4. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни.

Поточний контроль здійснюється у таких формах:

1.Контроль систематичності та активності роботи на практичних, семінарських та лабораторних заняттях.

Практичне заняття №2:

(за вибором викладача передбачається проведення наступних видів робіт)

виконання самостійної роботи (перші 15 хвилин заняття) – розв’язування задач лінійного програмування графічним методом,

або виконання індивідуальних завдань розв’язування задач лінійного програмування симплексним методом (протягом всього заняття),

максимальна оцінка 2 бали.

Практичне заняття №3:

(за вибором викладача передбачається проведення наступних видів робіт)

виконання самостійної роботи (перші 15 хвилин заняття) – розв’язування задач лінійного програмування симплексним методом,

або виконання індивідуальних завдань розв’язування задач лінійного програмування на основі використання теорем двоїстості (протягом всього заняття),

або виконання самостійної роботи (останні 15 хвилин заняття) – побудова математичних моделей двоїстих задач,

максимальна оцінка 2 бали.

Практичне заняття №5:

(за вибором викладача можливо проведення наступних видів робіт)

виконання індивідуальних завдань розв’язування задач, у яких використовуються показники ризику у абсолютному та відносному вираженні (протягом всього заняття),

або виконання самостійної роботи (останні 15 хвилин заняття) – розв’язування задач, у яких використовуються показники ризику у абсолютному та відносному вираженні,

максимальна оцінка 1 бал.

Активність на семінарських (практичних) заняттях протягом семестру разом оцінюється до 5 балів.

Протягом семестру кожен студент виконує чотири лабораторні роботи. Результати виконання кожної лабораторної роботи студент оформляє у вигляді письмового звіту з додатками практичного матеріалу, одержаного на комп’ютері. Звіт лабораторної роботи повинен включати:

• титульний лист, відповідно до затвердженої форми;

• тему лабораторної роботи;

• мету лабораторної роботи;

• економічну постановку задачі;

• інформаційну базу;

• теоретичну базу;

• порядок виконання лабораторної роботи з короткими поясненнями;

• результати виконаної лабораторної роботи, роздруковані на принтері;

• аналіз результатів;

• список використаної літератури.

Лабораторні заняття завершуються захистом звітів лабораторних робіт.

Кожна лабораторна робота оцінюється за шкалою 0–5 балів.

Виконання всіх лабораторних робіт протягом семестру оцінюється до 20 балів.

Участь у діловій грі оцінюється за шкалою 0–5 бали.

2. Контроль виконання завдань для самостійного опрацювання.

Протягом семестру студенти виконують індивідуальні завдання (вирішення задач). Результати виконання індивідуальних завдань студент оформляє у вигляді стислого письмового звіту. Завершується індивідуальна робота захистом звіту і оцінюється від 0 до 5 балів.

3. Виконання контрольних завдань.

Виконання письмової контрольної роботи в аудиторії. Результати контрольної роботи оцінюються від 0 до 10 балів.

4. Контроль виконання вибіркових завдань для самостійного опрацювання.

Студент обирає один з видів запропонованих вибіркових завдань для самостійного опрацювання (див. карту самостійної роботи студента, пункти 2.1.-2.3.). Результати виконання обраного завдання оцінюються від 0 до 5 балів.

Результати поточного контролю знань студентів в цілому оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів.

Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у формі іспиту.

Іспит проводиться у письмовій формі за потоковою системою. Кожен студент отримує білет, що містить 6 завдань. Завдання білету охоплюють усі теми дисципліни “Економіко–математичне моделювання” згідно затвердженій навчальній програмі. Кожне завдання білету оцінюється за шкалою : 10; 8; 6; 0 балів, а саме:

10 балів ставиться, якщо відповідь студента є теоретично правильною, обґрунтованою, вичерпною, матеріал викладено в логічній послідовності та у повному обсязі, всі розрахунки правильні;

8 балів ставиться, якщо відповідь в основному правильна, студент володіє матеріалом, але допущені незначні помилки у формулюванні термінів, категорій, у розрахунках тощо;

6 балів ставиться, якщо відповідь правильна, але недостатньо обґрунтована; допущені суттєві помилки;

0 балів ставиться, якщо відповідь неправильна або відсутня, чи допущені грубі помилки, які свідчать про те, що студент не володіє відповідним матеріалом.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів.

В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів).

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за поточну успішність та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів), але не повинна перевищувати 100 балів.

Якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів, а отже отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну шкалу та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	А
80-89	добре	B
70-79		C
66-69	задовільно	D
60-65		E
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F