її діяльність.
- •79. Діяльність українських партій і організацій у добу Директорії.
- •80. Західноукраїнська народна Республіка.
- •81.Події 1919 року на території України.
- •82. Причини укладення, зміст та наслідки Варшавської угоди між унр і Польщою.
- •85. Нова економічна політика (неп) та особливості її здійснення в Україні.
- •83. Встановлення радянської влади в Україні. Входження усрр до срср.
- •86. Політика українізації у 1920 –ті роки: форма і зміст.
- •84. Голод 1921 – 1923 років в Україні.
- •87. Політика суцільної колективізації в Україні. Голодомор 1932-33 рр.
- •88. Індустріалізація в Україні.
- •89. Сталінські репресії в Україні в 1930-ті роки.
- •91. Польський режим на західноукраїнських землях у1920 -1930 роки.
- •92. Український національний рух у Західній Україні між двома світовими війнами.
- •93. Включення західноукраїнських земель до складу урср у 1939-1940 рр.
- •94.Окупація українських земель Німеччиною та її союзниками у 1941-1942 рр.
- •95. Німецький окупаційний режим в Україні 1941-1944 рр.
- •96.Радянський партизанський рух в Україні в роки другої світової війни.
- •97. Український націоналістичний повстанський рух у 1941-1944 років
- •98. Звільнення України від нацистської окупації в 1943-1944 рр.
- •99. Україна після другої світової війни: втрати та здобутки.
- •100. Повоєнна відбудова України (1945 - середина 50-х років).
- •101. Культурне життя України (друга половина 40-х - початок 50-х років).
- •102. Хрущовська «відлига» та її характер в Україні.(1956-1964).
- •103. Соціально – економічний розвиток Української рср середини 1960 середини 1980 років.
- •104. Опозиційний рух в україні у другій погловині 1960 – 1980 рр.
- •105. Формування багатопартійності в Україні наприкінці 1980-х – в 1990 – х роках.
- •106.Розбудова української незалежної держави. 1991-2003
- •108. Державна символіка України, її історичне походження.
- •107.Соціально - економічний розвиток України в 1991-2003 роках.
- •90. Досягнення та втрати української культури в 1920- ті, 1930 – ті рр.
- •48. Ліквідація Запорізьської Січі у хvііі ст., її причиниі наслідки.
80. Західноукраїнська народна Республіка.
Унаслідок поразки у війні в жовтні 1918 р. Австро-Угорська імперія почала розпадатися. Західні українці опинилися у становищі, подібному до того, в якому перебували їхні співвітчизники на сході після нещодавнього падіння Російської імперії.
18—19 жовтня 1918 р. у Львові відбувся з'їзд політичних і громадських діячів українських земель Австро-Угорщини. Була створена Українська Національна Рада (УНР), головним чином із депутатів австрійського парламенту та крайових сеймів Галичини і Буковини. Вона ухвалила резолюцію про майбутнє утворення на українських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, Української держави. Йшлося, отже, про об'єднання всіх західноукраїнських земель. Група членів УНР 31 жовтня 1918 р. утворила військову організацію на чолі з Д. Вітовським. Уранці 1 листопада 1918 р. вони зайняли Львів. У зверненні до українського населення всієї Галичини говорилося про утворення нової Української держави, в якій вся повнота влади належить Українській Національній Раді.
Але в розвиток подій втрутилися поляки. 28 жовтня 1918 р. у Кракові була створена ліквідаційна комісія, котра заявила про намір перебрати владу в Галичині у свої руки. 1 листопада Головний польський штаб наказав військовим частинам, які складалися з поляків, присягнути на вірність Польщі. Ситуація у Львові, де перебували і українські, і польські підрозділи, швидко загострювалась. Між ними сталися зіткнення. Почалися бої. Маючи чисельну перевагу, польські війська розпочали планомірний наступ на українські формування.
За таких умов 9 листопада 1918 р. був сформований уряд — Державний секретаріат на чолі з К. Левицьким — і виданий тимчасовий закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської імперії, за яким усі вони входили до складу Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Президентом новоствореної держави став голова УНР Є. Петрушевич.
Між тим ситуація на західноукраїнських землях залишалася вкрай складною. 20 листопада 1918 р. з Перемишля до Львова прибуло шість польських військових ешелонів. Наступного дня поляки перейшли у наступ. Українське командування вимушене було залишити місто. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а пізніше до Станіславова. Не кращим було становище в Буковині, де українці 3 листопада 1918 р. на всенародному вічі у Чернівцях заявили про возз'єднання з Україною. На заваді постала Румунія, війська якої 6 листопада окупували Буковину.
В січні 1919 р. перша сесія Української Національної Ради у Станіславові проголосила об'єднання ЗУНР з УНР в єдину державу. З метою припинення українсько-польської війни до Галичини прибула спеціальна місія Антанти. За умовами перемир'я до Польщі мали відійти Львів та Бориславський нафтовий район. Воєнні дії, однак, не припинялися. В березні 1919 р. Українська Галицька армія (УГА), створення якої було одним із найбільших досягнень уряду ЗУНР, втратила ініціативу. І поляки скористалися цим. У травні 1919 р. в наступ проти УГА перейшли новоприбулі польські дивізії, і українські війська вимушені були відступити. За такої ситуації уряд ЗУНР надає президентові Є. Петрушевичу додаткові повноваження. Було зміцнено керівництво армії. 7 червня 1919 р. УГА переходить у наступ і визволяє значну територію Галичини. Надалі, однак, далася взнаки майже подвійна перевага польської армії. Противник розпочав контрнаступ. Українців було відкинуто до р. Збруч, тобто на територію УНР.
Як уже зазначалося, одним із найважливіших завдань уряду ЗУНР було об'єднання всіх областей Західної України в єдину Українську державу. Важливою подією на цьому шляху стало укладення 1 грудня 1918 р. у Фастові договору між Директорією і делегацією Державного секретаріату ЗУНР про злиття УНР і ЗУНР. Акт злуки був урочисто виголошений у Києві на Софійській площі 22 січня 1919 р. У відповідності до нього ЗУНР користувалася цілковитою автономією, збройні сили обох держав об'єднувались, усім громадянам гарантувалися демократичні права і свободи. Цей документ, однак, залишився декларацією. З урахуванням обставин, що склалися на той час, його не вдалося реалізувати. І все ж Акт злуки УНР та ЗУНР був і залишається важливою подією в історії українських визвольних змагань.
Таким чином, звільнившись від австро-угорського панування, Західна Україна опинилася від владою Польщі. Закарпатська Україна залишилась у складі Чехословаччини, Буковина — Румунії. Як і раніше, український народ залишався роз'єднаним. Пізніше, коли більшовики потерпіли поразку у війні з Польщею, відповідно до Ризького договору 1921 р. до складу останньої відійшли ще й північно-західні землі України (Волинь, Полісся та ін.).
За відносно короткий період свого існування (1918— 1919 рр.) ЗУНР дала чимало прикладів національної солідарності та розуміння загальнодержавних українських інтересів. У боротьбі проти Польщі, зокрема, об'єдналися всі політичні партії. Не було соціальних потрясінь. Більшовицька пропаганда не знаходила тут скільки-небудь серйозної підтримки. Представники ЗУНР намагалися, хоча й не завжди послідовно і вдало, відстоювати свої позиції у сфері зовнішніх зносин, дипломатії. Зовнішньополітичне відомство Західноукраїнської Народної Республіки очолювали Л. Цегельський, В. Панейко, М. Лозинський.