43. Нормування видатків. Види норм.

Нормування видатків – це визначення обсягу витрат на розрахункову планову одиницю, яка характеризує обсяг діяльності відповідної бюджетної установи.

Для визначення суми видатків за нормативного методу розрахунку треба знати норму видатків на розрахункову одиницю.

Норма видатків - це величина затрат на планову розрахункову одиницю (наприклад на один клас, одного вихованця, на один квадратний метр площі). Норми затрат встановлюються за однорідними видатками і однотипними установами.

Фінансова норма – науково-обгрунтований розмір витрат фінансових ресурсів на різні види діяльності установ в розрахунку на відповідну одиницю.

Вона є вартісним вираженням матеріальних і трудових витрат. Розрахунок фінансових норм для бюджетних установ має здійснюватися за такою моделлю:

Спочатку розраховують індивідуальні норми за статтями витрат бюджетної установи, потім на основі індивідуальних норм розробляють укрупнені, потім на основі укрупнених норм розробляють зведені фінансові норми бюджетних установ.

Індивідуальні -  на рівні бюджетної установи.

Укрупнені – на рівні міністерства, відомства.

Зведені  - на рівні держави чи області.

Розрізняють такі види норм за економічним змістом:

1.  Натуральна норма – це кількісний набір продуктів або інших матеріальних цінностей на одну розрахункову одиницю.

Грошова – це матеріальна норма, переведена в грошову форму по держцінам, тобто вартісне вираження натуральної норми. Якщо бюджет являється єдиним джерелом фінансування то фіннорма являється одночасно і бюджетною.

Матеріальна норма (натуральна) – відображає витрати матеріальних ресурсів( в кількісному вираженні) на одиницю виміру витрат ( кількість продуктів харчування на 1 жителя).

За методами створення грошової норми  вони бувають:

Індивідуальна – по цій нормі складають кошториси бюджетні установи. Використовуються для звітного планування, яке здійснюється фінорганами.

Комбінована – об’єднує групу індивідуальних норм перерахованих на розрахункову одиницю, яка характеризує виробничу діяльність закладів даного типу( при визначенні витрат на утримання шкіл – класи).

Типова – розраховують не на розрахункову одиницю, а в цілому на конкретний заклад в розрахунку на рік. Їх використовують при плануванні витрат на утримання масових закладів (сільрада, бібліотеки).

За юридичним змістом:

Обов’язкова – встановлюється актами вищих органів Держвлади та управління( наприклад ставки ЗП).

Норматив на відміну від норм не мають  безпосереднього зв’язку з одиницею нормування, а встановлюється правовими актами(ставки ЗП, нарахування).

Розрахункова – середні витрати на розрахункову одиницю ( кількість стаціонарних лікарень, ліжок, кількість поліклінік, учбових закладів – сітьові показники).

44. Склад і структура видатків бюджету на освіту

Видатки на освіту здійснюються за такими групами закладів і заходів:

1) Дошкільна освіта:

• дошкільні заклади освіти.

2) Загальна середня освіта:

• загальноосвітні школи (в т.ч. школа-дитячий садок, інтернат при школі), спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми;

• вечірні змінні школи.

3) Заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допо­моги та реабілітації:

• загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати санаторного типу;

• загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, які за­лишилися без піклування батьків;

• дитячі будинки (в тому числі сімейного типу, прийомні сім´ї);

• спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи та інші за­клади освіти для дітей з вадами у фізичному чи розумовому розвитку;

• загальноосвітні школи соціальної реабілітації;

• допомога дітям, які перебувають під опікою, піклуванням.

4) Позашкільна освіта:

- позашкільні заклади освіти, заходи із позашкільної роботи з дітьми.

5) Професійно-технічна освіта:

• професійно-технічні заклади освіти;

• професійно-технічні училища соціальної реабілітації.

6) Вища освіта:

- вищі заклади освіти І та II рівнів акредитації;

- вищі заклади освіти III та IV рівнів акредитації.

7) Післядипломна освіта:

- заклади післядипломної освіти III—IV рівнів акредитації (академії, інститути, центри підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення);

- інші заклади і заходи в галузі післядипломної освіти.

8) Інші заклади та заходи в галузі освіти:

- придбання підручників;

- методична робота, інші заходи з народної освіти;

- служба технічного нагляду за будівництвом і капітальним ре­монтом;

- централізовані бухгалтерії;

- групи з централізованого господарського обслуговування;

- інші заклади освіти.

Фінансування установ, закладів та заходів освіти здійснюється за рахунок таких джерел :

1) кошти державного та місцевих бюджетів;

2) кошти юридичних і фізичних осіб, громадських організацій, фондів;

3) спонсорські та доброчинні внески і пожертвування;

4) кошти галузей народного господарства, плата за додаткові освітні послуги та інші послуги, що надаються закладами освіти.

45. Фінансування загальноосвітніх шкіл.

Основну частину видатків бюджету на освіту складають видатки, спрямовані на фінансування загальноосвітніх шкіл.

Розмір витрат на утримання шкіл визначається кошторисом доходів і видатків. Вихідною базою для визначення розміру асигнувань за основними статтями кошторису школи є кількість учнів і класів, яку відображають у кошторисі на дві дати : 1 січня та 1 вересня планового року. На основі цього розраховують к-сть педагогічних ставок у школі за 3 показниками : к-сть класів, к-сть навчальних занять, норми навчального навантаження учителів на тиждень.

Фінансово-господарська діяльність загальноос­вітніх шкіл здійснюється на основі єдиного кош­торису доходів і видатків.

Джерелами формування кошторису є:

• кошти місцевого (Державного) бюджету за нормативами фінансування загальної освіти в об­сязі державних стандартів освіти;

• кошти, одержані за підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів згідно з укладеними договорами;

• плата за надання додаткових освітніх послуг;

• кошти, одержані за науково-дослідні роботи;

• доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень;

• дотації місцевих Рад народних депутатів;

• кредити і позики банків;

• валютні надходження;

• добровільні грошові внески, матеріальні цінності, отримані від підприємств, установ, органі­зацій, окремих громадян.

Видатки на загальноосвітні школи складають­ся з поточних і капітальних.

Поточні видатки включають:

• оплату праці працівників;

• нарахування на заробітну плату;

• придбання предметів постачання та матеріалів;

• інші.

Капітальні видатки включають:

• придбання основного капіталу;

• капітальні трансферти;

• придбання землі і нематеріальних активів;

• інше.