2.3. Дослідження ефективності організації і змісту соціального обслуговування громадян літнього віку

Якість життя літньої людини - це ступінь розвитку та повнота задоволення комплексу потреб та інтересів громадян, які проявляються в різних формах діяльності та життєвого відчуття. Оцінка якості соціальних послуг вдома - одна з найважливіших і актуальних проблем соціального обслуговування.

Для досягнення мети дослідження та підтвердження гіпотези про те, що ефективність організації і змісту соціального обслуговування громадян літнього віку залежить від взаємин літніх людей з працівниками соціальної служби, нами була використана анкета задоволення потреб людей похилого віку розроблена Інститутом соціології НАН України та апробована в дисертаційних дослідженнях Шевчук Н. А. (2000), Мацкевіч Ю. Р. (2003), Макаренко О. М. (2009). Анкета складалась з чотирьох блоків, кожен з яких мав свою мету:

- виявлення відмінностей особистісних особливостей літніх людей;

- виявлення проблеми літніх людей;

- виявлення якості надаваних послуг людям літнього віку на дому

- виявлення взаємовідносин з працівниками соціальної служби (додатокБ)

Дані, отримані за допомогою анкети були підраховані та занесені в зведені таблиці 2.2.1.- 2.2.2. (додаток В).

Надалі обчислення будемо виконувати, користуючись даними таблиці 2.2.2. Користуючись показниками цієї таблиці складемо соціально-демографічний портрет досліджуваних (табл.2.3.).

Таблиця 2.3

Соціально-демографічний портрет досліджуваних

	жінки		чоловіки		разом
Стать	21	70%	9	30%	30	100%
Вік	62-77		64-71		62-77
Освіта
- середня	5	16,7%	5	16,7%	10	33,3%
- середньо-спеціальна	10	33,3%	4	13,4%	14	46,7%
- вища	6	20%	0	0	6	20%

Як видно з таблиці 2.3. у дослідженні приймали участь літні люди, віком від 62 до 77 років, причому кількість жінок у 2,3 рази більша, ніж чоловіків. Це можна пояснити тим, що жінки більш адаптовані до свого вікового періоду і скоріше йдуть на контакт.

Використовуючи зведену таблицю показників абсолютних та відносних значень респондентів, охарактеризуємо їх сімейний стан. Це нам потрібно для того, щоб визначити скільки досліджуваних проживає з родичами, а скільки самотньо. Для зручності сприймання інформації побудуємо гістограму (мал. 2.2)

Мал.2.2. Характеристика сімейного стану літніх людей

Відзначається переважання вдов і вдівців, причому серед жінок 33,3%, а серед чоловіків в два з половиною рази менше -13,4%. На наступному місці одружені, за перевагою у відсотковому значенні 20% і 10% - відповідно. В цивільному шлюбі перебувають 10% жінок. Неодружений один чоловік, що становить 3,3% від опитаних. Якщо розподілити дані за критеріями самотній та несамотній, то до самотності проживання можна віднести вдівців, розлучених та неодружених. Характеристика самотності проживання дає більш об'єктивну інформацію - більше половини респондентів (60%) живуть у повній самоті.

При цьому необхідно зазначити, що про самотність говорили не тільки люди, які живуть самотньо, а й ті, хто проживає не один. Крім того, літні жінки стискаються з цією проблемою частіше за чоловіків. Літніх людей так само більше турбують проблеми зі здоров'ям, матеріальне становище. Досить частими у цієї вікової категорії є переживання тривоги і страху, непевність у завтрашньому дні (див. табл.2.4).

Таблиця 2.4.

Абсолютні та відносні показники проблем літніх людей

№	Проблеми літніх людей	Кількість осіб
		жінки	чоловіки	жінки	чоловіки	разом
	Проблеми зі здоров'ям	14	7	18,2%	9,2%	21	27,4%
	Правова	2	2	2,5%	2,5%	4	5%
	Матеріальне становище	15	5	19,5%	6,5%	20	26%
	Самотність	15	3	19,5%	3,9%	18	23,4%
	Психологічні проблеми (тривога, страх і т.п.)	7	4	9,2%	5,2%	11	14,4%
	Інше	2	1	2,5%	1,3%	3	3,8%

Своє матеріальне становище літні люди переважно оцінюють як погане (див. мал.2.3)

Лише одна людина їх наших респондентів позитивно оцінила своє матеріальне становище.

Мал.2.3. Оцінка свого матеріального становища літніми людьми

Таким чином можна заключити, що багато літніх людей потребує турботи й уваги близьких. Це показано на гістограмі (мал. 2.4.).

Мал.2.4. Характеристика потреби в турботі й увазі

Як видно з малюнка 3.3. на питання «Чи потребуєте ви турботи й уваги близьких людей?», «так» відповіло 60% літніх людей, «частково» - більше 30%, а три респонденти не потребують турботи й уваги близьких, це становить 9,9%.

Важливими для нашого дослідження стали показники відповідей на наступне питання анкети: «Як ви вважаєте, хто може допомогти вирішити ваші проблеми?». Більшість людей 60% відповідають - соціальні служби (18 чол.), чекають підтримки від держави семеро, решта шукають підтримки у сім'ї та друзів (мал.2.5.)

Виходячи з отриманих даних можна заключити, що більшість літніх людей окладають велику надію на соціальні служби і вбачають в них джерело допомоги. Крім того, на питання анкети «Якщо б Вам запропонували вибір: путівка в будинок - інтернат або соціальне обслуговування вдома щоб Ви вибрали?», 100% відсотків опитаних вибрали соціальне обслуговування вдома. Це може свідчити про якість надання послуг .

Мал. 2.5. Думка літніх про джерело допомоги у вирішенні їхніх проблем

Як було вище сказано, структурний підрозділ територіального центру соціального обслуговування населення Комунарського району м. Запоріжжя надає ряд послуг. Серед них такі: придбання та доставка продовольчих, промислових та господарських товарів за рахунок обслуговуваних громадян, приготування їжі, доставка книг, газет, журналів тощо, придбання та доставка медикаментів, відвідування хворих у закладах охорони здоров'я, допомога в прибиранні приміщення, пранні білизни, приготуванні їжі; оформлення документів та отримання соціальної допомоги, субсидій по оплаті житлово-комунальних послуг, оплата платежів; інші послуги, які визначаються при індивідуальних обстеженнях матеріально-побутових умов проживання одиноких непрацездатних громадян.

Тож, на питання «Які послуги ви хотіли отримувати в територіальному центрі - ті, які пропонує центр чи послуги, відповідні індивідуальним потребам літньої людини?», ми отримали наступні результати (мал. 2.6.)

Мал. 2.6. Думка літніх про послуги отримувані в територіальному центрі

Показники відповіді на питання «Як часто ви користуєтеся послугами соціальних працівників?», поміщені в таблицю 2.5.

Таблиця 2.5.

Частота користування послугами соціальних працівників, абсолютні та відносні значення

№	Користування послугами соціальних працівників	Кількість осіб
		жінки	чоловіки	жінки	чоловіки	разом
	кілька разів на місяць	3	0	10%	0%	3	10%
	один раз на тиждень	9	2	30%	6,7%	11	36,7%
	кілька разів на тиждень	10	6	20%	33,3%	16	53,3%

Як видно з таблиці 2.5., кілька разів на тиждень послугами соціальних працівників користуються 53,3% літніх людей, один раз на тиждень – 36,7% респондентів, та кілька разів на місяць – 10%.

За наданими даними можна зробити висновок, що в даній вибірці людей похилого віку більше турбує соціально - побутове обслуговування, тому, що люди похилого віку вже в тому стані коли не можуть себе самостійно обслуговувати і тому їм доводиться звертатися за допомогою до соціальних працівників.

Таблиця 2.6

Оцінка задоволеності соціальним обслуговуванням літніх громадян

№	Оцінка	Кількість осіб
		жінки	чоловіки	жінки	чоловіки	разом
1.	так, повністю	12	5	40%%	16,7%	17	56,7%
2.	не завжди	7	1	23,4%	3,3%	8	26,7%
3.	дуже рідко	1	2	3,3%	6,7%	3	10%
4.	не задоволений(а)	1	1	3,3%	3,3%	2	6,6%

Отримані результати таблиці 2.6. свідчать про те, що повністю задоволені соціальним обслуговуванням 56,7% опитаних літніх людей. Дуже рідко задоволені 10%, не завжди задоволені – 26,7%, зовсім не задоволені – 6,6%.

Питання четвертого блоку анкети були спрямовані на виявлення взаємовідносин з працівниками соціальної служби. Тож, на питання «Чи влаштовують Вас взаємини з працівниками соціальної служби?», маємо такі відповіді (табл. 2. 7)

Таблиця 2.7.

Характеристика взаємин літніх людей з працівниками соціальної служби

№	Взаємини з працівниками соціальної служби	Кількість осіб
		жінки	чоловіки	жінки	чоловіки	разом
	так, влаштовують	12	6	40%	20%	18	60%
	скоріше влаштовують	5	3	16,6%	10%	8	26,6%
	скоріше не влаштовують	2	0	6,7%	0%	2	6,7%
	ні, не влаштовують	2	0	6,7%	0%	2	6,7%

Як видно з таблиці 2.7. повністю влаштовують взаємини з працівниками соціальної служби 60% респондентів, при чому із них 12 жінок і 6 чоловіків. Повністю не влаштовують і скоріше не влаштовують чотирьох жінок з опитуваних. Скоріше влаштовують 26% опитуваних.

Оскільки мета нашого дослідження - виявити особливості організації і змісту соціального обслуговування громадян літнього віку з урахуванням районної специфіки, доцільно зупинитися детальніше на розгляді цього питання.

Для характеристики варіювання значень елементів сукупності навколо середнього значення отриманих даних за питаннями анкети про задоволеність соціальним обслуговуванням та взаєминами літніх людей з працівниками соціальної служби, розрахуємо середнє квадратичне (або стандартне) відхилення, яке відображає ступінь відхилення результатів від середнього значення. Це дасть можливість порівняти варіації розсіювання показників. Розподіл, який характеризується більшими індивідуальними відмінностями, має більшу .

Для цього використаємо рівень оцінювання в балах від найнижчого до найвищого, де найнижчий бал буде відповідати 0, а найвищій – 3. Таким чином відповіді на питання анкети «Чи задоволені ви соціальним обслуговуванням?» будуть співвідноситись балам:

так, повністю – 3;

не завжди – 2;

дуже рідко – 1;

не задоволений(а) - 0.

А відповіді на питання «Чи влаштовують Вас взаємини з працівниками соціальної служби?» співвідноситимуться так:

так, влаштовують – 3;

скоріше влаштовують – 2;

скоріше не влаштовують - 1;

ні, не влаштовують – 0.

Таблиця 2.8.

Величини середніх значень задоволеності соціальним обслуговуванням літніх громадян та взаєминами з працівниками соціальної служби, їх стандартні відхилення за даними критеріями

Критерії			
1.	Задоволення соціальним обслуговуванням	2,2	0,93
2.	Задоволення взаєминами з працівниками соціальної служби	2,4	0,9

С тандартні відхилення не мають великого значення. Для підтвердження чи спростування гіпотези: про те, що ефективність організації і змісту соціального обслуговування громадян літнього віку залежить від взаємин літніх людей з працівниками соціальної служби, виконаємо статистичну обробку даних.

Для того щоб визначити чи є розбіжність між середніми значеннями задоволення соціальним обслуговуванням та задоволення взаєминами з працівниками соціальної служби незначущою, визначимо статистичну достовірність різниці за допомогою t-критерію Стьюдента.

Для цього використаємо формулу:

Де та - середнє арифметичне;

та - величини середніх помилок, які вираховуються за формулою:

В нашому обчисленні для першого питання помилка буде рівна , для другого - .

Тоді

Рівень значущості буде тим більше, чим більше значення t-критерію. Число ступенів вільності в даному випадку дорівнює . За таблицею знаходимо:

t_кр= 2,6632870 для Р ≤ 0,01

t_кр= = 2,0017175 для Р ≤ 0,05

П обудуємо «вісь значимості»

Мал. 2.7 «Вісь значимості» за критеріями

Отримані дані знаходяться в зоні не значимості, отже розподіл двох вибірок по значущості не відрізняється між собою. Іншими словами, результати проведених діагностик не дають достатніх підстав для відхилення припущення про те, що задоволення соціальним обслуговуванням залежить від задоволення взаєминами з працівниками соціальної служби.

Отже, поставлена нами на початку дослідження гіпотеза підтвердилась.

На питання, якими якостями повинен володіти ідеальний соціальний працівник, літні люди виділяють такі якості як доброта, розуміння, великодушність, душевна теплота і співчуття (мал. 2.8.)

Мал.2.8. Якості ідеального соціального працівника

З малюнка видно, що найбільш цінною якістю для літніх людей є розуміння та доброта – 22,4%. Найменше значення літні люди надають життєвому досвіду т приємній зовнішності 6,4%, 8,5% відповідно.

Таким чином, ясно видно, що наболіла соціальна проблема людей похилого віку - це соціально - побутова. Тому, що літні люди знаходяться в тому віці, коли їм самих себе обслуговувати вже складно або неможливо.

При організації соціального обслуговування не завжди враховується той факт, що група літніх неоднорідна за своїм складом: за станом здоров'я, здатності до самообслуговування, матеріальним станом, наявністю зв'язків з родичами т. д. Не існує конкретизації адресної підтримки підопічних, відсутня структурована і простежена в динаміці інформація про рівень задоволення основних потреб громадян похилого віку та ступеня їх адаптованості до нових умов.

Ці проблеми можуть бути вирішені на основі систематичного відстеження соціальних показників якості життя літніх громадян, що послужить підставою організації соціального обслуговування територіальним центром соціального обслуговування літніх громадян Комунарського р-ну м. Запоріжжя.

Такі напрямки дадуть можливість у комплексі вивчити соціальні, культурні та психологічні потреби літньої людини, що дозволить проводити більш грамотну «політику» відносно цієї групи населення, яка буде спрямована на поліпшення не тільки матеріального становища, а й психологічного самопочуття підопічних і, отже, підвищить якість соціального обслуговування.

Подальший розвиток системи соціального обслуговування, впровадження нових форм допомоги літнім, що обслуговуються на дому, наштовхується на відсутність інформації про потреби в такій допомозі тому нами були вироблені рекомендації для соціальних працівників при взаємодії з літніми людьми:

- частіше відвідувати своїх клієнтів;

- лояльніше ставитися до їхніх прохань;

- чути їхні прохання і по можливості їх виконувати;

- залучати людей похилого віку до суспільного життя;

- розробити методичне забезпечення реалізації системи платних соціальних послуг;

- сформувати інформаційну базу системи соціальних послуг для громадян літнього віку;

- постійно розширювати перелік гарантованих соціальних послуг, враховуючи споживчі запити громадян літнього віку;

- забезпечити соціальним працівникам необхідні можливості і умови праці для надання соціальних послуг громадянам похилого віку;

ВИСНОВКИ