Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
описові по алфавіту.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

47) 77. Суть та особливості міжнародних науково-технічних відносин

Міжнародні науково-технічні відносини – це відносини між суб'єктами світового господарства, пов'язані з розвитком і використанням світових досягнень науки та техніки.Міжнародні науково-технічні відносини відображають зв'язки по:

- спільному проведенню науково-дослідних робіт;- спільній розробці і використанню науково-технічних нормативів і стандартів;- обміну результатами наукових робіт;- проведенню спільних досліджень (НД, ДКР);- впровадженню та використанню спільних науково-технічних програм.

В організаційно-виробничому аспекті міжнародні науково-технічні відносини можна класифікувати на:

- обмін загальною науково-технічною інформацією;- укладання та реалізацію контрактних угод щодо проведення НД ДКР;- здійснення міжнародних науково-технічних програм по спеціальних проблемах (біотехнологія, генна інженерія і т.д.);- спеціалізація в галузі науково-технічних робіт;- кооперування в галузі науково-технічних робіт (об'єднання зусиль партнерів з метою спеціального розв'язання науково-технічних задач);- міжнародні науково-виробничі об'єднання: - міжнародні науково-дослідні організації;- міжнародні науково-дослідні інститути (МАГАТЕ інститут ядерних досліджень в Дубліні);- міжнародні науково-технічні лабораторії (лабораторія сильних полів у Варшаві);- міжнародні науково-технічні центри (центр по електрозварюванню – інститут ім. Патона).

Міжнародне науково-технічне співробітництво (МНТС) – це форма МЕВ, яка являє собою систему економічних зв'язків у сфері перетину науки, техніки, виробництва, послугової діяльності та торгівлі і існує на основі спільних, наперед вироблених та узгоджених намірів, які закріплені в міжнародних економічних договорах.

Серед великої кількості міжнародних організацій, що діють на рівні міжнародного науково-технічного співробітництва, помітно виділяється Світова організація інтелектуальної власності – це міжурядова організація, що має статус спеціалізованогозакладу ООН, заснована в 1970.

48) 13. Суть та показники світової торгівлі

Світова (всесвітня) торгівля — це торгівля, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі державних кордонів.

У фіксований митною статистикою обсяг експорту товарів залеж­но від їх походження і призначення входять:

1.  Вивезення товарів, виготовлених (вироблених і перероблених) У даній країні.2.  Вивезення вітчизняних товарів, особливо сировини і напівфаб­рикатів, для перероблення за кордоном під митним контролем знаступним поверненням. 3.  Реекспорт — вивезення товарів, раніше завезених з-за кордо­ну, включаючи товари, які продані на міжнародних аукціонах, то­ варних біржах тощо.4.  Тимчасове вивезення за кордон вітчизняних товарів (на виставки, ярмарки тощо) з наступним їх поверненням, а також ви­везення тимчасово завезених зарубіжних товарів (на аукціони, вис­тавки, ярмарки тощо).

 Постачання в рамках транснаціональних корпорацій (ТНК), а також вивезення продукції в порядку прямих виробничих зв'язків. У обсяг імпорту входить:

1.  Ввезення з-за кордону товарів для реалізації на ринку. 2.  Реімпорт — зворотне ввезення з-за кордону вітчизняних това­рів, раніше вивезених туди.3.  Імпорт товарів (сировини, напівфабрикатів, вузлів, деталей) для перероблення у даній країні й вивезення за кордон. 4. Тимчасово завезені (на міжнародні виставки, аукціони, ярмарки) товари.5.  Імпортне постачання продукції в рамках ТНК..

Будь-якій державі для успішного функціонування на всесвітньо­му ринку необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструк­туру — систему, яка може забезпечити просування товарів та по­слуг від виробника до споживача в іншій країні. У цій системі основними є матеріально-технічна база (склади, які обладнані необ­хідним устаткуванням) та спеціалізовані організації для післяпро­дажного технічного обслуговування. Країна, яка не має зовнішньо­економічної інфраструктури, змушена багато витрачати для забез­печення доступу до зовнішньоекономічної інфраструктури інший держав (для оплати транспортування, страхових та банківських послуг, послуг торгових домів чи компаній тощо).

Стан зовнішньої торгівлі характеризується низкою показників, -серед яких основними є її обсяг, динаміка експорту та імпорту, то­варна та географічна структура.

Обсяг світової торгівлі визначається в натуральних і вартісних показниках. Вартісні показники переважно розраховуються у національній валюті й переводяться у долари США для їх порівнян­ня. Країни з високим рівнем інфляції розраховують експорт та імпорт одразу в доларах США. Для вартісної оцінки експорту більшість країн використовує базу цін ФОБ (FOB — Free on Board ("вільний на борту судна")), за якою продавець зобов'язаний достави­ти товар у порт відвантаження і завантажити його на борт судна. Для оцінки імпорту найчастіше використовується база цін СІФ (Clf1 — Cost, Insurance and Freight ("вартість, страхування і фрахт")); при цьому продавець за свій рахунок фрахтує судно, вантажить то­вар і страхує його від ризиків.

За таких умов вартість світового експорту завжди менша від вартості світового імпорту на розмір витрат для перевезення і стра­хування вантажів.Фізичний обсяг світової торгівлі оцінюється у вагових одини­цях (тоннах, кілограмах, фунтах) або у специфічних одиницях вимі­рювання (барелях, бушелях, мішках).Зміна обсягів торгівлі характеризується динамікою зовнішньо­торговельного товарообороту. Зовнішньоторговельний товарооборот країни — це сума її експорту та імпорту. Різниця між сукупним імпортом і експортом протягом певного періоду (року, кварталу тощо) становить сальдо торгового балансу. Воно є активним (пози­тивним), якщо експорт за вартістю перевищує імпорт, і пасивним (від'ємним), коли ситуація протилежна. Покривають негативне саль­до торгового балансу золотом або конвертованою валютою.Якщо вимірювання ведеться у натуральних одиницях, динаміка зовнішньоторговельного товарообороту виражається в індексах фізичного обсягу експорту та імпорту. ЦІ індекси відображають тенденції в зміні обсягів реальних мас товарів.На вартісні показники впливають ціни. Тому вартість, наприк­лад, експорту може зменшитись, навіть якщо збільшуються фізичні обсяги проданих товарів, коли ціни на них знизились. І навпаки, збільшення вартісних показників зовнішньоторговельного товаро­обігу може відображати не фізичне збільшення торгівлі, а зростан­ня товарних цін.

Ступінь активності у світовій торгівлі є однією з головних ознак участі країни у міжнародних економічних відносинах. Для її оцін­ки використовуються такі показники:

а) експортна квота; б) імпортна квота; в) структура експорту; г)  структура імпорту; д)  порівняльне відношення частки країни у світовому вироб­ництві ВВП/ВНП та її частки у світовій торгівлі.

Експортна квота відображає відношення обсягу експортованих товарів і послуг до ВВП/ВНП. На рівні галузі — це питома вага експортованих галуззю товарів І послуг в їх загальному обсязі.

Імпортна квота — це відношення обсягу імпорту до ВВП/ВНП. Питома вага експорту та імпорту у ВВП/ВНП є кількісним індика-тором відкритості економіки у першому наближенні. Комплексні­шим показником відкритості вважають зовнішньоторговельну квоту. Вона виражається відношенням обсягу зовнішньоторговель­ного обороту до ВВП/ВНП.

Структура експорту — це відношення або питома вага експортова­них товарів за видами і ступенем їх перероблення. Цей показник характеризує спрямованість експорту (сировинна, машинно-технологічна тощо) та роль країни в міжнародній галузевій спеціа­лізації.

Структура імпорту характеризує склад І відношення обсягів сиро­вини і готової кінцевої продукції, які ввозяться в країну.

Показник порівняльного відношення частки країни в світовому виробництві ВВП/ВНП та її частка в світовій торгівлі характери­зують відповідність вироблених товарів світовому рівню якості та рівень розвитку галузі. Так, якщо частка країни у світовому вироб­ництві певного виду товару становить 5 %, а частка у світовій торгівлі цим видом товару 1 %, то це свідчить про невідповідність якості цього виду товару світовим вимогам, а отже, і про низький рівень розвитку галузі загалом.