43. Стимулюючо-мотиваційний компонент процесу навчання: суть, призначення. Основні способи мотивації навчальної діяльності учнів

Є продовженням цільового компонента.

Призначення, суть – формувати в учнів позитивне ставлення до навчання, викликати у них внутрішню потребу оволодіння знаннями.

Учень повинен вчитися, але чи він хоче?

Коня можна привести до водопою, але заставити його пити воду не можна…

Паскаль: студент (учень) не посудина, яку необхідно заповнити, а факел, який необхідно запалити.

Мотивація навчальної діяльності учнів – це застосування різних способів і засобів формування в учнів позитивних мотивів і через них позитивного ставлення до навчання.

Мотив (від лат рухаю) – це внутрішні імпульси, що спонукають до дії, яка відображає об’єктивні потреби й інтереси людини.

Основні групи мотивів:

1. Група пізнавальних мотивів

1.Безпосередньо спонукаючі мотиви: залежить переважно від особистості і діяльності вчителя, відібраного ним матеріалу і методів його подання учням. Вони опираються на мимовільній увазі і основані на позитивних емоціях: симпатія до вчителя, цікаве ведення заняття, засоби навчання та інше.

Ці зовнішні впливи отримують своє внутрішнє відображення у свідомості учнів.

2. Перспективно спонукаючі мотиви: пов’язані із спрямованістю діяльності учня на майбутнє:

• Інтерес до предмету як основи для майбутнього фаху

• Інтерес до певного виду діяльності (малювання, спів…)

3. Інтелектуально спонукаючі мотиви: в основі лежить зацікавлення, інтерес до самого процесу розумової діяльності

• Бажання і прагнення знайти самостійну відповідь на поставлене питання чи проблему

• Почуття задоволеного від успішного вирішення завдання, проблеми

ІІ. Група соціальнгих мотивів. Соціальні мотиви: усвідомлення відповідальності, обов’язку, необхід-ності навчатися (широкі соціальні) і вузькі – самоствердження, прояв честолюбства, прагнення вчитися, тому, що дав обіцянку…

Основні способи мотивації:

1.Підбір матеріалу, інформації, яка б викликала живий інтерес та емоції

2.Створення ситуації успіху

3.Практична, соціально зорієнтована значущість матеріалу, що вивчається

4.Постановка проблемного завдання

Мало пропозиції, простої постановки учителем завдання, його необхідно поставити так, щоб викликати в учнів пізнавальний інтерес, спонукати до активного мислення

Психолог С.Рубінштейн: Мислити людина починає тоді, коли в неї виникає потреба щось зрозуміти. Мислення здебільшого починається з проблеми чи питання, з подиву або здивування, із суперечності…

Домашні заготовки – проблемні ситуації, завдання – добре продумані, логічно вмонтовані, розраховані на тільки на наявні можливості вихованців, а й на найближчу зону їхнього інтелектуального розвитку.

Тема «Кліматотворчі чинники»: Як можна пояснити такий парадокс, що на Тихоокеанському побережжі Південної Америки утворилася пустеля Атакама. Адже відомо, що з наближенням до океану вологість повітря збільшується. Чому ж тут ні? (Перуанська)

Тема «Основні нерівності земної поверхні»: Поясніть, чому, на вашу думку, Прикаспійська низовина не затоплюється морем, адже на карті видно, що вона знаходиться на 100 м нижче рівня моря