- •1.Загальна характеристика дієслова.
- •2. Дієслівна парадигма:5 типів форм.
- •3. Порівняльна характеристика фінітних та не фінітних форм.
- •4. Інфінітив – початкова форма дієслова.
- •5. Формотворчі основи дієслова.
- •6. Класи дієслів.
- •7.Категорія виду дієслова : загальна характеристика.
- •9.Значення дієслів доконаного і недоконаного виду.
- •10. Видова пара. Способи творення видової при,широке і вузьке розуміння видової пари.
- •14.Дієслова з постфіксом –ся.
- •15.Категорія перехідності – неперехідності – синтаксична категорія:прямо – перехідні,непрямо – перехідні та неперехідні дієслова.
- •16.Дискусійний характер категорії стану в українському мовознавстві.
- •17. Дієслова активного і пасивного стану.
- •18.3 Точки зору щодо категорії стану.
- •19.Дієслова з постфіксом –ся утворені від перехідних.
- •21.Категорія способу. Загальна характеристика : дискусійність статусу (Вихованець)
- •22.Дієслова дійсного способу.
- •23.Дієслова умовного способу: значення,творення.
- •24.Дієслова наказового способу:значення ,творення.
- •25.Спонукальний і бажальний спосіб як контамінація умови і наказу.
- •26.Загальна характеристика категорії часу.
- •27.Дієслова теперішнього часу:значення,творення.
- •28.Дієслова минулого часу:значення,творення.
- •29.Дієслова майбутнього часу:значення,творення.
- •30.Загальна характеристика категорії особи:головні значення,другорядні значення.
- •31.Безособові дієслова (парадигма,значення,3 групи).
- •32.Комплексний характер парадигми способу дієслова.
- •33.Дієвідмінювання – основна граматична риса дієслова .2 способи зміни за особами.
- •35.Дієприкметник.
- •36.Творення дієприкметникових форм.
- •37.Дієприслівник – особлива форма дієслова.Творення дієприслівникових форм.
- •38. Безособові форми на –но,-то.
- •39.Прислівник – самостійна частина мови:загальна характеристика.
- •40.Класифікація прислівника за синтаксичною функцією.
- •41.Семантична класифікація атрибутивних прислівників.
- •42.Ступені порівняння якісно – означальних прислівників.
- •43.Предикативні прислівники.Дискусія статусу станівника в українській граматиці (значення,3 класи слів).
- •44.Модальні прислівники.Дискусія статусу модальника в українській граматиці.
- •45.Клас службових слів.
- •46.Прийменник – службова частина мови: загальна характеристика.
- •47.Первинні прийменники.
- •48.Вторинні прийменники.
- •49.Загальна характеристика сполучника.
- •50.Сурядні сполучники.
- •51.Підрядні сполучники.
- •52.Частка – службова частина мови.
- •53.Фразові частки.
- •54.Словотворчі та формотворчі частки.
- •55.Особливий статус вигука в українській мові.
- •56.Класифікація вигука за походженням і будовою.
- •57.Класифікація вигука за значенням.
43.Предикативні прислівники.Дискусія статусу станівника в українській граматиці (значення,3 класи слів).
ПРЕДИКАТИВНІ прислівники (їх виділяють М.Леонова, І.Уздиган, І.Вихованець та ін.), – виступають присудком в односкладному безособовому реченні:Сьогодні надворі зелено. Дуже мені легко. Дуже мені трудно
Щерба до кат. Стану відніс незмінні слова ,які виражають стан людини або природи і виступають присудком у односкладному безособовому реченні:Мені сумно. Таку ідею підхопили ще деякі мовознавці Жовтобрюх, Горпинич і виділили таку частину мови ,як СТАНІВНИК.
За значенням предикативні прислівники поділяються на такі групи:
1) прислівники, які виражають фізичний стан людини: жарко, холодно, боляче, млосно;
2) прислівники, які виражають психічний, емоційний стан людини: весело, жаль, журно, легко, радісно, спокійно, тривожно;
3) прислівники, які виражають стан навколишнього середовища: темно, тихо, спекотно, душно, морозно, вітряно, зоряно, сонячно, похмуро;
4) прислівники, з модальним значенням: варто, доцільно, можна, необхідно, потрібно, слід, треба.
Морфологічні класи предикативних прислівників:
1.Прислівники із суфіксом -о-,-е-:Мені весело.На дворі холодно
2. Предикативні прислівники із модальним значенням: треба,можна,потрібно,варто,слід,немає
3. Слова : жаль, страх, сором, гріх, диво, пора, досада, охота,лінь, жах – вони є омоформами іменників.
44.Модальні прислівники.Дискусія статусу модальника в українській граматиці.
МОДАЛЬНІ прислівники - що передають ставлення мовця до змісту висловлення (їх виділяють І.Вихованець, К.Городенська, М.Леонова, І.Уздиган та ін.). Вони вживаються у функції детермінантного члена речення (функція вставного слова з модальним значенням)): Ця сперечка виникла ще вчора, Може, у печерній ще добі, Але буть додатком до мотора Для людини мало, далебі!
Виноградов висловив ідею про те ,що існує частина мови – МОДАЛЬНІ СЛОВА. Жовтобрюх та Горпинич під впливом Виноградова виділяли таку частину мови як МОДАЛЬНИК.
За значенням модальні прислівники поділяються на такі групи:
1) прислівники із значенням реальності, достовірності, ствердження: безперечно, безумовно, дійсно, звичайно, зрозуміло, природно;
2) прислівники із значенням можливості, імовірності, припущення: вірогідно, здається, ймовірно, мабуть, може, можливо, очевидно, певно;
3) прислівники із значенням суб’єктивної оцінки кого- або чого-небудь: по-моєму, як на мене, по-твоєму, як на тебе, по-вашому, як на вас;
4) прислівники із значенням логічного впорядкування мовлення: до речі, взагалі, зрештою, нарешті, зокрема, словом, кінець кінцем, по-перше, по-друге і под.
45.Клас службових слів.
До службових слів належать прийменники,сполучники та частки. Окремо виділяється вигук.
Службові слова або виражають синтаксичні відношення між словами(прийменники і сполучники) , або надають словам додаткового смислового чи емоційного відтінку(частки).Службові слова не мають лексичного значення ,вони не називають ні предметів,ні ознак,ні дій,ні кількості, тому в реченні не бувають самостійними членами.