- •20. Північно - американська економічна інтеграція(nafta)
- •21. Теорії прямих іноземних інвестицій.
- •22. Сутність та структура світової валютної системи.
- •23. Міжнародні валютно-фінансові відносини.
- •24. Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості.
- •25. Суть і структура платіжного балансу.
- •26. Поняття міжнародної передачі технологій
- •29. Міжнародний факторинг.
- •27. Економічні наслідки інтеграції країн.
- •28. Економічна роль передачі технологій у міжнародній економіці
- •30. Наслідки переміщення трудових ресурсів
- •31. Інжиніринг і технічне сприяння в міжнародному технічному обміні
- •32. Митний союз та спільний ринок.
- •33. Міжнародний консалтинг.
- •34. Теоретичні концепції міжнародної економічної інтеграції.
- •35. Регулювання міграційних процесів на державному та міжнародному рівнях
- •36. Поняття міжнародних розрахунків.
- •37. Передумови та етапи формування єс
- •38. Некомерційні форми і засоби технічного обміну
- •39. Валютна політика України.
38. Некомерційні форми і засоби технічного обміну
39. Валютна політика України.
Валютна політика кожної країни визначається політикою державного
регулювання економіки загалом, ступенем втручання органів державної
влади у валютно-кредитні та фінансові відносини. Валютна політика — це
сукупність заходів, які здійснюються державою у сфері міжнародних
валютних відносин відповідно до поточних (тактичних) та довгострокових
(стратегічних) цілей країни. Уряд і Національний банк України здійснюють
валютну політику відповідно до принципів загальної економічної політики
України. Основною метою валютної політики Національного банку України як
складової монетарної політики є стабілізація курсу національної грошової
одиниці та збалансованість платіжного балансу країни.
Довгострокова валютна політика передбачає заходи, спрямовані на
забезпечення макроекономічної стабільності та створення умов довіри
внутрішньої економіки й іноземного бізнесу до національної валюти,
стимулювання розвитку експорту, повернення в країну заробленої іноземної
валюти тощо.
Завданням короткострокової валютної політики є забезпечення стабільного
функціонування національної валютної системи, сприяння збалансованості
платіжного балансу, гармонізації інтересів експортерів та імпортерів.
Складовими валютної політики в узагальненому вигляді є:
валютне регулювання;
валютний контроль;
міжнародне валютне співробітництво та участь у міжнародних
валютно-фінансових організаціях.
Валютне регулювання — це регламентація державою міжнародних розрахунків
і порядку проведення валютних операцій.
Важливою складовою валютної політики є також валютний контроль. Згідно з
чинним законодавством України Національний банк є головним органом
валютного контролю.
Одним із елементів валютної політики є міжнародне валютне
співробітництво України та участь у міжнародних фінансових організаціях.
Значна роль у формуванні довгострокової валютної політики належить
міжнародним валютно-фінансовим установам, таким як Міжнародний валютний
фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР),
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
