17. Для виконання колориметричного титрування використовують:

а) два однакові циліндри, готують один стандартний розчин, два робочих розчини;

б) бюретку з стандартним розчином, дві конічні колби для титрування, мірну піпетку;

в) два циліндри, два стандартні розчини, бюретку, мірну піпетку, досліджуваний розчин;

в) два однакових циліндри, бюретку зі стандартним розчином досліджуваної речовини, розчин досліджуваної речовини, дистильована вода, реактиви.

18. Основною умовою проведення колориметричного титрування є:

а) миттєва зміна забарвлення розчину;

б) однакові циліндри;

в) порядок додавання реактивів;

г) стійкість забарвлення стандартного розчину у часі.

19. В методі розведення:

а) готують серію стандартних розчинів, забарвлення яких порівнюють з забарвленням досліджуваного розчину;

б) готують один стандартний розчин, порівнюють інтенсивність забарвлення стандартного розчину із забарвленням досліджуваного розчину в мірних циліндрах;

в) готують один стандартний розчин, порівняння інтенсивності забарвлення відбувається шляхом розведення водою найбільш інтенсивно забарвленого розчину проводять в градуйованих циліндрах;

г) готують серію стандартних розчинів в мірних колбах, вимірюють оптичну густину стандартних розчинів, будують калібрувальний графік, вимірюють оптичну густину досліджуваного розчину, порівняння інтенсивностей світлових потоків відбувається в фотоелектроколориметрах.

20. Виберіть формулу для обчислення результатів при проведенні колориметричного титрування:

а) m(речовини) = ;

б) ;

в) ;

г) m(Х)= .

21. Величина фотоструму, що виник, прямо пропорційна світловому потоку, що падає, - це формулювання:

а) закону Бугера – Ламберта – Бера;

б) закону Столетова;

в) закону дії мас;

г) закону Гесса.

22. В фотоелектроколориметрії ступінь поглинання світла (інтенсивність забарвлення розчину) визначають за допомогою:

а) фотоелемента;

б) фотоелектроколориметра;

в) мікроамперметра;

г) світлофільтра, призми.

23. Фотоефект – це явище:

а) світіння атомів, молекул та інших частинок, що виникає в результаті електронного переходу при повертанні із збудженого стану до основного;

б) відхилення стрілки амперметра при потраплянні світла на фотоелемент;

в) відриву електронів від атомів різних речовин під впливом світлової енергії;

г) зміни напряму прямолінійного поширення світла при переході з одного середовища в інше.

Хроматографічний метод аналізу

1. За способом проведення хроматографічного аналізу розрізняють:

а) газову, рідинну, газорідинну хроматографію;

б) паперова та тонкошарова хроматографії;

в) колоночна і площинна хроматографії;

г) іонообмінна, колоночна, внутрішня хроматографії.

2. Назвіть прийоми розділення речовин в колонках:

а) внутрішня, фронтальна та елюентна хроматографії;

б) розподільна, адсорбційна хроматографії;

в) газова, рідинна, паперова хроматографії;

г) колоночна, площинна хроматографії.

3. Результатом рідинної хроматографії площинної хроматографії є:

а) внутрішня хроматографія;

б) фронтальна, елюент на хроматограми;

в) хроматограми на площині та папері;

г) елюентна, фронтальна, внутрішня хроматограми.

4. Хроматографічні методи аналізу базуються на:

а) реакціях, що супроводжуються утворенням забарвлених розчинних сполук (іноді руйнуванням забарвлених сполук);

б) різному розподілу речовин між двома фазами залежно від їх адсорбційної здатності;

в) вимірюванні електропровідності розчину;

г).вимірюванні коефіцієнту заломлення світла.

5. Метод розділення, виявлення та визначення речовин, базується на різному розподілу речовин між двома фазами, що не змішуються залежно від їх адсорбційної здатності:

а) хроматографія;

б) адсорбція;

в) екстракція;

г) люмінесценція.

5. Процес пропускання розчинника крізь колонку називається:

а) елюірування;

б) хроматографічний;

в) розділення суміші;

г) елюент.

5. Якщо компоненти суміші забарвлені, то їх розділення можна спостерігати візуально:

а) внутрішня хроматограма;

б) колон очна хроматографія;

в) елюентна хроматограма;

г) хроматограма.

5. За механізмом розподілу речовин між фазами розрізняють:

а) газову, рідинну, газорідинну хроматографію;

б) колон очну та площинну хроматографію;

в) адсорбційну, колоночну, гель-фільтраційну хроматографію;

г) адсорбційну, розподільну, гель-фільтраційну хроматографію.

5. До адсорбційної хроматографії належать:

а) колоночна, площинна, іонообмінна, тонкошарова, газоадсорбційна;

б) колоночна, іонообмінна, тонкошарова, газоадсорбційна;

в) розподільна, адсорбційна, гель-фільтраційна;

г) колоночна, хроматографія на папері, газова, газорідинна, площинна.

5. Рухомою фазою в газорідинній хроматографії є:

а) газ (N₂, He, H₂);

б) рідина (досліджувана суміш);

в) тверда речовина;

г) рідина, нанесена на твердий носій.

5. Нерухомою фазою в рідинній хроматографії є:

а) рідина з високою температурою кипіння що підтримується твердим носієм;

б) алкан з довгим ланцюгом, що нанесений на глинозем або вугілля;

в) тверда дрібнозерниста речовина;

г) рідина (досліджувана суміш).

5. Як відбувається введення проби в газорідинній хроматографії:

а) пропускають розчин рідкий;

б) у вигляді пари;

в) вприскують рідину шприцом;

г) наносять на твердий носій.

5. Результатом газорідинної хроматографії є:

а) газова хроматограма (послідовність піків);

б) внутрішня, елюентна, площинна, паперова хроматограми, іонообмінна хроматографія;

в) газова хроматограма, внутрішня, елюентна, високоефективна рідинна хроматографія;

г) внутрішня, елюент на, фронтальна хроматограми, хроматограма на папері та пластинці.

5. Просування суміші через поруватий носій відбувається під високим тиском відбувається в:

а) ВЕРХ;

б) колон очній хроматографії;

в) ТШХ, паперовій хроматографії;

г) рідинній хроматографії

5. Просування суміші через поруватий носій відбувається під впливом сил тяжіння відбувається в:

а) високоефективній рідинній хроматографії;

б) колоночній хроматографії;

в) тонкошаровій хроматографії;

г) паперовій хроматографії.