31.Основні положення ординалістської теорії поведінки споживача.Вихідні умови аналізу поведінки споживача згідно концепції кривих байдужості.

Основні положення ординалістської теорії поведінки споживача:

1)гранична корисність невимірна;

2)суб*єкт оцінює не корисність окремих благ,а корисність наборів благ,тобто комбінацій;

3)суб*єкт може визначити лише порядок вибору набору благ;

4)всі набори можна згрупувати розділивши їх на множники;

5)графічно набори благ,які приносять однакове задоволення зображено у вигляді кривих байдужості;

Система переваг дає змогу моделювати оптимальний вибір спо-

живача за порядковою (ординалістською) функцією корисності.

Згідно з нею споживач завжди може визначити, якому набору благ

він віддає перевагу, але не може визначити, наскільки цей набір

кращий від іншого. Як правило, ординалістська функція корисності

досліджується на основі геометричного аналізу із застосуванням

спеціального інструментарію.

Певне спрощення вибору споживача зводиться до вибору набору

двох благ, кількість яких відкладено по осях системи координат X та

Y. Лінії з’єднання точок на площині, що означають однакові за сво-

єю корисністю набори благ, називаються кривими байдужості. Чим

далі від початку координат знаходиться крива байдужості, тим бі-

льшу корисність вона відображає. Аналіз поведінки споживача за

кривими байдужості дає змогу визначити, від якої кількості одного

блага (Y) згоден відмовитися споживач задля збільшення іншого

блага (X) на одиницю за умов незмінності рівня корисності від набо-

ру благ. Показник, який кількісно визначає цей процес, носить назву

граничної норми заміщення MRS XY і обчислюється таким чином:

32.Крива байдужості як спеціальний інструмент мікроекономічного аналізу.Гранична норма заміщення благ:сутність і методика обчислення.

Крива байдужості – це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той же рівень корисності.

Для описання уподобань споживача щодо всіх можливих комбінацій двох товарів засто­совується карта байдужості – сукупність кри­вих байдужості , кожна з яких представляє ін­ший рівень корисності (рис. 4.2.). Вона описує поведінку споживача без врахування видатків на будь-який кошик і є „моделлю бажаного”.

Рухаючись вздовж обраної кривої байдужості, споживач залишається на одному і тому ж рівні корисності, але може змінювати набір товарів у кошику. Опуклість кривих байдужості до початку координат означає, що збільшення в кошику кількості одного товару супроводжується зменшенням кількості іншого, тобто споживач може лише замінювати один товар іншим.

Кількість одного блага, від якої змушений відмовитись споживач, щоб одержати додаткову одиницю іншого, називається граничною нормою заміни (MRS). Вона може бути визначена як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці:

К рива байдужості на рис. 4.3 стає пологішою при просуванні вздовж неї донизу, а гранична норма заміни зменшується, тобто споживач готовий відмовлятись від все меншої кількості блага заради отримання додаткової одиниці товару у міру зменшення в кошику запасу товару і збільшення запасу товару . Так, при зміні кошиків Б на В за додаткову одиницю він готовий віддати 2 отже, MRS=2; при зміні кошиків В на Г – лише 1,25 , MRS=1,25 і т.д.

Форма і нахил кривих байдужості визначаються уподобаннями споживача і залежать від ступеня замінності благ у споживанні. Оскільки більшість товарів є неповними замінниками, то їхні криві байдужості є монотонно спадними, опуклими до початку координат. Разом з тим, вони можуть мати й іншу форму. Якщо товари є абсо­лютними замінниками, споживачу байдуже, який з них споживати (купити учнівський зошит червоного чи синього кольору), гранична норма заміни є сталою, а криві бай­дужості матимуть вигляд спадних прямих. Якщо товари є абсолютними взаємодоповнювачами (наприклад, взуття на праву та ліву ногу), то заміщення неможливе, гранична норма за­міни дорівнює нулю або є нескінченною, а криві байдужості мають вигляд прямого кута.

Узагальнимо властивості кривих байдужості:

• криві байдужості не можуть перетинатися;

• криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповіда­ють наборам благ з вищим рівнем корисності;

• криві байдужості мають від’ємний нахил для абсолютної більшості благ.

• в міру просування донизу по кривій байдужості вона стає пологішою, випрямляється.

Споживач бажав би обрати кошик, який належить найвищій кривій байдужості, з найбільшою кількістю товарів. Однак, повинен зважити на те, що ціни кошиків різні, а його доход обмежений. Для того, щоб визначити, який саме кошик вибере споживач, прагнучи максимізувати корисність, потрібно проаналізувати бюджетне обмеження споживача.