- •1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
- •2.Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал.
- •3.Еволюція форм грошей. Причини та значення демонетизації золота.
- •4. Поняття неповноцінних грошей та характеристика їх різновидів – паперових і кредитних грошей. Переваги кредитних грошей перед паперовими.
- •5. Різновиди сучасних кредитних грошей. Характеристика банкноти, "класична" і сучасна банкнота. Депозитні та квазігроші.
- •6. Вартість грошей. Чинники, що обумовлюють вартість неповноцінних грошей. Форми прояву вартості грошей.
- •7. Функції грошей як міри вартості.
- •8. Функція грошей як засобу обігу.
- •9. Функція грошей як засобу платежу.
- •10. Функція грошей як засобу нагромадження вартості.
- •11. Функція світових грошей.
- •12. Якісні властивості грошей.
- •13. Роль грошей у розвитку економіки: кільк. І якісний аспекти.
- •14. Еволюція ролі грошей в економіці України.
- •15. Класична кількісна теорія грошей, її сутність, хар-ка осн. Постулатів.
- •16. Вклад м.І.Туган-Барановського у розвиток монетаристської теорії.
- •17. Вклад Дж.М.Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
- •18. Сучасний монетаризм. Вклад м. Фрідмана у монетаристську теорію.
- •19. Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей.
- •20. Сутність та економ. Основа грошового обороту.
- •23. Структура грош. Обороту за формою платіжних засобів та за ек. Змістом.
- •24. Грош. Маса: сутність, склад і фактори зміни обсягу і структури.
- •26. Швидкість обігу грошей, її сутність, порядок визначення, фактори впливу та роль в макроек. Стабілізації.
- •27. Закон грошового обігу.
- •28. Механізм зміни маси грошей в обороті. Роль центрального та комерційних банків у цьому механізмі.
- •29. Грошово-кредитний мультиплікатор.
- •30. Сутність, особливості функціонування та інструменти грошового ринку.
- •31. Інституційна модель грошового ринку.
- •32. Структура грошового ринку за окремими критеріями. Характеристика та взаємозв’язок окремих сегментів ринку.
- •33. Попит на гроші: сутність, цілі та мотиви попиту на гроші. Чинники, що впливають на попит на гроші. Крива попиту на гроші.
- •34. Пропозиція грошей, її сутність, особливості формування та чинники зміни. Крива пропозиції грошей.
- •35. Графічна модель грошового ринку. Рівновага попиту і пропозиції та процент.
- •36. Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку.
- •37. Сутність, призначення та основні елементи грошової системи.
- •39. Створення та розвиток грошової системи України.
- •40. Держ. Регулювання грош. Обороту як складова ек. Політики, його методи та наслідки.
- •41. Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі держ. Регулювання грош. Обороту. Дискусії щодо переваг та недоліків.
- •42. Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики.
- •43. Проблеми монетизації бюджетного дефіциту та ввп в Україні.
- •44. Сутність, закономірності розвитку та види інфляції. Способи вимірювання інфляції.
- •45. Причини інфляції. Монетариський та кейнсіанський підхід щодо визначення причин інфляції.
- •46. Економічні та соціальні наслідки інфляції.
- •47. Особливості інфляції в Укр.
- •48. Держ. Регулювання інфляції: осн. Напрямки та інструменти.
- •49. Сутність, цілі та види грош. Реформ.
- •50. Особливості проведення грошової реформи в Україні.
- •51. Поняття валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти, її суть, види, значення, передумови.
- •52. Валютний ринок: суть та структура, чинники, що визначають кон’юнктуру валют. Ринку.
- •53. Функції та операції валютного ринку.
- •54. Валютний курс: сутність, роль та фактори, що визначають його динаміку та рівень.
- •55. Економ. Основи, режими та методи регулювання валютних курсів. Режим валютного курсу в Україні.
- •56. Поняття та призначення вал. Систем. Елементи нац. Вал. Системи. Розвиток вал. Системи в у.
- •57. Валютна політика та валютне регулювання, їх особливості в у.
- •58. Платіжний баланс: сутність, структура та роль в механізмі валютного регулювання.
- •59. Золотовалютні резерви: сутність, призначення та роль в механізмі валютного регулювання.
- •60. Поняття, розвиток та основні елементи світової та міжнародної валютних систем.
- •61. Заг. Передумови та ек. Причини, що визначають необх. Кредиту.
- •62. Сутність кредиту, його структура, еволюція та зв'язок з іншими ек. Категоріями. Графік
- •Принципи кредитування:
- •64. Форми, види та функції кредиту.
- •65. Характеристика банківського кредиту.
- •66. Характеристика міжгосподарського кредиту, його переваги та недоліки, особливості розвитку в Україні.
- •71. Сутність позичкового проценту, його функції та чинники, що впливають на рівень проценту.
- •72. Роль кредиту в розвитку економіки.
- •73. Розвиток кредитних відносин в Україні в перехідний період до ринкових відносин.
- •74. Сутність, призначення та види фінансового посередництва. Фінансовий посередник як суб’єкт грошового ринку.
- •77. Сутність, принципи побудови та функції банківської системи.
- •80. Центральні банки: сутність, призначення, правовий статус, організаційна структура.
- •81. Характерні функції центрального банку.
- •82. Діяльність центрального банку як банку банків.
- •84. Становлення та основні напрями діяльності Національного банку України.
- •Діяльність нбу як центрального банку країни має бути спрямована на:
- •85. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків.
- •86. Особливості становлення та розвитку комерційних банків в Україні.
- •87. Основи організації та діяльності комерційних банків в Україні.
- •88. Пасивні операції комерційних банків.
- •89. Активні операції комерційних банків.
- •90. Банківські послуги.
- •91. Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення.
- •1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
- •2. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал.
41. Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі держ. Регулювання грош. Обороту. Дискусії щодо переваг та недоліків.
Фіскальна політика зводиться до ек. регулювання через механізми оподаткування, інших вилучень до централізованих фондів фін. ресурсів, фін-ня витрат держави, пов’язаних з виконанням нею своїх сусп. функцій. Ця політика забезпечує можливість безпосередньо впливати як на сук. попит, так і на сук. пропозицію. Якщо рівень фіскальних вилучень доходів ек. суб’єктів зростає, це зменшує їхні можливості і послаблює стимули до нарощування інвестицій, розширення вир-ва, що пригнічує сукупну пропозицію та ек. активність. Якщо ж зростають витрати на фін-ня держ. споживання, то це веде до збільшення номін. нац. доходу та сук. попиту на ринках, що активізує їх кон’юнктуру і сприяє розвитку вир-ва.
Заходи фіскальної політики базуються на прямих, безеквівалентних вилученнях фін. коштів у ек. суб’єктів чи таких же безеквівалентних вливаннях їм фін. коштів.
Грошово-кредитна політика зводиться до ек. регулювання через механізми зміни пропозиції (маси) грошей та їх ціни (%) на грош. ринку. Збільшення пропозиції грошей, за інших рівних умов, зумовлює зниження процента та зростання інвестицій, а також зростання платоспроможного попиту на ринках. Усе це на коротких часових інтервалах пожвавлює кон’юнктуру ринків і посилює стимули до розширення вир-ва.
Дискусії. Фіскальні та монетарні заходи як складові кон’юнктурної політики мають свої переваги та недоліки. Протиставлення їх стало причиною розходження між кейнсіанцями та монетаристами.
Кейнс і його послідовники віддавали перевагу заходам фіскальної політики. Вони сформулювали такі пер-ваги їх перед заходами мон. політики:
• вони чинять більш відчутний вплив на активність ек. суб’єктів;
• реакція ринкової кон’юнктури на заходи фіскальної політики більш передбачувана, ніж на заходи монетарної політики;
• вплив фіскальних заходів на ринкову кон’юнктуру виявляється швидше, ніж вплив монетарних заходів.
Монетаристи довели, що діям цих заходів властивий такий самий часовий лаг, як і заходам монетарної політики. Особливо це відчутно виявляється на стадії прийняття рішень про проведення фіскальних заходів. Оскільки зміна податків чи бюджетних витрат зачіпає інтереси багатьох ек. суб’єктів і викликає значний соц. резонанс, виникають гострі політичні суперечки, які затягують прийняття рішень. А в самому процесі розроблення і прийняття рішень щодо фіскальних заходів беруть участь багато владних структур, кожна з яких має свої інтереси і завдання, які теж затягують прийняття рішень.
Нині намітилося явне зближення позицій кейнсіанців і монетаристів щодо оцінки ролі фіскальної та монетарної політики в системі держ. регулювання економіки. Зараз вони розглядаються не як альтернативні, а як взаємодоповн., зі своїми цілями і механізмами впливу на сук. попит.
42. Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики.
Більш повно і точно виражає сутність монетарної політики визначен-ня її як комплексу взаємозв’язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених сусп. цілей, захо-дів щодо регул-ня грош. обороту, які здійснює держава через центр. банк. об’єкти: пропозиція грошей, ставка процента, валютний курс, швидкість обігу грошей. субект нац банк.
Цілі поділяються на 3 групи:
1) Стратегічними є цілі, що визна-чені як ключові в загальноек. політиці держави. Ними можуть бути зрос-тання вир-ва, зростання зайнятості, стабілізація цін, збалансування платіжного балансу.
2) Проміжні цілі полягають у таких змінах певних ек. процесів, які сприятимуть досягненню стратегічних цілей. Оскільки в ринкових умовах ек. зростання, зайнятість, динаміка цін, стан платіжного балансу та інші мак-роек. показники визначаються передусім станом ринкової кон’юнктури, проміжними цілями монетарної полі-тики є зміна останнього в напрямі, який визначається стратегічн. ціллю.
3) Тактичні цілі – це оперативні завдання банківської системи щодо регулювання ключових ек. змінних, передусім грошової маси, процентної ставки та валютного курсу, для досягнення проміжних цілей. Стосовно кожного з цих показників може ставитися одне з трьох завдань: зростання, стабілізація, зниження.
Усі інструменти можна поділити на 2 групи:
– інструменти опосередкованого впливу на грош. ринок і ек. процеси;
– інструменти прямого впливу.
До 1 групи належать: операції на відкритому ринку, регулювання нор-ми обов’язкових резервів, процентна політика, рефін-ня комерційних бан-ків, регулювання курсу нац. валюти.
До 2 групи відносять: установлення прямих обмежень на здійснення емісійно-касових операцій; уведення прямих обмежень на кредитування центр. банком комерційних банків; установлення обмежень чи заборони на пряме кредитування центр. банком потреб бюджету; прямий розподіл кредитних ресурсів, що надаються комерційним банкам у порядку рефінансування, між пріоритетними галузями, вир-вами, регіонами тощо.
Опосередкований вплив інструмен-тів 1 групи полягає у створенні таких умов, за яких посилюються чи послаблюються стимули ек. суб’єктів до певної поведінки, наприклад до накопичення чи до зменшення запа-сів грошей у своєму розпорядженні і відповідно до зменшення чи до збіль-шення їх попиту на товарних чи фін. ринках. Тому регулювання з допомо-гою таких інструментів належить до ек. методів державного управління, воно має істотні переваги перед зас-тосуванням інструментів прямої дії, вплив яких має переважно директив-ний характер. Тому в міру визрівання в країні ринкових відносин застосу-вання інструментів опосередкованої дії неухильно розширюється, а інст-рументів прямої дії –скорочується.