4. Розкрийте головні положення філософії екзистенціалізму.

Однією з провідних течій суспільної думки ХХ ст. є екзістенціальна філософія, що на перший план висунула ідею абсолютної унікальності людського буття, зосередившись навколо проблеми людини та її місця в світі. Першим поняття «екзистенція» запровадив С. К`єркегор. «Екзистенція» - «внутрішнє» буття, що поступово переходить у зовнішнє. У наш час ек-зм є найбільш впливовим напрямком гуманістичної думки. Представниками є М.Хейдеггер, К.Ясперс, А.Камю, Ж.-П. Сартр та ін.Основними проблемами ек-зму стали: людина як унікальна істота, філософія буття, гуманізм, історія західно-європейської цивілізації, проблема свободи та відповідальності, смерті як найпотаємнішої суті людського існування, проблема часу як характеристики людського буття.Екзістенція, вважали Хайдеггер і Сартр, є буттям, яке спрямоване до «ніщо» і яке усвідомлює свою кінцевість. Визначаючи екзістенцію через її скінченність, ек-лісти тлумачать її як «часовість», реальною точкою вудрахунку якої є смерть. Тому саме час є найсуттєвішою хар-кою буття.

Ще одним важливим визначенням екзістенції є трансцендування, тобто вихід за свої межі. К.Ясперс визначає ек-зм як філософію буття людин, яка виходить за межі людини. Але поняття «трансцендентне» розглядається представниками ек-зму неоднозначно. З точки зору Сартра і Камю, трансценденція є «ніщо», яке виступає як найглибша таємниця екзистенції . А Ясперс і Марсель визнають реальність трансцендентного, пов`язуючи з ним життя і долю людини. Таке неодозначне тлумачення трансцендентного дає змогу виділити два основних напрямки в ек-змі: релігійний (К.Ясперс) – закликає до руху від світу до Бога, до самозаглиблення, що зробить можливим досягнення нового, «трансцендентного» виміру буття; атеїстичний (Ж.-П.Сартр, А.Камю) – він вчить, навіть, коли бога немає, то все ж є, принаймні, одне буття, в якому існування передує сутності, буття, яке існує до свого визначення за допомогою понять. Цим буттям є людина, людська реальність. Людина спочатку існує, зустрічається, з`являється у світі, і лише потім вона визначається.Людина в ек-змі трактується як істота, якій судилося перебувати в історії, яка «закинута» в історію і не може прожити поза нею, але яка в той же час здатна з усією стійкістю витерпити саму перспективу занепаду і кінця історії. Філософи – ек-сти в зв`язку з цим спрямували увагу сучасників до проблеми смерті. А.Камю заявив, що основним питанням філософії має бути питання самогубства. Він вбачав своє гуманістичне завдання у тому, щоб допомогти людині, яка перебуває у відчаї, зберегти життя. Ек-зм здійснив спробу теоретично обгрунтувати свободу людини в усвідомленні та створенні історичних умов для подолання відчаю та страху в глобальній історичній ситуації, коли людство опиняється на межі двох можливостей – вижити чи загинути.Отже, можна зробити висновок, екзистенціальна філософія – це цілісний ідейний рух, сконцентрований навколо проблеми людини, що сформувався на історичному грунті соціальної кризи ХХ ст., ек-ціальна філософія спробувала відшукати теоретико методологічні шляхм до комплексного вивчення людини.