26. Види обов.Страх.Від нещасн.Випадк.

Ст. 7. Види обов'язкового страхування В Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування:

1.медичне страхування;

2.особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;

3.особисте страхування працівників відомчої(крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

4.страхування спортсменів вищих категорій;

5.страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

6.особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

7.авіаційне страхування цивільної авіації;

8.страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

9.страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

10.страхування засобів водного транспорту;

11. .страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків с/г підприємствами всіх форм власності;

12. страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установкиза ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;

13. страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;

14.страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, в

27. Добровільне страхування від нещасних випадків.

Страхування від нещасних випадків поділяється на дві форми: до­бровільне й обов'язкове. Добровільне страхування від нещасних ви­падків передбачає більш широкі можливості для страхувальника щодо вибору видів страхування.

Основною метою добровільного страхування від нещасних ви­падків є відшкодування збитків, нанесених життю і здоров'ю застра­хованого внаслідок нещасного випадку, що не може бути відшкодо­вано за обов'язковими видами особистого страхування від нещасних випадків.

Добровільне страхування громадян від нещасних випадків здій­снюється на підставі умов та правил, що враховують особливості як індивідуального страхування громадян, так і колективного страху­вання працівників від нещасних випадків за рахунок коштів підприємств. Особливі умови можуть застосовуватися в разі страхування дітей шкільного віку та учнів спеціалізованих навчальних закладів на випадок травми внаслідок нещасного випадку, а також військовослужбовців. Вони відбивають особливості ризику цих категорій застрахованих.

Страхувальниками можуть бути як юридичні особи, так і дієздатні громадяни, котрі уклали зі страховиками договори страхування. Стра­хувальники можуть укладати зі страховиками договори про страху­вання від нещасних випадків третіх осіб (застрахованих осіб), які можуть набувати прав та обов'язків страхувальника згідно з догово­ром страхування. Одночасно страхувальники мають право при укла­данні договорів страхування призначати громадян або юридичних осіб для отримання страхових сум, а також замінювати їх до настання стра­хового випадку.

Важливими умовами страхування громадян від нещасних ви­падків є:

- обмеження терміну страхування;

- обмеження віку страхувальників;

- обмеження обсягу страхової відповідальності, - обумовленої нас­лідками нещасних випадків, які сталися із застрахованим у періоддії договору;

- настання нещасного випадку в період дії договору страхування, зміст якого обумовлений діючими правилами страхування (випла­ти здійснюються за його наслідки, а не за фактом нещасного ви­падку);

- пропорційний розмір виплати страхової суми залежно від ступеня втрати здоров'я, працездатності або часу лікування;

- обумовлений перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку;

- обумовлений термін виплати страхової суми;

- визначення трирічного строку давності з дня прийняття страхови­ком рішення про страхову виплату або відмову у виплаті для звер­нення страхувальника з приводу виплати страхової суми за втрату здоров'я внаслідок нещасного випадку.

До страхових випадків відносяться: смерть застрахованого вна­слідок нещасного випадку, травмування застрахованої особи внаслі­док нещасного випадку.

Тарифи при страхуванні громадян від нещасних випадків, що ста­лися як під час виконання застрахованим своїх службових обов'язків, так і поза роботою, застосовуються залежно від групи ризику, до якої належить застрахований та виду страхування (повний страховий за­хист, чи захист лише на виробництві). Тарифи встановлюються на під­ставі актуарних розрахунків і коливаються в основному від 0,5 до 2,0%

Договір страхування укладається на обумовлений термін, в основному це - один рік, але термін може бути більшим або меншим

Існує багато інших особливостей страхування громадян від нещас­них випадків, але вони мають здебільшого місцевий (регіональний) характер і не набули широкого застосування.