18. База даних, фонд та архів даних визначення та призначення.

База даних –– це поiменована, структурована сукупнiсть взаємо­пов’язаних даних, якi характеризують окрему предметну область i перебувають пiд управлiнням СУБД. Предметна область - це один чи кiлька об’єктiв управлiння (або певнi їх частини), iнформацiя яких моделюється за допомогою БД i використовується для розв’язання рiзних функцiональних задач.

БД являє собою iнтегроване сховище даних, яке використовується багатьма споживачами i забезпечує незалежність даних вiд прикладних програм. Зв’язок кiнцевих користувачiв i прикладних програм з БД відбувається через СУБД, яка виступає iнтерфейсом мiж користувачем i базою даних. Користувачами БД можуть бути окремі фізичні особи чи прикладні програми.

о соби чи прикладні програми.

Усi данi, якi зберiгаються в БД, подiляються на фонд i архiв даних, що пов’язано з відмінністю в технологiчних режимах використання даних. Фонд даних –– це активнi данi, з якими постiйно працюють прикладнi програми та користувачi, якi зберiгаються на вiнчестерi й перебувають безпосередньо пiд управлiнням СУБД. Архiви –– це архiвнi копiї файлiв БД, якi зберiгаються на стримерi, гнучких магнiтних дисках, сiдеромi чи на вiнчестерi iншої ЕОМ. В архiвах зберiгаються неактивнi данi, що вже вiдпрацювали, але їх необхiдно зберiгати згiдно з нормативними та законодавчими актами досить тривало. В архiвах також зберiгаються страховi копiї файлiв БД, якi використовуються для вiдновлення БД в разі її руйнування при рiзних збоях.

19. Підходи до проектування на зовнішньому рівні.

Етапи проектування БД вiдповiдають рiвням подання даних у БД, тобто є 4 етапи проектування БД: зовнішній, iнфологiчний, логiчний (даталогiчний), внутрiшній.

Метою проектування на зовнiшньому рiвнi є розробка позамашинного iнформацiйного забезпечення, яке вміщує систему вхiдної (первинної) документацiї, що характеризує певну ПО, систему класифiкацiї та кодування технiко-економiчної iнформацiї, а також перелiк вiдповiдних вихiдних повiдомлень, якi потрiбно формувати за допомогою АБД.

Iснує два пiдходи до проектування баз даних на зовнiшньому рiвнi: «вiд предметної областi» i «вiд запиту». Пiдхiд «вiд предметної областi» полягає в тому, що формується зовнiшнє iнформацiйне забезпечення всiєї предметної областi без урахування потреб користувачiв i прикладних програм. Iнодi цей пiдхiд називають іще об’єктним, чи непроцесним. Переваги: об’єктивнiсть, системнiсть при вiдображеннi ПО i стiйкiсть iнформацiйної моделi, можливiсть реалiзації великої кiлькості прикладних програм i запитiв, у тому числi незапланованих при створеннi БД. Недолік: значний обсяг робiт, який потрібно виконати при визначеннi iнформацiї, яка пiдлягає фiксацiї в БД, що вiдповiдно ускладнює i збiльшує термiн розробки проекту.

При пiдходi «вiд запиту» основним джерелом iнформацiї про предметну область є вивчення запитiв користувачiв i потреб прикладних програм. Цей пiдхiд також називається процесним, чи функцiональним. При такому пiдходi БД проектується для виконання поточних задач управлiння без урахування можливостi розширення системи i виникнення нових задач управлiння. При його використаннi можуть виникнути складностi в агрегацiї вимог рiзних користувачiв i прикладних програм. Проте за такого пiдходу значно зменшується трудомiсткість проектування, а отже, є можливiсть створити систему з високими експлуатацiйними характеристиками.

Однак узятий окремо кожний iз цих методiв не може дати достатньо iнформацiї для проектування рацiональної структури БД. Тому при проектуваннi БД доцiльно спiльно використовувати ці два пiдходи.