35. Розподіл опадів на земній поверхні

Режим спадів характеризується їх середньою багаторічною сумою за рік і за місяцями, середнім числом днів з опадами за місяцями і за рік, тривалістю випадання опадів в годинах, інтенсивністю опадів у міліметрах за добу, за хвилину або за годину. Добовий хід опадів дуже мінливий і різноманітний, тому виділяють лише два основних типи добового ходу - континентальний і береговий. В континентальному типі головний максимум відмічається після полудня і слабкий вторинний максимум - ранком, особливо це характерно для тропічних широт. Береговий тип характеризується одним максимумом опадів /вночі і ранкам/ і одним мінімумом після полудня. В деяких районах спостерігається взимку береговий, а влітку континентальний тип добового ходу опадів.Річний хід опадів залежить від загальної циркуляції атмосфери і місцевих фізико-географічних умов. Основні типи річного ходу опадів наступні.А. Екваторіальний тип. Характерні два максимуми /дощові сезони/, в поділені порівняно сухими сезонами. Дощові сезони збігаються з рівноденнями, коли Сонце проходить над екватором і разом з ним рухається зона найбільш інтенсивної конвекції. Наприклад, на ст. Лібревіль /0,6° пн.ш., 9,5° сх.д./ суми опалів дорівнюють: лютий - 220, березень - 340, липень - 3, листопад - 380, рік – 2410 мм.Б. Тип тропічних і субекваторіальних мусонів /Індія, Південно-Східний Китай. Гвінейська затока, північ Австралії/. В річному ході опадів різко виділяється літній максимум і мінімум узимку, цей контраст може підсилити орографія. Наприклад, на ст. Черапунджі /25,3 пн.ш., 91,8 сх.д./ в грудні - 10 мм, в липні - 8730 мм, а за рік - 11633 мм опадів. Тут відмічений абсолютний максимум опадів за рік для всієї Землі - 26461 мм.В. Тропічний тип. Максимум опадів спостерігається під час літнього сонцестояння в дощовий сезон, який біля тропіка триває 4 місяці, а мінімум в сухий сезон при найнижчому стоянні Сонця. Наприклад, на ст. Сан-Сальвадор /13.7 пн.ш., 89.2 зх.д./ в січні - 10 мм, в червні - 320 мм, за рік - 1800 мм.Г. Середземноморський тип. Максимум опадів припадає на зиму або осінь. Сухий сезон улітку пов'язаний з впливом субтропічних антициклонів. Взимку вони зміщуються в тропіки, а в субтропіках панує циркуляція повітряних мас помірного поясу. Цей тип характерний для західної частини материків і островів в субтропічних широтах, він чітко виражений в Каліфорнії, на півдні Африки і Австралії, на південному березі Криму, в Середземноморських країнах. Наприклад, на ст. Гібралтар /36,1 пн.ш., 5.4 зх.д./ у липні - І мм. у листопаді - 160 мм, за рік - 910 мм опадів: в Ялті /44.5 пн.ш., 34.2 сх.д./ у січні - 80 мм, в серпні - 30 мм, за рік - 600 мм опадів.Д. Морський тип помірних широт характерний для західних частин материків помірного поясу, куди циклони частіше приходять взимку. Опади розподіляються рівномірне протягом року з невеликим переважанням узимку. В берегових районах Західної Європи максимум опадів припадає на осінь і зиму, а мінімум - на раннє літо і весну. Наприклад, на ст. Валенсія /51,8 пн.ш.. 10,2 зх.д./ в травні випадає 80 мм, у грудні - 160 мм, а за рік - 1430 мм опадів.Е. Материковий континентальний тип помірних широт. Максимум опадів припадає на літо. а мінімум - на зиму. через те що взимку переважає антициклональна суха погода. Такий тип річного холу опадів різко виражений в Азії, але існує й в Східній Європі та в Північній Америці. Так. в Чикаго /41.9 пн.ш., 97.6 зх.д./ в січні й лютому випадає м 50 мм, у липні - 90 мм і за рік 840 мм опадів, а в Тобольську /68.2 пн.ш., 68.2° сх.д./ у лютому 15 мм, а у. липні 80 мм, при річній сумі 440 мм опадів.Є. Мусонний тип помірних широт спостерігається на сході материка Євразії й відрізняється більш різким річним ходом з максимумом влітку і мінімумом узимку. У Владивостоці /43.1 пн.ш.. 131.9° сх.д./ в січні випадає 10 мм опадів, а в вересні - 110 мм, за рік - 570 мм.Ж. У пустелях помірних і субтропічних широт Середньої Азії літо сухе, а найбільша кількість опадів випадає навесні, коли тут проходить Помірний фронт. Наприклад, у Ташкенті /41.3° пн.ш.. 68,3 сх.д./ - серпень - 1 мм, березень - 60 мм, за рік - 350 мм.3. У полярних і субполярних країнах опади характерні для всіх місяців, але максимум випадає влітку, коли збільшується випаровування і вологість повітря в зв'язку з підвищенням температури. На мисі Челюскін /7743 пн.ш.. 10418 сх.д./ у грудні - 3 мм, у липні - 29 мм, а за рік - 116 мм опадів. Але в морському кліматі в зв'язку з більш інтенсивною циклонічною діяльністю максимум опадів може бути взимку. Так, на ст. Мирний /66.5° пд.ш.. 93.0° сх.д./ у січні випадає 4 мм опадів, у липні - 106 мм, за рік - 626 мм. З року в рік суми опадів коливаються навколо середньої багаторічної кількості, яку беруть за норму. Середнє відхилення річних: або місячних сум опадів у відсотках від норми називають річною або місячною мінливістю, опадів. Наприклад, на материках Євразії та Північної Америки мінливість річних опадів становить 10 - 20% і збільшується до 20 - 30% на півночі й в пустелях. Для всіх пустель земної кулі характерна значна мінливість кількості спадів. Мінливість сум опадів за місяць ще більша, особливо в умовах континентального клімату, де в зоні степів вона зростає до 40 – 50 - 60%, а в пустелях - до 90%. У зоні степів велика мінливість опадів призводить до того, що в деякі роки виникають засухи /60 - 70 днів без дощу влітку/. Це зона нестійкого зволоження. Засухи спостерігаються у степових зонах Євразії та Північної Америки, рідко бувають і в лісостеповій зоні, а 1 - 2 рази на 100 років навіть у Фінляндії та Швеції.Географічний розподіл опадів залежить від розподілу хмар. водності хмар, особливо змішаних, все це, в свою чергу, залежить від розподілу температури. Отже, основна закономірність розподілу опадів – це зональність. Велике значення мають також розподіл суші і моря та орографія /рис. 16б, табл. 7/.Максимальна кількість опадів випадає в екваторіальному і субекваторіальному поясах, приблизно від 17° пн.ш. до 20° пд.ш. Сюди входять Амазонія, Центральна Америка, береги Гвінейської затоки, басейн Конго, о-ви Індонезії. В зоні, де зустрічаються пасати двох півкуль. спостерігається найбільш потужне висхідне підняття повітря, насиченого вологою, та його адіабатичне охолодження, конденсація, інтенсивне утворення хмар, які досягають значної висоти. Тут кількість опадів становить 2000 - 3000 мм і більше. Найбільша кількість опадів випадає на схилах гір Кауаі на Гавайських островах - 11684 мм, Гімалаїв /Черрапунджи/ - 11633 мм, на схилах вулкана Камерун - 10287 мм, в Андах Колумбії - 8992 мм.