160. Які умови виникнення неолібералізму і в чому його відміна від кейсіанства.

Неолібералізм виник майже одночасно з кейсіанством у 30-ті роки, як самостійна система поглядів на проблему державного регулювання економіки. Неоліберальна концепція і в теоретичних розробках, і в практичному використанні грунтується на ідеї пріоритету умов для необмеженої вільної конкуренції завдяки визначеному втручанню держави в економічеі процеси. Державне втручання розглядається не проти дії законів ринку, не для досягнення якогось нового стану, не для уповільнення, а для прискорення природного процесу розвитку. В цьому основний зміст неоліберальних концепцій ринкового господарства.

Якщо кейсіанство вважає найбільш важливим здійсненням активного державного втручання в економіку, то неолібералізм таким вважає відносно пасивне державне регулювання. У кейсіанстві перевага надається сукупності державних заходів, спрямованих на інвестування різних сфер економіки, розширення обсягів урядових замовлень, закупок, посилання податкової політики, крайні прояви яких призводять, дл дефіциту державного бюджету та інфляції. Неолібералісти виступають за лібералізацію економіки, використання принципів вільного ціноутворення, за провідну роль в економіці приватної власності і не державних господарських структур. Вони ж вбачають суть регулювання економіки державою у функціях “спортивного суд’ї”.

162. Охар-йте сутність концепції німецьких неолібералів про “соціальне ринкове госп-во” і типи “ек-них сис-ем”.

Серцевиною німецького неолібералізму стала “теорія соціального ринкового госп-ва”, основу якої розробив Ойкенен, а деталізували його однодумці – Рьопке, Людвіг Ерхард, Рюстов. Таке госп-во ґрунтується на 4 основних принципах, сформульованих Ойкененом:

-забезпечення відкритості ринку, вільної конкуренції без монополістичних обмежень;

-свобода всіх госп.угод, тобто право підприємців продавати товари і купувати ваир.ресурси без всяких обмежень;

-приватна власність як основа свободи конкуренції і свободи угод;

-повна відповідальність підприємців за результати своєї діяльності.

Ця концепція була реалізована в ек.політиці 50-х років Ерхардом. Він займачи пост директора Економічної Ради забезпечив впровадження конфіскаційно грошової реформи, яка передбачала стимулюючий вплив на ек-ку та створення засад ринк.механізму саморегуляції. Одночасно з грошовою розпочалась і господарська реформа, що полягала в лібералізації ек.життя. Наслідки реформ: різкий хаос в ек.процесах, але згодом вони стабілізувались.

163. Розкройте суть теорії “сформованого суспільства” л. Ерхарда.

У 1965 р. Ерхард заявив про завнршення в ФРН програми утворення соціального ринк. Госп-ва , яка перетворила цю країну в “сформоване суспільство”(“С.С.”). Доктрина “С.С.” згідно з думкою Ерхарда та його прибічників- це пошук кращого натурального ек.порядку, якого можна досягти через створення соц-го ринк.госп-ва. Роль держ.регулювання в розумінні неолібералів можна охар-вати словами Ерхарда: “конкуренція скрізь- де можливо, регулювання там- де необхідно”. Теоретики “С.С.” великого значення надають державній соц-ній політиці. Вони вважають, що держава повинна виділяти необхідні засоби на соц.послуги. Однак соц.послуги держави мають обмежуватись певними рамками і не порушувати розумну рівновагу між ефективністю господарювання і вимогами соц.справедливості. При цьому розширюється діапазон держ.впливу на ек-ку, зокрема: зростає роль держави в структур. політиці, в антициклічному регулюванні, забезпеченні високих темпів ек.зростання .